Данило Гетманцев ✔

@getmantsevdanil · finance · Ukrainian · active

Народний депутат🇺🇦 Голова фінансового комітету ВРУ. Секретар Національної ради з відновлення України від наслідків війни. Електронна пошта: hetmantsev@rada.gov.ua Чат: https://t.me/Getmantsev_Chat Контакти: https://linktr.ee/danylo_getmantsev

Subscribers 51.2K Subscribers, last 30 days: 51.4K → 51.2K −100 24h · −200 7d
Reach per post (ERR) 7.5%3.9K avg views
Posting 7.0/day last 24 minutes ago
Reactions per 1K views 43.4 👍 ❤ 💯
  1. Друзі, коротко про головне за цей тиждень: 🔹Подав на реєстрацію законопроєкт «Про добровільні пенсійні фонди» – важливий елемент великої пенсійної реформи. 🔹Комітет рекомендував Верховній Раді України прийняти за основу доопрацьовану редакцію законопроєкту про перезавантаження ПлейСіті (№ 15432-д) за конкурсом з міжнародниками. 🔹Взяв участь у круглому столі «Діалог влади та територіальних громад. Розроблення ефективної моделі розподілу ПДФО», організованим Всеукраїнською асоціацією громад. У Раді лежить уже 16 законопроєктів, але жоден не спрацює, доки самі громади не домовляться між собою. Закликав знайти спільну позицію: нам потрібне компромісне рішення, яке підтримає більшість громад. 🔹Розʼяснив, кому з працюючих пенсіонерів і за яких умов у вересні можуть перерахувати пенсії. 🔹Як забезпечити армію всім необхідним, не перекладаючи весь тягар на людей і бізнес, де шукати додаткові кошти та як підтримати підприємства після обстрілів – в інтервʼю: https://focus.ua/uk/eksklyuzivy/765584-mobilizaciya-podatki-ta-pensiji-v-ukrajini-getmancev-rozpoviv-shcho-zminitsya-interv-yu-fokusu 🔹Комітет рекомендував Верховній Раді України прийняти за основу проєкт Закону України про внесення змін до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" щодо корпоративного управління Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (реєстр. № 15269 від 25.05.2026). 🔹Про те, якою має бути Україна наступних десятиліть і що потрібно зробити вже сьогодні, аби забезпечити людям мир, добробут та гідне життя: https://www.youtube.com/watch?v=EGGtENJjp4g 🔹А також про те, який дієвий досвід має використати наша держава, щоб мотивувати українців повернутися: https://biz.nv.ua/ukr/experts/povernennya-ukrajinskih-bizhenciv-danilo-getmancev-pro-perspektivi-rishennya-ta-dosvid-inshih-krajin-50635454.html Працюємо далі🇺🇦

  2. Політика загалом, а особливо міжнародна, дуже цинічна сфера. Знаю про це давно, але все ж складно змиритись. Особливо, коли наші зовнішньополітичні партнери у такій манері раз за разом коментують ситуацію у нашій воюючій країні. З цієї серії — висловлювання президента Фінляндії, зроблені в інтерв’ю німецькому виданню Bild, про те, що Україна знаходиться у сильнішому та кращому становищі, ніж будь-коли раніше під час цієї війни. І що наша країна є їхньою найкращою гарантією безпеки щодо росії. Не можу погодитись ані з такими оцінками ситуації, ані з роллю, яку нам відвели наші прагматичні європейські партнери. У момент, коли по Україні летять шахеди, ракети і бомби, які нищать енергетичні, логістичні, торговельні об’єкти, вбивають людей, такий їхній «душевний спокій» виглядає дещо неадекватно. Нам дуже потрібна допомога! Хоча, якщо вони дійсно бачать у нас тільки щит, буфер, головний подразник для агресора, то поки ми ще дихаємо — вони можуть бути спокійні. На жаль, таке сприйняття України вже дуже розповсюдилось Європою. І нам, очевидно, доведеться докласти багато зусиль для того, щоб довести європейцям, що не ми обирали цю війну і роль щита, який приймає на себе найважчі удари. Ми хочемо максимально швидко зупинити бойові дії, потік жертв і руйнувань. І у майбутньому ми прагнемо бути мирною, сучасною, розвиненою країною — повноправним членом ЄС, який бере участь у колективній системі безпеки. А не одиноким «сталевим дикобразом» на їхньому подвір’ї.

  3. ❗️Уряд скоригував правила розрахунку нормативу робочих місць для працевлаштування людей з інвалідністю. Відтепер до середньооблікової кількості працівників, від якої розраховується норматив, не включатимуть штатні одиниці працівників, які виконують трудові чи службові обов’язки безпосередньо на територіях активних бойових дій. Правило застосовується з 1 січня 2026 року та діятиме протягом воєнного стану і ще три місяці після його припинення або скасування. Нагадаю: з 2026 року для роботодавців, у яких працюють від 8 до 25 осіб, норматив становить одне робоче місце для людини з інвалідністю, а для роботодавців із понад 25 працівниками – 4% середньооблікової кількості штатних працівників. Для окремих закладів охорони здоров’я, реабілітаційних закладів, надавачів соціальних послуг та інших визначених законом організацій норматив становить 2%. У разі невиконання нормативу роботодавці сплачують відповідний внесок. Підприємства на територіях активних бойових дій працюють під обстрілами, в умовах евакуації людей, дефіциту працівників, пошкодження майна та перебоїв зі світлом і логістикою. Тому справедливо, що працівників, які виконують свої обов’язки безпосередньо на таких територіях, не враховуватимуть при розрахунку нормативу. Раніше вже наголошував: правила мають враховувати реальні умови, в яких працює бізнес. Особливо там, де щодня тривають бойові дії.

  4. Станом на 1 серпня 2026 року обсяг коштів фізичних осіб у банках сягнув 1,751 трлн грн (за липень +1,3 млрд грн, або менш ніж на 0,1%), – дані ФГВФО. На початку серпня 2025 року в банках зберігалося 1,483 трлн грн. Отже, за рік обсяг коштів збільшився на 268 млрд грн, або на 18,1%. 🔹За валютами. У гривні зберігається 1,155 трлн грн, або 66% усіх коштів, в іноземній валюті – 595,6 млрд грн, або 34%. За рік гривневі вклади зросли на 195,3 млрд грн, валютні – на 72,7 млрд грн. 🔹За розмірами. Найбільша окрема частка коштів припадає на вклади від 10 до 200 тис. грн – 25,92%. На вклади понад 1 млн грн припадає 42,79% усіх коштів. 🔹За строками. 71,07% коштів зберігається на рахунках до запитання і лише 28,93% – на строкових депозитах. На вклади строком від шести місяців припадає лише 4,41% усіх коштів, а понад рік – 0,69%. 🔹За групами банків. У банках із державною часткою зосереджено 60,05% коштів, у приватних – 22,55%, у банках іноземних груп – 17,4%. Зростання коштів у банках – позитивний сигнал для банківської системи. Водночас структура цих заощаджень показує, що переважна частина коштів залишається коротким ресурсом: понад 70% можна забрати у будь-який момент, тоді як на вклади строком понад рік припадає менш ніж 1%. Під час війни така обережність людей цілком зрозуміла. Тому завдання банків – запропонувати достатньо привабливі й зрозумілі умови, щоб частина цих коштів могла залишатися в системі на довший строк. Це розширить можливості банків для довгострокового кредитування бізнесу та житла, а отже – дозволить більшій частині заощаджень працювати на підтримку економіки.

  5. Минулі покоління, які пережили жахи війни, воліли б, щоб ми знали про цей біль хіба що з книжок та їхніх спогадів. Та, на превеликий жаль, наше покоління знає, що таке війна. Знає ціну втрат. Знає, як боляче втрачати найкращих — тих, хто ціною власного життя захищав нашу землю і наше майбутнє. Їхня мужність, відвага і самопожертва назавжди залишаться частиною історії нашої держави. А ми маємо берегти пам’ять про кожного і кожну та не залишати наодинці сімʼї тих, хто віддав за Україну найдорожче. І маємо зберегти те, за що вони боролися, — Україну та її майбутнє. Саме тому для всіх нас такий важливий мир. Мир для України, яка житиме і розвиватиметься. Для держави, яка пам’ятатиме тих, завдяки кому вона є. Вічна пам’ять полеглим.

  6. Недержавні пенсійні фонди мають стати важливою частиною оновленої пенсійної системи. Але для цього наші люди повинні довіряти їм і бути впевнені в тому, що їхні заощадження захищені. Сьогодні обсяг накопичень у таких фондах становить лише 0,07% ВВП. Завдання – збільшити його щонайменше до 5–7%, створивши правила, за яких люди зможуть безпечно накопичувати та примножувати кошти на старість. Саме на це й спрямований поданий мною законопроєкт «Про добровільні пенсійні фонди», про який писав раніше.

  7. Після десятиліть праці людина має бути впевнена, що її стаж і сплачені внески справедливо відобразяться у розмірі пенсії. Що старість буде гідною і не доведеться економити на звичайних речах – відмовляти собі у мʼясі чи рибі, необхідних ліках чи можливості подбати про власне здоровʼя. Що пенсія не означатиме життя за межею бідності, а людина матиме можливість додатково заощаджувати на майбутнє. Про те, що саме маємо змінити у пенсійній системі, аби вона стала справедливішою та давала людям упевненість у майбутньому, – у відео.

  8. За даними Держстату, у ІІ кварталі 2026 року житло було на 19,6% дорожчим, ніж у ІІ кварталі минулого року. Лише за три місяці ціни зросли на 3,8%. У річному вимірі житло на первинному ринку подорожчало на 20,5%, на вторинному – на 19,3%. Для порівняння: річна інфляція у липні становила 7,7%. 🔹Водночас зростання цін на нерухомість особливо гостро відчувають люди, які через війну втратили свій дім. За даними МОМ, станом на червень кожна п’ята сім’я ВПО переїхала у житло нижчої якості, а 17% затримують оплату оренди. 🔸Крім того, за результатами опитування УВКБ ООН та Офісу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, 57% ВПО повідомили, що їхнє житло повністю або частково зруйноване чи недоступне через тимчасову окупацію. Водночас 56% повідомили про перешкоди в доступі до державної компенсації. Так, державна допомога з орендою може і має бути тимчасовим рішенням для ВПО, але вона не вирішує житлову проблему в довгостроковій перспективі. Тим більше для людей, чиє житло зруйноване або залишається на тимчасово окупованій території. Людям потрібна реальна можливість придбати власне житло і будувати своє майбутнє в нашій країні. Саме з цією метою ініціював розробку масштабної державної програми доступного житла, проєкт концепції якої нещодавно обговорив з представниками Світового банку.

  9. В І півріччі 2026 року банківський сектор продовжив нарощувати кредитування. У ІІ кварталі чисті активи банків зросли на 3,4%, кредитний портфель – на 6,9%, частка непрацюючих кредитів скоротилася до 12,5%, а достатність регулятивного капіталу зросла до 17,6%. Усі банки виконували мінімальні вимоги до капіталу. Чисті гривневі кредити бізнесу зросли на 31,1% р/р, населенню – на 36,2%. Найшвидше кредитування зростало у будівництві, металургії, машинобудуванні, зокрема ОПК, та переробній промисловості. Однак кредити досі становлять лише 29,8% чистих активів банків. Водночас після скорочення портфеля ОВДП обсяг депозитних сертифікатів НБУ за квартал зріс на 15,7%. Тобто ліквідність у банків є, але в реальний сектор спрямовується лише її частина. За ІІ квартал банки заробили 28 млрд грн. Так чому за високих прибутків і значної ліквідності кредити досі становлять менше третини банківських активів? Банки можуть і повинні більше кредитувати реальний сектор – передусім виробництво, переробку та оборонну промисловість. Особливо підприємства, які працюють під обстрілами або відновлюються після ударів. Переконаний, прибутковість банківського сектору має відображатися в першу чергу у доступних кредитах, нових виробництвах, інвестиціях та робочих місцях.

  10. До 1 вересня залишилися лічені дні. І поки діти чекають першого дзвоника, для багатьох батьків підготовка до школи — це передусім серйозні витрати. ❗️За підрахунками «Главкома», зібрати першокласника у 2026 році коштує щонайменше 10 тис. грн, а за досвідом опитаних виданням батьків, повні збори можуть обійтися у 15–20 тис. грн і більше. Крім того, за підрахунками, наведеними у статті, лише комплект шкільного одягу може коштувати 8–10 тис. грн. До цього додаються рюкзак, взуття, спортивна форма та канцелярія. 🔸Для розуміння масштабу: середня номінальна заробітна плата штатного працівника в Україні у червні 2026 року становила 32 783 гривні. Показник зріс на 5,9% (або на 1 822 грн) порівняно з травнем 2026 року, за даними Держстату. Тобто навіть мінімальний набір для першокласника – це значна частина місячної зарплати. А для родин із невисокими доходами таке навантаження ще відчутніше. Погоджуюся, що «Пакунок школяра» – 5 тис. грн допомоги родинам, діти яких цього року йдуть до першого класу, – правильна і потрібна підтримка. Водночас буквально нещодавно вже писав про проблеми, з якими стикаються батьки під час оформлення цієї виплати, – вони мають бути якнайшвидше усунені. Проте навіть за умови безперешкодного отримання допомоги вона покриває лише частину реальних витрат на підготовку дитини до школи. Що ще раз повертає нас до головного – доходів людей. Маємо зосередитися саме на створенні умов, за яких людина, що працює, може забезпечити себе та свою родину. І щоб такі звичайні базові витрати не ставали для неї справжнім фінансовим випробуванням.

  11. Тим, хто хапається за голову, говорячи про напівдобову тривалість тривог у Києві, слід уточнювати: так само — в Одесі, Миколаєві, Харкові й майже так само — в Запоріжжі, Сумах, Херсоні. Врешті, усвідомлення того, що війна одна для всіх і мир один для всіх, має повернути до реальності країну, частина якої чомусь дозволила собі повернутися до мирного порядку денного, не маючи для цього жодних підстав.

  12. Продовжуючи серію дописів, присвячених аналізу Програми діяльності Уряду. Один із її правильних пріоритетів – розвиток людського капіталу. Але в умовах гострого дефіциту кадрів постає складне питання: як залучити більше людей до економічної активності та створити умови для їхньої зайнятості. Для Мінекономіки визначено важливі завдання: новий Трудовий кодекс, трансформація служби зайнятості, детінізація ринку праці, житлові програми. Водночас показники результативності досить стримані: у 2026 році – зберегти зайнятість на рівні 10,4 млн осіб, у 2027-му – збільшити її лише на 3%, або приблизно на 312 тис. людей. Для країни з гострим дефіцитом працівників цього недостатньо як стратегічної цілі. Маємо створити умови, щоб більше людей могли працювати, і тут насамперед йдеться про тих, хто сьогодні працює в тіні, не може вийти на роботу через догляд за дітьми, має інвалідність, потребує перекваліфікації або стикається з іншими бар’єрами. Водночас окреме важливе завдання – працювати над створенням умов для повернення українців з-за кордону. Тому результат такої політики має вимірюватися не лише загальною кількістю зайнятих. Для нас важливим є те, скільки людей вийшли з тіні, повернулися до зайнятості, пройшли перекваліфікацію та знайшли роботу. Зростання зайнятості на 3% – важливий орієнтир, який, переконаний, маємо прагнути перевищити. Визначені Урядом кроки мають стати основою для ширшого залучення до економічної активності всіх, хто може і хоче працювати.

  13. ❗️Частині працюючих пенсіонерів у вересні можуть перерахувати пенсії. Але для цього потрібно самостійно звернутися до Пенсійного фонду. Нагадаю, щороку з 1 квітня ПФУ автоматично проводить перерахунок пенсій тим працюючим пенсіонерам, які станом на 1 березня після призначення або попереднього перерахунку пенсії набули щонайменше 24 місяці страхового стажу. Перерахунок також проводять, якщо стажу менше, але з моменту призначення чи попереднього перерахунку пенсії минуло два роки. Однак якщо 24 місяці стажу накопичилися вже після 1 березня, чекати наступного року необов’язково: можна звернутися до Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії. Це важливо, адже 2,8 млн українців продовжують працювати після виходу на пенсію. Для багатьох це вимушена необхідність, зумовлена несправедливо низькими пенсійними виплатами. Станом на 1 липня середня пенсія становила 7 273 грн, тоді як медіанна – лише близько 5 300 грн. Майже 5 млн пенсіонерів отримують менше цієї суми, а 2,7 млн – не більше 4 тис. грн на місяць. І саме медіанна, а не середня пенсія значно краще показує, на які гроші насправді живе більшість наших пенсіонерів. Тому продовжую наполягати на системній пенсійній реформі. Маємо відійти від необґрунтованих привілеїв і спеціальних пенсій та забезпечити справедливі й зрозумілі правила для всіх. Людина, яка все життя працювала та сплачувала внески, повинна отримувати гідну пенсію, а не думати щомісяця, як звести кінці з кінцями.

  14. 16 законопроєктів щодо розподілу ПДФО вже зареєстровано у Верховній Раді. Але жоден закон не вирішить проблему, якщо саме місцеве самоврядування залишається розділеним щодо того, якою має бути модель. Саме тому закликаю до пошуку компромісу. Нам потрібна модель, яка матиме переважну підтримку місцевого самоврядування, яку ми зможемо закріпити законом і яка не створюватиме невиправданого та додаткового навантаження для бізнесу. Про це сьогодні говорили під час круглого столу «Діалог влади та територіальних громад. Розроблення ефективної моделі розподілу ПДФО». Дякую Всеукраїнській асоціації громад за можливість долучитися.

  15. Продовжую аналізувати Програму діяльності Уряду, яку наразі розглядають парламентські комітети. Серед запланованих кроків – підвищення зарплат педагогів, скорочення розриву в оплаті праці молодих і досвідчених учителів та подання законопроєкту про нову систему оплати праці. Цифри показують, наскільки низькою залишається стартова оплата праці вчителя. Так, молодий педагог без кваліфікаційної категорії зазвичай починає з 10-го або 11-го тарифного розряду. У 2026 році базові посадові оклади за ними становлять близько 6,3 та 6,8 тис. грн, а після підвищення на 40% з 1 січня — близько 8,8 та 9,6 тис. грн. ❗️При цьому мінімальна зарплата у 2026 році становить 8 647 грн. Тобто стартовий оклад молодого вчителя за 10-м тарифним розрядом перевищує мінімальну зарплату лише приблизно на 194 грн. Тому головний розрив, який маємо скорочувати, – не між молодим і досвідченим учителем, а між фактичною оплатою праці педагогів і тим рівнем, який держава сама визначила належним. Та в першу чергу потрібно нарешті перейти до реалізації ст. 61 Закону України «Про освіту», яка визначає орієнтир для найнижчого посадового окладу педагогічного працівника на рівні не менше трьох мінімальних заробітних плат. На необхідності рухатися до виконання цієї законодавчої норми ми наполягали ще під час роботи над Державним бюджетом на 2026 рік. Тоді ж Уряду було доручено розробити нову систему оплати праці педагогів. Однак відповідного законопроєкту Верховна Рада досі не отримала. Молодий учитель повинен отримати гідну стартову зарплату, а досвід, кваліфікація та професійне зростання мають забезпечувати відчутне її збільшення. Зарплата вчителя має відповідати відповідальності, яку він щодня бере на себе за освіту і майбутнє наших дітей.

  16. edited

    Близько 2,6 млн українців у 2025 році працювали без належного оформлення – це майже кожен четвертий зайнятий. За оцінкою Держпраці, рівень зайнятості без оформлення трудових відносин у 2025 році становив 23,4%, або близько 2,6 млн працівників. Лише за дев’ять місяців 2025 року через тіньову зайнятість бюджет недоотримав щонайменше 86,1 млрд грн податків і ЄСВ – і це розрахунок виходячи з мінімальної заробітної плати. Але не менш важливо, що втрачає сама людина: страховий стаж, частину майбутньої пенсії та соціальні гарантії на випадок хвороби, травми чи звільнення. Водночас Стратегія зайнятості населення України до 2030 року, яку Уряд схвалив разом з операційним планом її реалізації на 2026–2028 роки, передбачає зростання кількості зайнятих на 2 млн осіб. Серед її пріоритетів – усунення бар’єрів для зайнятості, професійне навчання відповідно до потреб роботодавців, стимулювання формальної зайнятості та забезпечення гідної оплати праці. Однак важливо не просто виконати кількісний показник. Нам потрібні нові робочі місця з гідними білими зарплатами, професійна підготовка і перепідготовка відповідно до реальних потреб бізнесу та дієві механізми повернення людей на ринок праці. І паралельно маємо суттєво скорочувати тіньову зайнятість. 2,6 млн неоформлених працівників та щонайменше 86,1 млрд грн недоотриманих податків і внесків лише за дев’ять місяців – це масштаб тіні, який ми просто не маємо права ігнорувати.

  17. edited

    Ще одна ніч без сну. Ворог знову вдається до терору наших міст. Під ударами Київ, Одеса, Харків, Запоріжжя, Кривий Ріг та інші міста. Щирі співчуття рідним і близьким загиблих. Здоровʼя та якнайшвидшого одужання всім постраждалим. Сил тим, хто зараз ліквідовує наслідки атак.

  18. Для України це принципово важливо. Ми не можемо будувати систему, в якій пенсію зможуть накопичити лише люди з високими доходами, а ті, хто отримує невелику зарплату, фактично залишаться за її межами. Саме тому варто передбачити механізми державного співфінансування для людей із низькими доходами. Друге питання – що відбуватиметься з накопиченими коштами. У довгостроковій перспективі інфляція може суттєво зменшити їхню реальну вартість, тому ці гроші мають професійно інвестуватися. А це потребує жорстких правил: диверсифікації, незалежного контролю, прозорих комісій, надійного зберігання активів та захисту від надмірного ризику. Кожна людина при цьому повинна бачити свої накопичення і розуміти, на яку виплату вона може розраховувати в майбутньому. Таким чином, автоматичний запис – загалом правильний крок, але сам по собі він проблему не вирішить. Ключове значення матиме те, хто і в якому обсязі сплачуватиме внески та наскільки ефективно й надійно інвестуватимуться накопичені кошти. Тому, на мою думку, саме таку модель – за якої працівник накопичує, роботодавець долучається, держава підтримує тих, кому складно накопичити достатньо, а професійне управління забезпечує інвестування коштів та захист накопичень від надмірних ризиків – варто закласти при підготовці пенсійної реформи.

  19. Нещодавно Уряд подав до Верховної Ради Програму своєї діяльності, яка, зокрема, передбачає зміну підходів до пенсійного забезпечення: запровадження гарантованої соціальної виплати за віком, страхового компонента, який залежатиме від сплачених внесків, трансформацію спеціальних пенсій у професійні механізми та добровільну накопичувальну систему з автоматичним записом. Наразі документ уже розглядають парламентські комітети. Зокрема, Комітет з питань організації державної влади підтримав Програму та направив свій висновок до Комітету з питань економічного розвитку, який є головним з її опрацювання. Пропозиція щодо добровільної накопичувальної системи з автоматичним записом особливо цікава: людина починає працювати, її автоматично включають до накопичувальної системи, але вона має право відмовитися. Це значно ефективніше, ніж розраховувати виключно на те, що люди самостійно почнуть відкладати на старість. Але досвід європейських країн показує, що автоматичного запису недостатньо. Якщо внески робитиме лише працівник, для багатьох українців, особливо з невисокими доходами, майбутні накопичення залишаться незначними. Тому в різних країнах до формування пенсійного капіталу залучають і роботодавців, а держава стимулює або співфінансує накопичення. Наприклад, в Ірландії система автоматичного включення передбачає внески одразу трьох сторін: працівника, роботодавця та держави.

  20. Older posts