Марʼяна Безугла

@marybezuhla · Ukrainian · slowing

Нардеп🇺🇦. Нацбезпека, оборона, розвідка, зовнішня політика, міжпарламентське співробітництво. Оболонь, Київ. Слава Україні!

Subscribers 26.2K Subscribers, last 30 days: 26.3K → 26.2K +0 24h
Reach per post (ERR) 55.9%14.7K avg views
Posting 1.5/day last 4 hours ago
Reactions per 1K views 25.2 💯 👎 👍
  1. Трохи міркувань про нашого Президента. Вся ця історія з генпрокурором Кравченком, яка геть розчарувала мене особисто, вкотре показує, що ставку потрібно робити не на людей, які клянуться вам у вірності й обіцяють, що прийдуть за кожним, а на інституції, які Президент і Парламент мають і можуть розвивати. Підсвідома нелюбов Володимира Олександровича до інституційного розвитку, до делегування повноважень і рішень безособовій машині системи державного управління, окрім очевидних проблем для розвитку України, завдала особисто йому дуже багато проблем. Його ж помилки, зокрема й кадрові, слабкості людей навколо та зради вже багато разів завдавали йому болючих ударів і розчарувань. Насправді, попри всі гойдалки, я досі вважаю, що у нас хороший, реально хороший Президент. Але з поправкою: ЯКЩО порівнювати з тим, що і як відбувається у світі, який рівень загроз навколо і як на них реагують інші світові лідери. Він сміливий, упертий, його не злякаєш, він належить сам собі, він здатен позбуватися своїх. Аж буває надто швидко... Давайте про це трохи детальніше) Позбуватися. Вже серед оточення росте недовіра: кого викинуть на вулицю наступного разу? Тільки гляньте: всі ці люди сформовані з нуля як політики при Зеленському — Разумков, Залужний, Федоров, Буданов, Хмара, Свириденко, Кравченко і ще багато-багато інших. І скількох він уже звільнив, змінив, а то й викинув? У Кабінеті Міністрів помінялося вже більше сотні міністрів, у Міноборони — сьомий міністр і четвертий за один рік. Скоро буде п’ятий генеральний прокурор. Про Баканова вже всі забули, хоча друга дитинства свого часу Президент позбувався особливо болісно, а після цього вже позбувся і Малюка. Коломойський, якому Зеленський багато в чому зобов’язаний своєю посадою, в суді. Федоров, який робив Зеленському кампанію і далі роками давав позитивні проєкти, безжально викреслений. А про те, яким ключовим спікером був Разумков чи що робив Богдан, пам’ятаєте? Чи як шукали Мендель? Що їй, санкції РНБО і поділом. А що Сирський? Сирський, який плазував на вусі свого Верховного, єдиного і неповторного... Забутий, у розпорядженні, відірваний від управлінської вертикалі, він зараз хіба що влаштовує презентації прохідних книжок у нафталіновій залі. А Єрмак? Був Андрій — усе Андрій. Як би не хоробрився... Можна продовжувати далі й далі. Така нехарактерна для політичного істеблішменту готовність позбуватися вчорашніх соратників у політичному середовищі викликає, як на мене, більший дискомфорт стосовно Зеленського, ніж його впертість, яка росте, якщо на нього тиснути, чи непередбачуваність рішень, які переважно крутяться в його голові й не викладені в жодному притомному для розуміння істеблішменту плані. І всі ці особливості можна трактувати як негативні, так і позитивні. Як подивитися і куди. Але от найнегативнішою, жахливою і такою, яка з роками приносить усе більше шкоди, вважаю саме стійку нелюбов Володимира Олександровича до інституцій та інституційного розвитку. Майже ніяких реальних стратегій, делегування і стеження за балансом гілок влади, притомного протоколювання та системної аналітики в ОП, просто-таки «алергія», непереносимість щодо Парламенту тощо. Можливо, це дзеркально пов’язано, як і в багатьох людей нашої країни, з розчаруванням і недовірою до інституцій, які були переважно гібридизованими уламками радянської репресивної машини, поєднаними з олігархічними пірамідами і грантовими бутафоріями, і які він свого часу немало висміював... Такий собі нонконформізм, протест обивателя, який він приніс у президентське крісло. Нагадаю, олігархічну систему він теж зруйнував:) Вже й забули про цю піраміду, тільки відголоски лишились. Але... але в той же час без розбудови й довіри до інституцій, без розвитку Парламенту, без фіксації і переосмислення дій, без реальних середньострокових планів ми... Ну, ми будемо наздоганяти події, бігти, виживати без оглядки, жити від понеділка до п’ятниці, від ночі дронів до дня балістичних атак і не сформуємося в щось тривке жодним чином. І водночас нічого кращого за побудоване Зеленським поки немає. Це навіть моторошно. Більшість інших політичних спроб просто смішні, рівень загроз зараз колосальний, а каркас Зеленського багато в чому неприємний, але єдиний, з яким ми все ж вириваємося з історичної пастки циклічних поразок державності. Такі справи... Володимире Олександровичу, полюбіть плани та інституційний розвиток, прошу! Конкурс на генпрокурора — перший крок, наприклад:)

  2. Роки йдуть, війна триває, а люди ходять до олігарха Пінчука на його форуми. Рада, що Драпатий не купився на цей цирк. Не рада, що новий прем’єр Корецький проявив політичну наївність. Пінчук, Ахметов, Порошенко та інші — це все хижаки, які їли тіло держави великими шматками й відригують «благодійністю».

  3. Комітетчики після розголосу викатили цілу заяву, але вона настільки жалюгідна, що спочатку не збиралась тут публікувати. Ну хай буде:

  4. edited

    25 років тому. А зараз усе переплутане. США знахоляться на етапі деконструкції своєї державності, пересварилися з ключовими союзниками і все більше програють Ірану, Китаю. В Європі знову розвивається фашизм, а росія не тільки не покаране пугало, а й зміцнюється та досягає свого. На тлі колотнечі у світі те, як ми досі тримаємося, — справжнє чудо. Чудо, незручне майже нікому. Якщо впадемо, жах виллється на світ із десятикратною силою. Історія по спіралі.

  5. edited

    Оборонний комітет ВРУ заблокував виплати за бальною системою Федорова, так званими єБалами. Свого часу комітетчики законом зобов’язали погоджувати з ними напрями використання частини коштів військового ПДФО. Після червневих змін до закону про держбюджет таке погодження стало обов’язковим для 60% військового ПДФО, які отримує Міноборони. Під цю процедуру потрапило й фінансування єБалів. Причому Комітет погоджує не кожну окрему закупівлю чи поставку, а сам напрям використання коштів. У результаті виробники вже поставили техніку, але грошей за неї не отримують. Перед окремими компаніями борги становлять від 24 млн до сотень мільйонів гривень. І найзручніше в цій схемі те, що закон узагалі не встановлює строку, за який Комітет має дати своє погодження. Знову оборонний комітет ВРУ працює проти держави?

  6. Київ. Наскільки безпечна адреса під час обстрілів? Розробник створив інтерактивну карту та безпековий індекс для столиці. Сервіс KyivSafety оцінює адреси за історією офіційних повідомлень, маршрутами повітряних цілей і близькістю до об’єктів, які неодноразово атакувала росія: https://kyivsafety.com/

  7. Нам потрібен конкурс на посаду генпрокурора, щоб збільшити шанси фахових, некорумпованих людей, але для цього народні депутати мають проголосувати за законопроєкт. Оскільки саме генпрокурор підписує підозри народним депутатам, цей конфлікт інтересів призвів до того, що запровадження конкурсної процедури на посаду генпрокурора блокується у Верховній Раді України. Як вирішити це питання, окрім того, що трапиться диво і колеги опам’ятаються, — не знаю. Це лише один приклад патової ситуації, а таких у парламенті багато. Зі свого боку конкурс підтримую і готова голосувати за законопроєкт.

  8. Щоб був конкурс на генпрокурора треба проголосувати законопроєкт, який знаходиться в комітеті... Іонушаса:)

  9. Вчора мене з різних джерел, переважно непублічно, переконували, що Хоменко не має жодного відношення до Татарова. Тому може бути кілька причин: - це дійсно так; - або я «спалила контору»; - його дійсно розглядають на генпрокурора. Загалом, враховуючи потенційні кандидатури на генпрокурора, Іонушас, голова правоохоронного комітету ВРУ, звичайно, ближчий до Татарова, ніж Хоменко. Він очолив комітет після Монастирського і завжди сумлінно виконував вказівки ОП. Хоча тут теж треба розуміти, що це були не лише скеровуючі пропозиції заступника керівника ОП, а й, у першу чергу, настанови Президента. Він же проводив той сумнозвісний законопроєкт про НАБУ та САП минулого року. Водночас відмічу, що Іонушас підтримав нашу новостворену спецкомісію з військової юстиції та приєднався до неї, хоча у комітеті законопроєкти за ці роки так і не допрацювали. Тепер має бути інакше. Правоохоронний комітет ВРУ взагалі сильно залежить від позиції таких нардепів, як «слуга народу» Бужанський та екс-ОПЗЖист Мамка, тож атмосфера там специфічна. Нещодавно за зверненням Бужанського антикорупційні законопроєкти було виключено з порядку денного сесії, а потім їх повертали зі скандалом... У правоохоронного комітету з антикорупційним, зокрема з його головою Радіною, постійна «філософська» дискусія. Але, попри грішність правоохоронного комітету ВРУ, він у рази активніший і навіть ефективніший за імпотентний оборонний комітет, і в цьому, зокрема, є заслуга Іонушаса та його колег. А також це демонструє, у наскільки жахливому становищі перебуває оборонний комітет в парламенті посеред війни. Нагадаю: єдиний гучний їхній проєкт за літо — пропозиція посилення державної охорони для влади. І це не жарт. Щодо Малюка, така кандидатура не розглядалася. Василь Васильович зараз сконцентрований на предметних проєктах.

  10. За даними слідства, частину складських приміщень у Милі використовував підрозділ СБУ. Керівнику підрозділу повідомили про підозру в неналежному зберіганні боєприпасів. Отже, слад «Альфи» СБУ, якою керував, а потім яку безпосередньо курував генерал Євген Хмара, розмістили у приміщенні колишнього овочесховища посеред цивільних житлових будинків, поруч із будинком для літніх людей, мешканці якого всі загинули під час детонації. Від початку роботи склад не мав необхідного паспорта та не відповідав вимогам безпеки. Після трагедії у Вишневому боєприпаси почали вивозити й із Мили, однак станом на 28 серпня цей процес не завершили. Зараз Хмара — міністр оборони України. Чи понесе він відповідальність за це, чи ж посадять стрілочників?

  11. Щасливий кінець щодо провокації проти екскомбата Ширшина. Варто подякувати Нацполу і ДБР, що врешті розібралися й прокомунікували. Хороший прецедент. Але без стійкості Ширшина й суспільного резонансу нічого б не вийшло.

  12. edited

    Всім, хто лобіює Олексія Хоменка, першого заступника генерального прокурора: але ж це людина, тісно пов'язана з Татаровим та є одним з кандидатів, кого той лобіював на посаду генпрокурора! Ви за те, щоб Татаров повернув ручний контроль за Генпрокуратурою? Ну як знаєте.

  13. Головнокомандувач ЗСУ Михайло Драпатий припинив дію понад трьох десятків застарілих наказів Генерального штабу. «В утиль пішли давно скислі інструкції, які роками існували лише на папері, вимагаючи формальних звітів, “галочок” та “табличок”», — начальник відділу комунікацій 14 армійського корпусу Віталій Саранцев.

  14. Перехідний етап від хаотичних груп бригад в недосформованих корпусах до систематизації фронту, поява класичних угруповань радують, як і призначення. Наступним має бути розвиток Командування об'єднаних сил.

  15. Ви помітили, що: - Уже не чути про щоденні далекобійні удари по росії? - російські дрони знову залітають всередину столиці? - Терміни служби майже зникли з великої комунікації? - Як і нові виплати командирам? - Як і підвищення виплат у тилу? - Як і «логістичний локдаун» на фронті? - Підготовка до Рамштайну знову звелася до прісного «дайте гроші»? - На посади почали повертатися люди, яких раніше звільнили з міністерства? - Про масштабне залучення іноземців майже не чути? - Як і про Маска, Palantir, Шмідта та інших? - Не чути про закупівлі відповідно до візії війни? - І про саму візію війни? Федорова немає в Міноборони вже 54 дні. Далі. - Де системне скорочення kill chain — від виявлення цілі до її ураження? - Де масштабування найефективніших дронових підрозділів на всю армію? - Де перехід від «героїзму окремих командирів» до системи, яка працює незалежно від прізвищ? - Де масове впровадження НРК замість людей там, де це можливо? - Де AI на полі бою і використання бойових даних як стратегічної переваги? - Де нова швидкість тестування, кодифікації та масштабування зброї? - Де прямий зв’язок між фідбеком бригад і державними закупівлями? - Де публічні пріоритети: скільки FPV, перехоплювачів, НРК і далекобійних систем потрібно армії? - Що далі з дебюрократизацією? - Де аудит неефективних витрат? - Де регулярна комунікація: що змінилося на полі бою, і що держава змінила у відповідь? Так, частина цих процесів формально ще триває. Але які 5–10 вимірюваних цілей Міноборони до кінця року? Куди поділося «Міністерство війни», яким Міноборони тільки почало ставати?

  16. edited

    Невже йде Олег Кіпер, голова Одеської обласної військової адміністрації? Кіпер за часів Януковича був заступником начальника Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України. На цю посаду його призначив тодішній генеральний прокурор Пшонка. 24 жовтня 2014 року Кіпер потрапив під люстрацію. Але 11 вересня 2019 року Окружний адміністративний суд міста Києва визнав його люстрацію безпідставною, поновив на посаді старшого прокурора Головного управління нагляду та зобов’язав Генеральну прокуратуру виключити Кіпера з реєстру люстрованих осіб. 29 грудня 2022 року Кіпер втік за кордон і повернувся в Україну 8 січня 2023 року. Але вже 30 травня 2023 року його призначили головою Одеської обласної державної адміністрації — начальником Одеської обласної військової адміністрації. Кіпера розглядали як одного з кандидатів на посаду генерального прокурора України... P.S. Про Лисака не забуваємо, голову Одеської міської військової адміністрації. СБУшник, перейшов з Дніпра, пов'язаний з кол-центрами.

  17. Older posts