Данило Гетманцев ✔

@getmantsevdanil · finance · Ukrainian · active

Народний депутат🇺🇦 Голова фінансового комітету ВРУ. Секретар Національної ради з відновлення України від наслідків війни. Електронна пошта: hetmantsev@rada.gov.ua Чат: https://t.me/Getmantsev_Chat Контакти: https://linktr.ee/danylo_getmantsev

Subscribers 51.2K Subscribers, last 30 days: 51.4K → 51.2K −100 24h · −200 7d
Reach per post (ERR) 7.5%3.9K avg views
Posting 7.0/day last 13 hours ago
Reactions per 1K views 43.3 👍 ❤ 💯
  1. Нещодавно Gremi Personal опитав іноземних працівників, зокрема українців, які працюють або протягом останніх 3-х років працювали у Польщі через агенції зайнятості чи посередників. Майже 70% опитаних розповіли, що стикалися з непрозорими умовами оплати. Серед названих ними проблем – незрозумілі відрахування, розбіжності в обліку робочих годин або нижча офіційна частина зарплати з обіцянкою доплатити решту бонусами. Майже три чверті опитаних кажуть, що з часом стали обережніше ставитися до обіцянок суттєво вищої зарплати. І це цілком зрозуміло. Людина має заздалегідь чітко знати, скільки заробить, які податки та внески будуть сплачені та на які соціальні гарантії вона може розраховувати. Якщо важливі умови з’ясовуються вже після початку роботи, працівник фактично не має повної картини, коли погоджується на вакансію. Для нашої країни прозорість в оплаті праці так само важлива. Гідна зарплата має поєднуватися з офіційним працевлаштуванням і чіткими та зрозумілими умовами роботи. Неофіційна зайнятість краде двічі: у людини – страховий стаж і соціальні гарантії, у держави – податки та внески, з яких фінансуються її ключові потреби. А ще вона створює несправедливу конкуренцію для чесного бізнесу, який працює в білу. Тому наше завдання полягає у створенні умов для гідної офіційної зайнятості та послідовному скороченні тіні на ринку праці.

  2. Колеги мають чітко розуміти наслідки своїх рішень. Сьогодні на Комітеті запитав міністра фінансів Сергія Марченка, що буде, якщо Верховна Рада знову не проголосує закони, від яких залежить міжнародне фінансування. Відповідь почули всі: ризик затримок із виплатами, а далі — загроза емісійного фінансування, девальвації, інфляції та проблем із програмою МВФ. І це той випадок, коли потім уже не вийде сказати, що ніхто не попереджав. Наслідки відомі. Час просто зробити свою роботу і врешті проголосувати.⁩

  3. Що таке партія миру і чого вона прагне? Все частіше мені ставлять це питання у коментарях, під час інтерв’ю чи зустрічей. Мені здавалося це достатньо очевидним. Втім, я поясню. Це політики, управлінці, люди, які хочуть, щоб війна завершилася дипломатичним шляхом і якомога скоріше. Це ті, хто виступає за продовження переговорів та пошук компромісного рішення. А не за відмову від дипломатії та війну у будь-який спосіб і будь-якою ціною, про що нам часто віщають ВІП-ухилянти з «теплої броні». Ні, не за капітуляцію, а за пошук політичної формули, яка б дозволила Україні отримати гарантії безпеки і почати відновлення країни – демографічне, економічне, соціальне. Формули, яка б забезпечила у подальшому перехід від відновлення до розвитку, щоб побудувати таку країну, до якої наші східні сусіди будуть прагнути потрапити навіть через «шпарину у стіні», як свого часу до Західного Берліна. Це ті, хто готовий буде проголосувати за мир на референдумі, який, на мій особистий погляд, буде дуже необхідним для затвердження мирної угоди. Референдум, який прямим волевиявленням громадян вирішить, чи приймаємо ми умови мирної угоди. І тим самим поставить крапку в дискусії «мир» чи «війна», яка вже є у нашому суспільстві. Так, я відношу себе до партії миру. Без жодних лапок. І я щиро вважаю, що в суспільстві нас більшість. І тому, коли ви питаєте мене, чим можете допомогти, – говоріть про наше прагнення до миру. Не бійтеся бути не «в тренді» і не дозволяйте переконувати себе, що прагнути миру – слабкість. Навпаки, ми маємо відкрито говорити про те, що хочемо припинення війни без капітуляції та збереження України і наших людей. Голос тих, хто прагне миру, має бути гучнішим. Нас мають чути.

  4. Комітет рекомендував ВРУ прийняти за основу законопроєкт № 15458 щодо врегулювання простроченої заборгованості військовослужбовців, цивільних осіб, позбавлених особистої свободи або зниклих безвісти, членів їхніх сімей та осіб з інвалідністю. Законопроєкт створює механізм прощення заборгованості за споживчими кредитами для захищених категорій громадян (осіб з інвалідністю внаслідок війни, зниклих безвісті та загиблих військовослужбовців) та усуває пов’язані з цим податкові наслідки. Зокрема, передбачається можливість прощення кредитором до 100% заборгованості, виключення анульованого боргу з оподатковуваного доходу, а також закінчення відповідних виконавчих проваджень та звільнення від сплати виконавчого збору.

  5. Програма будівництва 1 мільйона квартир стала на крок ближчою до реалізації. Комітет рекомендував законопроєкт № 15172 про сек’юритизацію та облігації з покриттям до другого читання. Що це означає на практиці? Законопроєкт має створити умови для довгострокового та доступного кредитування, необхідного для реалізації Державної програми будівництва доступного житла, над якою ми зараз працюємо. Вона передбачає можливість придбати житло в кредит на строк до 25 років під фіксовану ставку 3% річних. Доопрацьована редакція суттєво посилює правила роботи майбутнього ринку. Насамперед встановлюється єдиний перелік обмежень для учасників — зокрема, для осіб, пов’язаних із державою-агресором, юридичних осіб, зареєстрованих на ТОТ, підсанкційних осіб, непрозорих структур та компаній із високоризикових юрисдикцій. Такі ж обмеження встановлюються щодо активів, які можуть бути основою сек’юритизації. Окремий акцент – захист споживачів фінансових послуг. Відступлення права вимоги не може погіршувати умови реструктуризації для споживача, а зміна управителя фінансовими активами не повинна переривати обслуговування кредиту чи обмежувати права боржника. Водночас чіткіше визначено, які фінансові активи можуть входити до сек’юритизаційного пулу. Запроваджується поняття «непрацюючого фінансового активу»та встановлюються умови, за яких такі активи можуть бути включені до пулу. Посилюються також вимоги до учасників ринку: до спеціальної платформи фінансування, інституційних інвесторів та оригінаторів. Зокрема, передбачено додатковий контроль за ризиками, стрес-тестування, збереження інформації про походження та якість активів. І ще одна важлива зміна — чіткіше розмежовано повноваження НБУ та НКЦПФР. У результаті маємо більш чітку модель функціонування ринку, де одночасно посилюються вимоги до його учасників, контроль за якістю активів та гарантії захисту споживачів та інвесторів. Сподіваюсь на підтримку в сесійній залі!

  6. Комітет рекомендував ВРУ перенести терміни запровадження еАкцизу на 1 липня 2027 року. Нагадаю, запровадження електронної акцизної марки було вдруге протягом 3-х років з моменту прийняття закону зірвано командою колишнього міністра цифрової трансформації Михайла Федорова. Виправляємо. Законопроєкт № 15532 рекомендується прийняти за основу та в цілому. На жаль, реформа, яка була запланована як спосіб боротьби з ухиленням від оподаткування і яка мала запрацювати ще рік тому, та принести додаткові надходження до Державного бюджету України, відкладається ще на 8 місяців.

  7. Комітет рекомендував парламенту прийняти за основу та в цілому законопроєкти № 15460, № 16051-1 про внесення змін до Податкового та Митного кодексів щодо оподаткування ПДВ операцій електронної торгівлі. Законопроєкти спрямовані на удосконалення оподаткування електронної торгівлі, адміністрування ПДВ та гармонізацію українського законодавства з правом Європейського Союзу. Їх прийняття є однією з умов виконання зобов’язань України перед Європейським Союзом та МВФ. Законопроєктами пропонується: • запровадити особливі правила оподаткування ПДВ дистанційного продажу товарів вартістю до 150 євро через електронні платформи (маркептплейси); • визначити маркептплейс відповідальним за нарахування та сплату ПДВ за такими операціями; • зберегти пільги щодо ввезення товарів у несупроводжованому багажі фізичних осіб у межах 150 євро, та звільнити пересилання посилок між фізичними особами у межах 45 євро за умови, якщо такі товари пересилаються безоплатно; • зберегти чинні пільги на окремі товари для потреб безпеки та оборони, зокрема енергетичного обладнання. Уряд має розробити порядок звільнення, у тому числі з можливістю відшкодування сплачених податків. Крім того, законопроєкт № 16051-1 передбачає спрямування надходжень від ПДВ з міжнародних поштових та експрес-відправлень до спеціального фонду Державного бюджету для забезпечення потреб Збройних Сил України.

  8. Доволі цікавий матеріал опублікував The Economist про підготовку України до зими та ризики для енергопостачання. Зокрема, видання звертає увагу на готовність критичної інфраструктури та наводить дані, що 2,5 тис. із 15 тис. будівель столиці не мають резервного джерела тепла. ❗️Очевидно, що з огляду на постійні російські удари ця зима вимагатиме від нас максимальної готовності. Тривалі відключення для людей – це ризик залишитися без світла, води й опалення, для бізнесу – зупинка роботи, додаткові витрати та втрата доходів. Тому важливо, що підготовка до опалювального сезону вже контролюється на рівні Уряду. Прем’єр-міністр вже повідомив, що на реалізацію планів стійкості вже виділено 67,6 млрд грн, із яких 43,7 млрд грн – на інженерний захист об’єктів критичної інфраструктури. Водночас у низці регіонів є відставання від графіків будівництва захисних споруд та підключення необхідного обладнання. Тут головне результат і дотримання строків. Чи матиме лікарня резервне живлення, чи працюватимуть водоканал і котельня після удару, чи матимуть регіони достатні запаси пального. Саме за цими конкретними показниками й потрібно оцінювати готовність до зими. Тому посилення контролю за кожним об’єктом – абсолютно правильний підхід. Маємо зробити все можливе, щоб після чергових російських ударів громади, критична інфраструктура та підприємства могли продовжувати працювати.⁩

  9. ⁨📄 Наші громадяни дедалі активніше купують державні облігації. Станом на 1 вересня портфель ОВДП у власності українців перевищив 163 млрд грн – це найвищий показник за всю історію внутрішнього ринку держоблігацій. За серпень він зріс більш ніж на 3,7 млрд грн: на початку місяця його обсяг становив 159,3 млрд грн. Загалом на цю дату в обігу перебувало близько 2 трлн грн ОВДП, понад 8% із яких належали фізособам. Під час війни державі потрібно багато коштів на оборону та інші першочергові видатки. Тому я вважаю таке зростання інвестицій українців в ОВДП гарною тенденцією. Допомога партнерів залишається критично важливою, але маємо розраховувати й на власні можливості. Так, ОВДП дають змогу залучати заощадження громадян до фінансування бюджету, в результаті українці отримують передбачений умовами облігації дохід, а держава – кошти для фінансування своїх потреб. 🔸Водночас не менш важливо, на який строк держава позичає і коли має повертати борг. У серпні Мінфін обміняв ОВДП номінальною вартістю 15 млрд грн із погашенням наприкінці вересня 2026 року на нові папери з погашенням у 2029 році. Це дозволяє зменшити обсяг виплат у найближчий період і більш рівномірно розподілити навантаження на бюджет. Інтерес громадян до ОВДП потрібно підтримувати. Для цього умови купівлі держоблігацій мають залишатися зрозумілими, а дохідність – привабливою. Наші люди повинні мати можливість обрати зручний строк вкладення і чітко знати, скільки отримають та коли держава поверне гроші. Водночас важливо зберігати баланс: дохідність має залишатися посильною для держбюджету. Зростання вкладень громадян показує просту річ: коли фінансовий інструмент доступний і зрозумілий, люди готові ним користуватися. Тому завдання держави – залучати більше коштів, відповідально управляти боргом і вчасно виконувати свої зобов’язання. Саме так формується довіра, без якої неможливі ані стабільний ринок ОВДП, ані сильний фінансовий ринок загалом.⁩

  10. ❗️У серпні 2026 року річна інфляція зросла до 8,1% (у липні – 7,7%, а в червні – 7,2%) – Держстат. Влітку 2025 року річна інфляція становила: у червні – 14,3%, у липні – 14,1%, у серпні – 13,2%. 📉 У серпні 2026 року споживчі ціни на продукти харчування та безалкогольні напої знизились на 1,3% в розрізі місяця (у порівнянні серпень-2026 до липня-2026). Зокрема, найбільше подешевшали овочі (-18,3%), фрукти (-12%), масло (-0,6%). Але подорожчали такі продукти: яйця (+4%), цукор (+2,2%), риба та продукти з риби (+1,6%), м’ясо та м’ясопродукти (+0,9%), сир та м’який сир (+0,9%), хліб (+0,7%), макаронні вироби (+0,7%). 📈 Тим часом протягом року (у порівнянні серпень-2026 до серпня-2025) продуктовий кошик став помітно дорожчий: маємо +6%. Зокрема, зросли в ціні: риба та продукти з риби (+22,7%), олія соняшникова (+21,8%), хліб та хлібопродукти (+18,6%), хліб (+15,4%), макаронні вироби (+10,3%). Водночас знизилась вартість наступних товарів: яйця (-24,1%), фрукти (-11,3%), цукор (-5,1%), масло (-1,6%). Протягом серпня відчутно зросли ціни й на окремі товари та послуги. Зокрема, подорожчало водопостачання (+16,8%), каналізація (+16,7%), паливо та мастила (+8,1%), автодорожній пасажирський транспорт (+6,6%). А ось вартість одягу та взуття навпаки за цей період знизилась на -2,5%. 📊 В річному вимірі ціни на товари та послуги піднялись ще більше: водопостачання (+77,6%), каналізація (+73,6%), автодорожній пасажирський транспорт (+39,1%), паливо та мастила (+38,7%), прибирання сміття (+18,5%), алкоголь та тютюн (+17%), освіта (+14,6%), ресторани та готелі (+13,7%). Вартість одягу та взуття (-4,9%) та фармпродукції, медтоварів та обладнання (-2,8%) знизилася. Наразі річна інфляція продовжує поступово зростати, хоча цей показник і залишається нижчим порівняно з літом 2025 року. Не виключено, що восени тенденція до прискорення інфляції може посилитися, оскільки дешеві овочі та фрукти, гарна погода та безперебійне енергопостачання є сезонними факторами. Крім того, із посиленням обстрілів ми можемо знову зіткнутися з відключеннями світла, руйнуваннями критичної інфраструктури, виробничих майданчиків і складів. Як наслідок, це може призвести до зростання вартості продуктів харчування, ліків, палива та комунальних послуг. Тому завдання держави – зробити все можливе, щоб базові товари залишалися доступними для людей, особливо тих, хто найбільше потребує підтримки, а бізнес мав необхідні інструменти для продовження роботи, збереження робочих місць та підтримки економіки.⁩

  11. 🗓 Завтра о 14:00 відбудеться засідання Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики. Маємо цілу низку важливих питань: від справедливих правил оподаткування та роботи митниці до розвитку фінансового ринку й захисту людей, які через війну опинилися у складних обставинах, і по кожному з них важливо знайти зважене рішення, яке враховуватиме інтереси держави, бізнесу та наших громадян. Так, у порядку денному завтра: 🔸№ 16051 – Проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування податком на додану вартість операцій з дистанційного продажу товарів, які переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях; 🔸№ 15460 – Проєкт Закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо особливостей здійснення митних формальностей щодо товарів, які переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях; 🔸№ 15532 – Проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо перенесення термінів запровадження електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах; 🔸№ 15172 – Проєкт Закону про сек’юритизацію та облігації з покриттям; 🔸№ 15458 – Проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо врегулювання простроченої заборгованості військовослужбовців, цивільних осіб, які позбавлені особистої свободи або зникли безвісти, членів їхніх сімей та осіб з інвалідністю у період дії воєнного стану в Україні та у післявоєнний час; 🔸№ 15555 – Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення порядку розкриття банківської таємниці Національним банком України.

  12. Друзі, шахраї продовжують вигадувати нові способи дістатися до наших грошей та персональних даних. ❗️Цього разу розсилають електронні листи нібито від податкової про наявність податкового боргу та пропонують перейти за посиланням, щоб його перевірити й сплатити. Повторюю, не переходьте за такими сумнівними посиланнями і не вводьте жодних особистих чи банківських даних. Державні органи не надсилають вимог про сплату податкового боргу через сторонні посилання в електронних листах. Якщо ж отримали таке повідомлення, найкраще рішення – самостійно зайти на офіційний ресурс податкової та перевірити інформацію там. Не поспішайте, навіть якщо лист виглядає переконливо, містить логотипи державних органів і закликає терміново щось зробити. Шахраї розраховують саме на поспіх та емоції. Не давайте їм такого шансу. І, будь ласка, попередьте про цю схему рідних та близьких.⁩

  13. 📊 За даними Держстату, у січні-червні 2026 року обсяг капітальних інвестицій становив 307,9 млрд грн – на 9,9% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Позитивна динаміка свідчить, що підприємства продовжують вкладати кошти в розвиток та оновлення виробництва, попри війну та зумовлені нею виклики. 📈 Найбільше інвестицій спрямовано у промисловість – 121,5 млрд грн, або 39,5% загального обсягу. На с/г припало 11,4%, торгівлю – 9,6%, будівництво – 8,5%. За видами активів найбільша частка – 36,1% – припала на машини та обладнання. Це саме ті вкладення, які допомагають підприємствам збільшувати продуктивність і випускати більше продукції. 📉 Водночас інвестиційна активність залишається нерівномірною: 41,7% усіх вкладень зосереджено у Києві. Є проблеми і з джерелами фінансування. Власним коштом підприємства забезпечили 75,4% інвестицій, тоді як частка банківських кредитів становила лише 4,6%, а коштів інвесторів-нерезидентів – 0,1%. За такої структури нові проєкти легше запускати компаніям, які вже мають фінансовий запас. Підприємствам з обмеженими ресурсами складніше модернізуватися та розширювати виробництво. Що, як наслідок, може й надалі посилювати розрив між столицею та іншими регіонами. Щоб зростання охопило більше підприємств, потрібні доступні довгострокові кредити, страхування воєнних ризиків і дієві механізми залучення зовнішнього капіталу. Та крім цього держава має створювати кращі умови для запуску виробництв у регіонах: розвивати інфраструктуру, спрощувати підключення до мереж і підтримувати індустріальні парки. Без цього позитивна динаміка інвестицій не забезпечить тих темпів оновлення виробництва, створення робочих місць і розвитку регіонів, яких сьогодні потребує наша країна.

  14. ❗️Нові результати PISA-2025, які представила ОЕСР, вкотре показують одну з ключових проблем нашої освіти – нерівність можливостей для дітей. Близько третини українських 15-річних підлітків навчаються в закладах, де бракує педагогів. Водночас розрив у результатах між учнями великих міст і сільської місцевості відповідає приблизно 3 рокам навчання! І одне з очевидних та важливих питань – чи є кому їх навчати. Можна оновлювати програми, закуповувати техніку та ремонтувати класи. Але без учителя цього недостатньо. І вимагати від педагогів якісної роботи, покладаючись лише на їхню відданість справі, неможливо. Заробітна плата вчителя має відповідати важливості й відповідальності його роботи та дозволяти жити на гідному рівні. Ми обіцяли підвищити зарплати вчителям і зі свого боку обіцянку виконали. Тепер же потрібно забезпечити необхідне фінансування та проконтролювати, щоб підвищення в повному обсязі отримав кожен учитель. Бо від того, чи залишатимуться педагоги у школах і чи приходитимуть туди нові, безпосередньо залежить якість освіти наших дітей.

  15. 📈 У серпні 2026 року Фонд держмайна провів 43 успішні приватизаційні аукціони, у яких взяли участь 192 учасники. За підсумками торгів загальна ціна об’єктів зросла з 79,4 млн грн на старті до 257,8 млн грн. У середньому — у 3,24 раза. Є хороші результати і в оренді. Успішно відбулися 58 аукціонів за участю 84 учасників. За їхніми підсумками загальна орендна плата становила 626,2 тис. грн на місяць, а її середній розмір зріс у 2,9 раза порівняно зі стартовим. Дані ще раз підтверджують, що попит на державне майно є. Водночас необхідно зосереджувати ресурси на стратегічних підприємствах, а нестратегічні активи через відкриті й конкурентні торги передавати тим, хто готовий ефективно їх використовувати та вкладати у розвиток. Крім того, важливо доводити кожну угоду до кінця: укладати договори та забезпечувати своєчасну оплату. Якщо переможець відмовляється від угоди, об’єкт має оперативно повертатися на торги. Відмова одного учасника не повинна зупиняти процес на місяці. Попереду ще більше роботи – на вересень-жовтень уже оголошено 94 приватизаційні аукціони із загальною стартовою вартістю майже 5,45 млрд грн. Тому важливо забезпечити максимальну конкуренцію та зробити так, щоб інформація про ці об’єкти дійшла до якомога ширшого кола українських підприємців та іноземних інвесторів. Так само потрібно активніше використовувати оренду. Поки об’єкт не виставлений на приватизацію, він може працювати й приносити державі регулярні надходження, а бізнесу – давати можливість розвиватися.

  16. Сьогодні презентують перший розкладний iPhone. Це не просто унікальний цікавий гаджет. Це — тест для оновленої митниці й оновленого БЕБ. Якщо телефони зʼявляться у відомих мережах і в руках королев та канцлерів раніше офіційного імпорту, як це було завжди, — тест не пройдено. Участь у тестуванні може взяти кожний. Скидайте фото гаджетів з полиць або з-під полиць мені особисто. Будемо робити контрабандистів відомими, а фіскалів та правоохоронців — працюючими.

  17. ❗️На початку вересня 2026 року золотовалютні резерви в Україні були на рівні 48,662 млрд дол. Протягом місяця ЗВР зменшились на 5% або на 2,543 млрд дол. (51,205 млрд дол. на початку серпня). 📊 В розрізі року динаміка позитивна: за рік ЗВР зросли з 46,035 млрд дол. до 48,662 млрд дол. В результаті ЗВР збільшились на +5,71% або на +2,627 млрд дол. Станом зараз міжнародні резерви перекривають 4 місяці фінансування майбутнього імпорту. Коротко про те, які цілі ЗВР закрили в серпні. Наприкінці літа міжнародні резерви традиційно застосовувались для підтримки стабільності на валютному ринку. Так, регулятор продав у серпні 4,851 млрд дол., а придбав – 0,5 млн дол. (чистий продаж інвалюти склав 4,850 млрд дол.). Також в минулому місяці наша країна провела чергові транзакції в межах обслуговування та погашення держборгу в інвалюті. Зокрема, були реалізовані такі операції: • обслуговування та погашення боргу перед Світовим банком – 357,9 млн дол. • обслуговування ОЗДП – 288,7 млн дол. • сплата зобов’язань перед МВФ – 285,2 млн дол. • сплата іншим кредиторам – 58,3 млн дол. • обслуговування інвалютних ОВДП – 16,9 млн дол. Паралельно із цим в серпні до міжнародних резервів надійшли кошти від іноземних партнерів. Зокрема, на рахунки Уряду в НБУ було зачислено 927,3 млн дол., з яких через Світовий банк – 894 млн дол., від інших інвесторів – 33,3 млн дол. Додатковим плюсом стали 1,63 млрд дол. – цю суму уряд конвертував у гривню з коштів, які раніше Україна отримала від ЄС як оборонний транш в межах Ukraine Support Loan. Ці гроші не зараховуються безпосередньо до ЗВР, оскільки мають цільове призначення щодо використання. Водночас коли певна сума конвертується з іноземної валюти в національну – на відповідну суму зростають й резерви. Крім того, завдяки переоцінці фінансових інструментів та впливу інших чинників міжнародні резерви збільшилися на 752 млн дол. Тим не менш, міжнародна допомога та переоцінка фінінструментів не перекрили витрат на балансування валютного ринку й обслуговування держборгу в інвалюті, через що резерви падали 2 місяці поспіль (на 0,1% у липні та на 5% у серпні). Втім, річна динаміка лишається позитивною: наявних 48,662 млрд дол. достатньо для виконання всіх фінансових зобов'язань та забезпечення імпорту на кілька місяців вперед.⁩

  18. Політичні інтереси не можуть бути важливішими за інтереси країни. Особливо тоді, коли ми критично залежимо від міжнародної підтримки для фінансування всіх необхідних видатків. Можна сперечатися щодо окремих рішень, шукати компроміси й пропонувати альтернативи. Але свідомо блокувати виконання зобов’язань, від яких залежить фінансування держави, – неприпустимо. Бо врешті гірше від цього не окремому уряду чи політичній силі. Гірше – нашій країні.

  19. Настав час підбити підсумки нашого відкритого голосування. Дякую всім, хто знайшов час та проголосував. Водночас КМІС раджу сильно не ображатися на результати нашого абсолютно «нерепрезентативного» опитування. Змагатися у соціології точно не збираюся. Але висновки, погодьтеся, цікаві ;)

  20. ⁨Останні ворожі удари по логістичних об’єктах і складах знову показали, якою ціною наш український бізнес продовжує працювати. За кожним таким ударом – загроза життю працівників, знищене майно та зупинені замовлення. Підприємцям доводиться одночасно дбати про безпеку людей, відновлювати роботу й шукати кошти на зарплати. Тому, говорячи про стійкість економіки, маємо розуміти, яких зусиль вона потребує від конкретних людей. 🔸За дослідженням GRC.UA, яке наводить The Page, 90,7% опитаних компаній працюють у повному обсязі, ще 8,1% – частково. У 14% опитаних компаній дохід за останній рік скоротився менш ніж на чверть, ще у 14% – на 25-50%. Однією з головних проблем залишається збереження працівників. А нові руйнування можуть додатково ускладнити роботу навіть тих підприємств, які досі зберігали стабільність. У таких умовах підтримка бізнесу має починатися з допомоги у збереженні людей і відновленні роботи. Після влучання підприємцю потрібно платити зарплати й виконувати замовлення, навіть коли частина його майна вже знищена. Тому допомога має надходити вчасно: потрібні доступні кредити на ремонт приміщень та заміну обладнання, підтримка резервного енергозабезпечення й дієві механізми страхування воєнних ризиків. Окремої уваги потребують захист виробництв і складів та збереження логістики, адже від постачання сировини й доставки готової продукції залежить можливість підприємств продовжувати роботу. Допомогти бізнесу вистояти – наш пріоритет.⁩

  21. Older posts