Народний депутат🇺🇦
Голова фінансового комітету ВРУ.
Секретар Національної ради з відновлення України від наслідків війни.
Електронна пошта: hetmantsev@rada.gov.ua
Чат: https://t.me/Getmantsev_Chat
Контакти: https://linktr.ee/danylo_getmantsev
Subscribers51.2K −100 24h · −200 7d
Reach per post (ERR)7.5%3.9K avg views
Posting7.0/daylast 12 hours ago
Reactions per 1K views43.3👍 ❤ 💯
📊 Економіка єврозони виявилася стійкішою до енергетичного шоку, ніж очікували. Як пише The Wall Street Journal, у другому кварталі ВВП єврозони зріс на 0,6% проти попереднього кварталу, а зростання підтримали експорт і споживчі витрати.
Для України це важливий сигнал, адже ЄС залишається нашим ключовим торговельним партнером. Стійкість європейської економіки означає збереження попиту, а отже – можливостей для українських виробників. Водночас попереду зима, а високі ціни на енергоносії та дорожчі кредити можуть стримувати споживання й активність бізнесу в ЄС. Якщо європейські компанії та споживачі скорочуватимуть закупівлі, це може позначитися і на замовленнях для наших експортерів. Тому для нас важливо не лише мати доступ до європейського ринку, а й бути спроможними цим доступом скористатися.
Український бізнес працює в умовах війни, коли до високої вартості енергії та конкуренції додаються російські удари по виробництвах, складах та енергетичній інфраструктурі. Маємо допомогти підприємствам зберегти здатність виробляти й експортувати, зокрема через доступне фінансування для відновлення виробництв і заміни знищеного обладнання, стійке енергопостачання та можливість забезпечити резервне живлення.
Друзі, я на посаді Генерального прокурора - то страшний сон всіх корупціонерів. Як, до речі, і для самих недоброчесних прокурорів. Особливо з спецпенсією.
Тому поки, ні, не з нашим щастям.
Але якщо хтось з ОП буде так само наполегливо просувати свого кандидата, обіцяю подумати.
Як пише Euractiv, Україна пропонує Європі не лише постачати нам готову зброю, а й активніше виробляти її разом з нами. Йдеться про спільні підприємства, ліцензійне виробництво та нові виробничі потужності. За оцінками українських виробників, за достатнього фінансування та замовлень вони могли б виробляти приблизно вдвічі більше продукції.
І тут Україна вже має важливий інструмент — Defence City. Наприкінці серпня резидентами спеціального режиму був уже 51 український виробник озброєння та військової техніки проти 45 наприкінці липня. Кількість резидентів зростає, а разом із нею — і можливості українського ОПК.
Ми створювали Defence City саме для того, щоб дати оборонним підприємствам особливі умови для розвитку та масштабування виробництва. Податкові й митні стимули, спрощення процедур, захист інформації про виробників — усе це формує середовище, в якому український ОПК може швидше зростати та залучати нові інвестиції. Тепер важливо максимально використати цей потенціал і для поглиблення співпраці з європейськими партнерами. Defence City може стати майданчиком для нових спільних підприємств, залучення європейського капіталу й технологій та збільшення виробництва зброї безпосередньо в Україні.
У нас уже є сильна оборонна промисловість і створені умови для її подальшого розвитку. Треба перетворювати цю перевагу на нові виробничі потужності, робочі місця та більше української зброї для нашої армії.
Будь-який уряд може витрачати гроші ефективніше. І Україна тут не виняток. Тим більше під час війни, коли найбільша частина наших видатків – безпека й оборона, а значна частина таких витрат об’єктивно складна для контролю.
Водночас війна – це найдорожче, що може бути для держави. Тому те, що наші видатки на оборону та безпеку зростають рік від року, – об’єктивна даність.
І якщо ми хочемо, аби держава перестала витрачати величезні кошти на війну, відповідь одна. Треба, щоб війна закінчилася. Щоб врешті настав мир у нашій країні. Мир, який дасть нам можливість спрямовувати ці ресурси не на війну, а на відновлення та розвиток України.
Друзі, коротко про головне за цей тиждень:
🔹Звернувся до Погоджувальної ради щодо термінового винесення законопроєкту № 12278 про скасування кланових прокурорських пенсій на розгляд ВР у другому читанні.
🔹Поділився найближчими законодавчими планами щодо виконання міжнародних зобов’язань, які вже синхронізували з Урядом.
🔹Наш Комітет рекомендував парламенту:
• прийняти за основу та в цілому законопроєкти № 15460, № 16051-1 про внесення змін до Податкового та Митного кодексів щодо оподаткування ПДВ операцій електронної торгівлі;
• перенести терміни запровадження еАкцизу на 1 липня 2027 року;
• законопроєкт № 15172 про сек’юритизацію та облігації з покриттям – до другого читання;
• прийняти за основу законопроєкт № 15458 щодо врегулювання простроченої заборгованості військовослужбовців, цивільних осіб, позбавлених особистої свободи або зниклих безвісти, членів їхніх сімей та осіб з інвалідністю.
Працюємо далі!🇺🇦
👉 Якщо раптом пропустили – запрошую послухати ефір Українського радіо.
Говорили про ситуацію з фінансуванням держави, виконання наших міжнародних зобов’язань та рішення, які найближчим часом має ухвалити Верховна Рада.
Люди пишуть мені, що війна в Україні – це злам світоустрою і становлення нового світового ладу. Що на території України йде цивілізаційне протистояння між західною і євразійською цивілізаціями, «великим степом». А тому мир в Україні неможливий доти, доки таке протистояння не завершиться поразкою однієї зі сторін.
Якщо брати глобальний вимір, оцінювати характер протистояння, явні і приховані цілі сторін, кількість і мотивацію залучених учасників конфлікту, то з такою характеристикою природи війни в Україні складно не погодитись. Безперечно, протистояння цивілізаційне. Воно знаменує собою кінець старого світу, і в ході протистояння має народитися світ новий.
І от наше завдання, стратегічне завдання всіх людей миру в Україні, – забезпечити те, аби ми брали участь і у народженні, і у становленні, і у процвітанні нового світу. А це буде неможливим, якщо війна цивілізацій буде вестися на нашій території, життями українців, і йти до остаточного з’ясування політичних контурів нового світу.
Тому наша мета не в тому, щоб поставити остаточну крапку у цивілізаційному протистоянні, це рамка століть. І не в тому, щоб встановити мир у всьому світі. На жаль, це нікому раніше не вдавалось. Мета – припинити війну і кров на нашій землі. І якщо протистояння все ж є глобальним, нехай воно відбувається в інших країнах і на територіях, де ми з готовністю будемо виступати на правильному боці історії.
edited
Переконаний, що антикор має мати конкретний вимір. Коли ми в 2023 вивели частково гральний ринок з тіні та звільнили кількох покидьків це коштувало бюджету + 16,37 млрд грн.
Коли вивели в 2023-2024 з тіні паливний ринок під волання деяких мереж АЗС про «вбивство бізнесу» навантаження ПДВ на літр пального зросло у 5 (!) разів. Коли в 2024 році детінізували тютюн, тінь впала в два рази – до 12,6%.
Сьогодні недовиконання бюджету податковою складає 23,2 млрд грн, митницею – 16,1 млрд грн. І не внаслідок обстрілів, як чомусь каже Премʼєр. Гральний ринок знову на 50% в тіні. І тінь тютюну росте.
Тому перемога антикора - це не черговий яскравий відос. Це відсутність безакцизної пачки тютюну в кіоску напроти твого будинку.
edited
Не можу не розділити ейфорію колеги Железняка від остаточної та беззаперечної перемоги антикорорганів над корупційною гідрою. Дійсно душа радіє.
Але принагідно хочу поставити одне, не дуже зручне, питання.
Коли перемогу світла відсвяткує державний бюджет? Що з контрабандою (оновлений БЕБ + оновлена митниця), нелегальним тютюном (оновлений БЕБ), ігоркою (стара команда Федорова) та іншими загальновідомими схемами, з якими я особисто і подекуди з допомогою Железняка із змінним успіхом борюся з 2019 року?
Чи це трофеї?…;)
https://t.me/yzheleznyak/19675
Синхронізували з урядом наші найближчі законодавчі плани щодо виконання міжнародних зобов’язань.
По нашому Комітету роботи багато: новий Митний кодекс, сек’юритизація активів, легалізація криптоактивів, зміни до Податкового кодексу, спрощення адміністрування ПДВ та інші важливі ініціативи.
Детальніше – дивіться у відео.
І знову креатив зі світу тіні.
Правоохоронці на Харківщині викрили масштабну схему виробництва та збуту контрафактної парфумерії й косметики під марками відомих світових брендів. У результаті вилучено близько 130 тонн продукції та товарів, пов’язаних із її виготовленням, загальною вартістю понад 235 млн грн.
За даними поліції, продукцію збували на ринках і торговельних майданчиках Харкова, а замовлення до інших регіонів України відправляли поштою. Для приховування реальних обсягів діяльності та руху коштів, за інформацією правоохоронців, використовували вже знайому схему — мережу підконтрольних ФОПів.
Про тінь на ринку косметики я вже розповідав у «Розпаковці» на моєму YouTube-каналі: https://youtu.be/5fQeDuA3H7Q?si=3sE3_XaYS4SB5WQ7. І ця історія ще раз нагадує про масштаби проблеми.
Схеми ухилення від оподаткування на косметичному ринку загалом типові для ритейлу: подрібнення бізнесу, робота без реєстрації, продаж за готівку та зарплати «в конвертах». За оцінками, якими я ділився ще у грудні 2025 року, лише через ухилення від оподаткування при виплаті зарплат «у конвертах» наша держава могла втрачати близько 1,2 млрд грн на рік.
І йдеться не лише про несплачені податки. Покупець платить за відомий бренд, а ризикує отримати підробку невідомого походження та якості. Водночас легальний бізнес, який сплачує податки, офіційно ввозить або виробляє продукцію та відповідає за її якість, змушений конкурувати з тими, хто працює поза правилами. Ось чому так важливо встановити всіх причетних, притягнути винних до відповідальності у передбаченому законом порядку та припинити роботу всієї схеми. Детінізація ринку косметики та парфумерії одночасно захищає покупця, створює чесні умови конкуренції для легального бізнесу та сприяє додатковим надходженням до бюджету.
Так, я з першого дня не підтримував «Національний кешбек». Але коли 20 млрд грн на кешбек порівнюють із сотнями мільярдів, які сьогодні необхідно знайти додатково на армію, це вже просто виходить у якусь площину політичних маніпуляцій.
Закликаю колег зайнятися тим, чим вони й мають займатися – державництвом. Ціна популізму сьогодні занадто висока, не загравайтеся.
Визначення умов миру – завдання переговорної команди. Саме в процесі перемовин, які партія війни так прагне скасувати, має бути сформований план припинення бойових дій, гарантії безпеки і відновлення для України.
Я не є учасником переговорної групи, тому не можу говорити про конкретні пункти. Ба більше, впевнений, що на цьому етапі така інформація процесу тільки б завадила. Але переконаний у тому, що наші перемовники мають дійти до найбільш прийнятних для нашої країни умов, а потім дати можливість людям вирішити, прийнятні вони чи ні.
І вирішити це можна саме на референдумі. На якому люди врешті мають дати відповідь на питання, чи прийнятні досягнуті мирні домовленості для України.
Частка непрацюючих кредитів (NPL) в українських банках зменшується. Станом на 1 серпня вона знизилася до 12,1% з 13,9% на початку року. За січень-липень загальний обсяг кредитів зріс із близько 1,36 трлн до 1,555 трлн грн – на 14,3%. Водночас обсяг непрацюючих кредитів зменшився лише на 0,8 млрд грн, або на 0,4%. Отже, частка проблемних кредитів зменшується передусім завдяки збільшенню загального кредитного портфеля.
Але сам рівень кредитування залишається низьким. За підсумками ІІ кварталу 2026 року чисті кредити бізнесу становили лише 9,3% ВВП. Це співвідношення кредитів підприємствам за вирахуванням резервів і ВВП, яке показує масштаб банківського фінансування бізнесу відносно розміру економіки. Тому навіть помітне зростання позик у гривнях ще не означає, що підприємства отримують достатньо фінансування.
Вважаю, що саме доступ бізнесу до коштів має бути головним орієнтиром. Підприємцю потрібен кредит, щоб придбати обладнання, відновити цех або виконати замовлення. Якщо він має перспективну справу, але не може залучити фінансування, економіка втрачає можливості для зростання.
Робота з проблемними боргами – важлива частина цього завдання. Особливо коли борг виник через руйнування чи втрату майна під час війни. Якщо підприємство може відновитися, потрібно шукати реалістичні умови реструктуризації. Це дає шанс зберегти робочі місця, а банку – повернути кошти. Водночас потрібні доступні інвестиційні кредити, гарантії та страхування воєнних ризиків, адже самого скорочення частки проблемних позик недостатньо. Банківське фінансування має відігравати більшу роль у розвитку економіки, щоб більше підприємств могли відновлюватися, розширювати виробництво й наймати людей.
Уряд розподілив між місцевими бюджетами 57,4 млрд грн освітньої субвенції на вересень–грудень. Ще 0,5 млрд грн передбачено в резерві. Ці кошти мають забезпечити своєчасну виплату зарплат педагогам з урахуванням їх підвищення в середньому ще на 20% із вересня.
Щоб точніше врахувати потреби шкіл в оплаті праці вчителів, уряд також уточнив формулу розподілу коштів. Для початкової школи граничну розрахункову наповнюваність класів встановили на рівні не вище 24 учнів. Крім того, до формули повернули всі години навчального плану, які не фінансувалися від початку повномасштабного вторгнення.
Вважаю це необхідним рішенням. Ми багато очікуємо від учителів: якісних знань, уваги до кожної дитини, допомоги з подоланням освітніх втрат. А під час війни – ще й уміння підтримати дітей після тривог та безсонних ночей. За цією роботою стоять велика відповідальність і щоденне навантаження. Якщо хочемо, щоб досвідчені педагоги залишалися у школах, а молоді фахівці обирали вчительську професію, їхня заробітна плата має відповідати відповідальності та значенню цієї роботи. І підвищення оплати праці – важливий крок у цьому напрямі. Водночас ми обіцяли людям більше підвищення – виконання норми статті 61 Закону «Про освіту», яка передбачає мінімальний посадовий оклад педагогічного працівника на рівні трьох мінімальних заробітних плат. Тому вимагаю від уряду ухвалення відповідного рішення.
Я би взагалі порадив Мінфіну одночасно з розглядом євроінтеграційних законопроєктів повідомляти народних депутатів про те, які саме соціальні програми будуть скорочені у випадку провалу голосування.
Аби люди знали, хто конкретно голосує за скорочення конкретних соціальних програм.
До кінця року маємо величезну додаткову потребу у фінансуванні безпеки й оборони. Водночас мільярди доларів міжнародної допомоги залежать від виконання зобов’язань, які Україна сама на себе взяла.
І тут питання вже до нас, до Верховної Ради. Якщо ми погодили ці умови, то маємо їх виконувати. Зараз точно не час для політиканства і гонитви за рейтингами.
Час брати відповідальність і голосувати рішення, від яких безпосередньо залежить отримання необхідного нашій державі фінансування.
📊 За попередніми оцінками Держстату, у ІІ кварталі 2026 року реальний ВВП України виріс на 0,4% у річному вимірі. Також маємо +0,3% у порівнянні першим кварталом, тут враховується сезонний фактор. Загалом номінальний ВВП в цей період був на рівні 2305,7 млрд грн.
❗️Наразі Держстат уточнив оцінку реального ВВП у ІІ кварталі у бік зниження. Справа в тому, що раніше установа публікувала оперативні оцінки за ІІ квартал: тоді реальний ВВП виріс на 0,6% порівняно із II кварталом 2025 року. Якщо порівнювати із I кварталом 2026 року, зростання реального ВВП дорівнювало +0,4%.
Як повідомили в Держстаті, уточнення в оцінках реального ВВП в бік сповільнення відбулось через отримання оновлених даних щодо державного та місцевих бюджетів, платіжного балансу, фінансектору та іншої статистики.
Слабке зростання реального ВВП у ІІ кварталі чітко відображає загальну складну економічну ситуацію, що спостерігається в Україні. Продовження війни, постійні обстріли критичної інфраструктури, руйнування виробництв та складів, розірвані логістичні шляхи, високі ціни на паливо, – все це стало надскладним викликом для бізнесу, який намагається зберегти поточні процеси, робочі місця, ринки збуту. У II кварталі негативні тренди частково компенсували сезонні фактори: гарна погода, стабільна ситуація в енергетиці, ділова активність, нові замовлення тощо. Але восени та взимку на українську економіку чекають нові виклики.
Саме тому держава має зробити усе можливе для підтримки бізнесу та населення. Надважливо якісно підготуватися до зимового сезону: для цього потрібно активізувати надання доступних гокредитів для підприємств та будинків; забезпечити школи, дітсадочки та лікарні необхідним обладнанням для збереження тепла, води, електрики; створити запаси продуктів харчування та ліків із убезпеченням логістики цих товарів для споживачів.
Російський терор українського бізнесу та цивільної інфраструктури стрімко зростає. Ми маємо реагувати й діяти на випередження. Щоб безперебійно забезпечувати українців продуктами харчування, ліками й іншими необхідними товарами, Уряд спільно з РНБО за дорученням Президента вживає низку невідкладних заходів.
Перше. Готуємо програму пільгового кредитування бізнесу на поповнення обігових коштів на суму до 1 млрд грн для одного підприємства (групи підприємств) з компенсацією 5% від ринкової ставки. Ці кошти можна буде використати зокрема для закупівлі товарів.
Друге. Плануємо спростити доступ підприємців до державних активів: вони матимуть першочергове право орендувати майно, яке Фонд держмайна виставляє на аукціони. Робимо це тому, що після кожного удару по цехах, складах чи офісах компаніям потрібно швидко знаходити нові площі й відновлювати роботу.
Третє. Безпека бізнесу під час повітряних тривог. Уряд ухвалив рекомендації з урахуванням диференційованого оповіщення, щоб довгі тривоги не зупиняли постачання товарів людям. Якщо бізнес зупинятиметься щоразу, коли лунає сирена, ми втрачаємо робочі місця, податки й саму здатність країни забезпечувати людей необхідним. Але рекомендації враховують обовʼязковий безпековий компонент. Ми дали всьому бізнесу три місяці, щоб вони облаштувати укриття/безпечні простори у місцях надання послуг.
Ці та інші рішення детально обговорили на розширеній нараді за участі великих українських ритейлерів, заступника керівника Офісу Президента, АМКУ, Державної митної служби, Фонду держмайна та інших.
Дякую всім підприємцям та колективам підприємств, хто продовжує працювати в Україні, платить податки, зарплати й забезпечує функціонування економіки.
Трагедія в Павлограді.
Серед білого дня удар по торговельному центру, де, вочевидь, перебувають цивільні.
Війна перейшла у свій апогей безжалісності і безглуздості.
Вічна памʼять загиблим.