Ви помітили, що: - Уже не чути про щоденні далекобійні удари по росії? - російські дрони знову залітають всередину столиці? - Терміни служби майже зникли з великої комунікації? - Як і нові виплати командирам? - Як і підвищення виплат у тилу? - Як і «логістичний локдаун» на фронті? - Підготовка до Рамштайну знову звелася до прісного «дайте гроші»? - На посади почали повертатися люди, яких раніше звільнили з міністерства? - Про масштабне залучення іноземців майже не чути? - Як і про Маска, Palantir, Шмідта та інших? - Не чути про закупівлі відповідно до візії війни? - І про саму візію війни? Федорова немає в Міноборони вже 54 дні. Далі. - Де системне скорочення kill chain — від виявлення цілі до її ураження? - Де масштабування найефективніших дронових підрозділів на всю армію? - Де перехід від «героїзму окремих командирів» до системи, яка працює незалежно від прізвищ? - Де масове впровадження НРК замість людей там, де це можливо? - Де AI на полі бою і використання бойових даних як стратегічної переваги? - Де нова швидкість тестування, кодифікації та масштабування зброї? - Де прямий зв’язок між фідбеком бригад і державними закупівлями? - Де публічні пріоритети: скільки FPV, перехоплювачів, НРК і далекобійних систем потрібно армії? - Що далі з дебюрократизацією? - Де аудит неефективних витрат? - Де регулярна комунікація: що змінилося на полі бою, і що держава змінила у відповідь? Так, частина цих процесів формально ще триває. Але які 5–10 вимірюваних цілей Міноборони до кінця року? Куди поділося «Міністерство війни», яким Міноборони тільки почало ставати?