КOVALENKO

У Ростовській області щос пішло не так в комбінату «Каменський», який виготовляє паливо та вибухівку для РСЗВ і ППО рф.

У московському шереметьєво підгорає.

Уфа. НПЗ призупиняє роботу.

В Уфі горить НПЗ та обʼєкти нафтової галузі.

путін передав Європі низку сигналів. Перший - відповідь на мілітаризацію Європи. путін натякнув, що росія вже готова до війни, якої «не хоче». Але ядерку цілком може застосувати. Такий собі пас від нього політичним силам, які виступають за зміну еліт та відновлення співпраці з рф і скорочення допомоги Україні (Ле Пен у Франції, Альтернатива у Німеччині). Мовляв, нинішні європейські політики ведуть до неминучої війни і ставлять під загрозу життя простих європейців. Другий - що росія цілком може заблокувати Балтійське море, як це сталося з Ормузом. Ми бачимо в зародковому етапі план тиску на Європу, щоб вона припинила допомагати Україні. І відновлення бізнес складової із США, послаблення санкцій лише стимулюватиме цю російську діяльність.

Новокуйбишевський НПЗ рф палає після атаки.

росія сьогодні протягом дня свідомо вбиває цивільних людей. Стратегія рф не змінювалася з 2014 року, лише масштабувалася. Вони атакують цивільних перед будь-якими потенційними діалогами у різних форматах, і висувають власні вимоги. Це типово кривава дипломатія, коли вбивствами людей і збільшенням жертв намагаються натиснути на країну для поступок. Саме тому росія і не хотіла, щоб спочатку було припинення вогню, а потім діалог. Для рф важливо, щоб під час тристороннього формату між Україною, США та росією тривала війна, бо вона відкриває їм опцію на вбивство і тиск. На жаль, в США не вистачило сил чи бажання домогтися припинення вогню.

Сьогодні зустрівся із Заступником Глави Місії Посольства Японії в Україні, паном Такеханою Масахіро. Обговорили питання когнітивного протистояння з росією, а також важливість цієї складової в нинішньому глобальному протистоянні автократичної та демократичної моделей як в Індо-Тихоокеанському регіоні, так і в Європі. Є сучасні методики проактивних дій, які варто розвивати для більш сильних позицій демократичних країн. Особливо у спільних заходах протидії. Обмін досвідом та спільні кроки союзників сьогодні вкрай важливі. 🤝

«Значний прогрес» в Трампа щодо завершення війни в Україні, черговий, на словах. Під прогресом він розуміє анонс зустрічі Зеленського і путіна «незабаром». Не припинення вогню, на якому наполягав в 2025 році, і від якого відмовився як від умови по тиску на рф зараз, бо не здатен тиснути. Навіть не енергетичне перемирʼя, яке анонсував, і яке через 5 хвилин порушила росія. А зустріч, яка не факт що відбудеться, бо путін висував умови щодо Донбасу, які ми всі знаємо. Прогресом можна було б назвати появу представника від обʼєднаної Європи в діалозі з рф та повноцінне залучення Китаю в цей процес. Принаймні такий формат створив би поле для реальної дипломатії. На фронті прогресу військові не бачать точно - війна як і раніше продовжується. Не бачать його і в тилу, оскільки путін, який не здатен воєнним шляхом перемогти на Донбасі, намагається примусити тил через інструменти терору вимагати від влади здати території в обмін на примару в вигляді «діалогу про мир». І такі дії рф продовжаться - вони хочуть увійти в зиму ударами по енергетиці, по інфраструктурі, бити по Києву постійно. В них не вийде досягти бажаних результатів. Але схоже, що тільки після того, як вони це побачать, можливо бодай щось. Питання тільки в тому, чи буде тоді в цій історії Трамп. Або ж він остаточно порине у внутрішні американські контексти, забивши на миротворчі потуги. Саме тому дуже важливо, аби Європа врешті спромоглася висунути єдиного представника, який вестиме діалог як з рф так і з Китаєм, ну і з США також.

В російському новомосковську після атаки палає хімзавод Азот. Він є одним із ключових постачальників хімічної сировини для виробництва вибухівки в рф, а також виробляє компоненти для ракетного палива. Це вже мінімум четверта успішна атака на завод за цей рік.

Звісно, що питання війни і миру має обговорюватися сьогодні в широкому форматі між США, Китаєм, Європою, Україною та рф. Тристоронні формати є лише частиною. Без Китаю наша війна, яка є частиною більш глобального протистояння, не вирішиться, так само, як і без Європи. США, Китай та росія між собою можуть говорити про торгівлю, Арктику та інші питання, тема України там точно не буде ключовою, якщо взагалі буде. Але питання Європи без Європи обговорювати немає сенсу. Це всі розуміють. Прикро, що деякі деталі в нас часто тлумачаться криво, і люди панікують зайвий раз.

Рф розглядає можливість співпраці зі США в Арктиці, - путін Замануха для Трампа перед можливою тристоронньою зустріччю Сі, Трампа і пуйла. Щоб Трамп вірив, що може відтягнути рф від Китаю. Але це така дурня. росію можна відтягнути чи від Пекіну, чи від Вашингтону лише по частинах - коли одні регіони будуть з Китаєм, інші під Західним впливом, деякі під турецьким і так далі.

Ворог відновив удари по мостах в Києві в якості психологічного тиску, оскільки той максимум, на які здатні ці дії - вирва, фото якої ви бачили на Південному мосту. Ракетами і бандеролями зруйнувати міст неможливо. Тимчасово порушити логістику - ось це головна мета росіян.

Бачу в соцмережах запитання про те, яким чином після війни утримувати армію в 800 тисяч, як сказав в інтервʼю Президент. Але ключовий момент в цитаті - якщо будуть фінанси. В питанні армії є дві складові. Україна не має погоджуватися на умови, за яких чисельність армії взагалі є предметом угоди. Це має бути лише нашим внутрішнім питанням. Є гроші, щоб запропонувати гідні контракти після війни і утримувати велику армію - ок. Немає - тоді армія такою і не буде, бо після завершення війни служба без термінів також неможлива, це всі розуміють. І питання не тільки в грошах буде, але й в мотивації іти до війська в післявоєнному суспільстві. Але зовнішніх обмежень бути також не має. Про це і мова. От і вся суть питання. Це я ще не кажу про можливість ПВК, які давно треба законодавчо запустити. І взагалі, до цього «після війни» ще дожити треба.

Маск, взявши на себе відповідальність за обмеження Starlink/Starshield для України, зараз намагається будувати собі алібі перед можливим розслідуванням щодо цього рішення. Саме з цим повʼязані його заяви про використання Starlink для «ударів та убивств». Не більше.

І знову ж таки, я не вірю, що у США не розуміють наслідків можливих подій. Не вірю, що Трамп робить такі заяви щодо Тайваню просто так: «Тайвань вкрав наш бізнес в сфері виробництва чипів. Якщо б у нас були розумні президенти, проблеми Тайваню б не існувало». Чого хоче Трамп? Щоб виробництва були на території США. І прибрати цей ризик. Тайвань важлива для геополітичної гонки в сфері ШІ між Китаєм і США. Можна подумати, що якби ці виробництва вдалося перенести, Штати могли б закрити очі на острів. Але тут питання значно ширше. Якщо Китай отримає політичний контроль над Тайванем (у випадку відсутності підтримки союзників), то Пекін прорве «перший ланцюг островів» (Японія - Тайвань - Філіппіни). ВМС КНР отримають безпечний вихід до відкритого Тихого океану, а підводні човни - глибоководні бази на східному узбережжі острова. Під загрозою опиняються комунікації Японії та Південної Кореї, а Філіппіни стають прямим сусідом китайської військової присутності. Південнокитайське море фактично перетвориться на внутрішню акваторію Китаю, що посилить контроль над судноплавством. Довіра до безпекових гарантій США серйозно впаде. Зрозумілим є інтерес Китаю - забрати Тайвань з технологічною базою. Немає нічого дивного, що Пекін продовжує намагатися вирішити питання Тайваню в діалозі із США (закрито чи відкрито, неважливо). Але дивними є заяви американських політиків, які немов свідчать про готовність розбазарити регіональний вплив та безпеку, які сформувалися після Другої світової. В обмін на що?

Китай схоже спробує домовитися про невтручання США у справи Тайваню. Виходячи з риторики, питання Тайваню хочуть вирішити без агресії, а дипломатичним дрейфом під вплив Пекіна. Це буде одна з тем розмови між Сі і Трампом на майбутній зустрічі.

Хто б не стояв за ідеєю обмеження Starlink/Starshield для України - це штанга для США на майбутнє, оскільки вони виглядають тими, хто може не виконувати взяті зобовʼязання. Послуги Starshield були оплачені через Foreign Military Sale, Starlink за контрактом, який профінансувала Польща. Тобто обмеження - це були не припинення допомоги, а невиконання зобов’язань. Європа купує близько 60% імпортованої зброї у США. Довіра до США як гаранта безпеки напряму підживлює продажі американських компаній. Подібні рухи тільки знижують довіру і стимулюють створення власних систем. А це лише пришвидшить занепад США, як геополітичного лідера Заходу. США продемонстрували, що гарантій немає, а навіть оплачені послуги можуть страждати від політичної волі.

Дрони регулярно блокують аеропорти москви. Про це майже не пишуть, але вже декілька разів у москві терміново евакуйовували москва-сіті. Там знаходиться низка урядових офісів (башта IQ-квартал). росіяни любили хизуватися, як звідти з офісу мінцифри рф керують ударними БПЛА, які атакують Україну, і викладали відео в паблік.

Ураження хімічного заводу «омський каучук» в російському омську - це важлива операція СОУ. Украина нанесла удар по химическому предприятию "Омский каучук", находящемуся за 2500 километров в российском тылу. Синтетичні каучуки, які виробляються в Омську, використовуються в якості компонентів ракетного палива.