Данило Гетманцев ✔

@getmantsevdanil · finance · Ukrainian · active

Народний депутат🇺🇦 Голова фінансового комітету ВРУ. Секретар Національної ради з відновлення України від наслідків війни. Електронна пошта: hetmantsev@rada.gov.ua Чат: https://t.me/Getmantsev_Chat Контакти: https://linktr.ee/danylo_getmantsev

Subscribers 51.2K Subscribers, last 30 days: 51.4K → 51.2K −100 24h · −200 7d
Reach per post (ERR) 7.5%3.9K avg views
Posting 7.0/day last 36 minutes ago
Reactions per 1K views 43.4 👍 ❤ 💯
  1. Через війну ми втрачаємо не лише підприємства, склади й товари – під загрозою опиняються робочі місця, стабільність постачання та доступність звичних продуктів для людей, – про це пише The New York Times. Саме тому бізнес, який продовжує працювати в умовах війни, не повинен залишатися сам на сам із наслідками російських ударів. Потрібні дієве страхування воєнних ризиків, доступне кредитування та можливості для швидкого відновлення роботи. Зокрема, маємо суттєво розширити страхування воєнних ризиків та програму «5–7–9%», у тому числі для великого бізнесу, який постраждав від обстрілів. Водночас маємо виходити з того, що ворог цілеспрямовано б’є по економіці та логістиці. Тому там, де це можливо, бізнесу варто розподіляти запаси між різними складами, передбачати альтернативні маршрути постачання та завчасно готуватися до перебоїв. А торговельним мережам – вчасно комунікувати з людьми, щоб не допустити ажіотажу та паніки, на які й розраховує ворог. Маємо зробити все можливе, аби навіть за умов таких надскладних викликів бізнес продовжував працювати та мав можливість якнайшвидше відновлюватися після ворожих ударів.

  2. Комітет рекомендував Верховній Раді України прийняти за основу проєкт Закону України про внесення змін до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" щодо корпоративного управління Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (реєстр. № 15269 від 25.05.2026). Метою проєкту змін до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є підвищення рівня корпоративного управління у Фонді шляхом удосконалення складу та діяльності органів управління Фонду, уточнення вимог до їх членів, посилення ролі внутрішнього аудиту, удосконалення звітності й процедур добору керівництва Фонду. Законопроєкт спрямований на: 🔹уточнення окремих положень щодо підзвітності та звітності Фонду; 🔹оновлення складу та порядку формування адміністративної ради Фонду; 🔹⁠посилення вимог до членів адміністративної ради Фонду; 🔹пропонується доповнити повноваження адміністративної ради щодо: – ⁠уточнення порядку роботи адміністративної ради Фонду; – ⁠запровадження на рівні закону аудиторського комітету адміністративної ради Фонду; – уточнення вимог до членів виконавчої дирекції Фонду. 🔹уточнення повноважень виконавчої дирекції Фонду щодо: – удосконалення процедури добору директора-розпорядника Фонду. 🔹⁠уточнення вимог до директора-розпорядника Фонду та механізму безперервності управління; 🔹⁠уточнення повноважень директора-розпорядника Фонду в частині наділення директора-розпорядника повноваженнями щодо призначення та звільнення заступників директора-розпорядника, включення з числа працівників Фонду члена виконавчої дирекції; 🔹оновлення законодавчого регулювання внутрішнього аудиту у Фонді; 🔹посилення відкритості інформації щодо процедур виведення банків з ринку.

  3. edited

    Комітет рекомендував Верховній Раді України прийняти за основу доопрацьовану редакцію законопроєкту про перезавантаження ПлейСіті (№ 15432-д) за конкурсом з міжнародниками. Доопрацьована редакція була розроблена на базі основного законопроєкту реєстр. № 15432 з урахуванням отриманих Комітетом зауважень та пропозицій, зокрема передбачається: 🔹встановити виняток із загального правила щодо непроведення конкурсів на державну службу під час воєнного стану для посад державної служби в Агентстві ПлейСіті; 🔹запровадити конкурсну процедуру призначення керівника ПлейСіті за моделлю, аналогічною процедурі відбору директора БЕБ, із залученням міжнародних експертів; 🔹запровадити підвищені вимоги щодо доброчесності керівника і працівників ПлейСіті, у тому числі проведення перевірок на доброчесність та моніторингу способу життя; 🔹запровадити незалежне зовнішнє оцінювання (аудит) ефективності діяльності ПлейСіті за участю міжнародних експертів. Прийняття законопроєкту дозволить забезпечити проведення прозорого конкурсу для формування нового керівництва ПлейСіті, що сприятиме оновленню його кадрового складу та завершенню реалізації ключових реформ, зокрема якнайшвидшому введенню в промислову експлуатацію ДСОМ.

  4. Серед фінансових пріоритетів Плану дій уряду на 2026–2027 роки – стійке фінансування бюджету та нарощування власних доходів через справедливу податкову й митну систему. Для цього держава має залучати підтримку ЄС, МВФ, Світового банку, країн G7 та інших партнерів і водночас збільшувати власні доходи. 🔹Масштаб потреб значний: близько 49 млрд дол. зовнішньої підтримки у 2026 році та 52 млрд дол. – у 2027-му. Податкові надходження у 2026 році мають зрости на 15% проти 2025-го, а доходи бюджету у 2027 році – щонайменше на 20% проти плану на 2026 рік. Зростання доходів у 2027 році уряд планує забезпечувати, зокрема, завдяки детінізації економіки. Підтримка партнерів під час війни залишається гостро необхідною, і причини цього зрозумілі. Крім того, особливо важливими для нас є гранти та довгострокове пільгове фінансування, які дозволяють не створювати надмірного боргового навантаження. Та водночас разом із залученням зовнішнього фінансування маємо посилювати і власну фінансову спроможність. Адже зовнішня підтримка не може бути єдиною опорою бюджету. Тому один із ключових резервів для нарощування власних доходів – детінізація економіки. Що менше економіки залишатиметься в тіні, то більше ресурсу держава матиме на оборону, соціальну підтримку та розвиток країни.

  5. Водночас уже зараз маємо працювати над умовами, щоб після досягнення миру нашим людям було куди повертатися і заради чого залишатися: житло, робота, стабільний дохід та доступні послуги. 🔸Про досвід інших країн і рішення, які варто використати Україні, – у моїй колонці: https://biz.nv.ua/ukr/experts/povernennya-ukrajinskih-bizhenciv-danilo-getmancev-pro-perspektivi-rishennya-ta-dosvid-inshih-krajin-50635454.html

  6. Війна виштовхнула мільйони українців за кордон, і сьогодні їхні знання, досвід та підприємницька енергія працюють на економіки інших країн. За оцінками Центру економічної стратегії, через неповернення частини наших громадян Україна може щороку втрачати від 2% до 9,5% ВВП. Це люди, які могли б створювати робочі місця, розвивати бізнес і підтримувати економічне зростання тут, вдома. Але скільки б ми не закликали людей повертатися, вони не повернуться, якщо не почуватимуться тут у безпеці та не бачитимуть майбутнього для себе і своїх дітей. Ось чому нам потрібен мир. Передусім – тривалий та справедливий. Такий, який поверне людям відчуття безпеки та впевненість у майбутньому. Бо саме мир спонукатиме наших громадян повертатися додому і стане основою для відновлення та подальшого розвитку економіки.

  7. Війна триває, і держава має бути готовою навіть до найскладніших сценаріїв. Як забезпечити армію всім необхідним, не перекладаючи весь тягар на людей і бізнес, де шукати додаткові кошти та як підтримати підприємства після обстрілів – в інтервʼю для «Фокус»: https://focus.ua/uk/eksklyuzivy/765584-mobilizaciya-podatki-ta-pensiji-v-ukrajini-getmancev-rozpoviv-shcho-zminitsya-interv-yu-fokusu

  8. ❗️За оцінкою Info Sapiens, рівень безробіття в Україні у липні склав 11,3%, а 16,6% усіх опитаних змушені економити навіть на харчуванні. 🔹Водночас за 7 місяців роботодавці подали до Держслужби зайнятості 273 тис. вакансій, а за її сприяння працевлаштувалися понад 181 тис. людей. У середньому на закриття однієї позиції йшло 17 днів – без врахування часу професійного навчання. 🔹Найбільше робочих місць пропонували у сфері торгівлі та послуг – 51,6 тис. Найчастіше шукали водіїв – понад 12 тис., а також продавців продовольчих товарів – понад 11 тис. За оцінкою ЦЕС на основі даних Work.ua та Robota.ua, на одну нову вакансію припадає в середньому 2,5 нового резюме. Попри те, що вакансії є, на ринку праці зберігається суттєвий дисбаланс між попитом роботодавців і пропозицією робочої сили. Детальніше про це писав тут: https://t.me/getmantsevdanil/12740. Але знайти роботу – лише частина питання. Не менш важливо, який дохід вона приносить. Тому наше завдання полягає не лише у створенні робочих місць, а й насамперед у забезпеченні таких умов, за яких чесна праця дозволятиме людині нормально жити та утримувати свою сім’ю. Тут потрібні системні зміни. Перше – готувати фахівців з урахуванням потреб нашої економіки. Перший крок для цього вже зроблено – Кабмін ухвалив постанову про реалізацію експериментального проекту, що передбачає 10-річне прогнозування потреб ринку праці та новий підхід до формування державного замовлення на підготовку фахівців і робітничих кадрів. Друге – осучаснити трудове законодавство. Новий Кодекс має відповідати реаліям сучасного ринку, а не бути пережитком минулого. Третє – детінізація ринку. Офіційне працевлаштування і передбачені законом гарантії мають бути нормою. Адже від зарплат у конвертах втрачає не тільки держава, насамперед втрачають самі люди. Менший соціальний захист, страховий стаж і, зрештою, нижча пенсія – наслідки, з якими вони ризикують опинитися сам на сам уже завтра. Та в основі всього цього – доходи людей. Можна говорити скільки завгодно про кількість вакансій, швидкість працевлаштування чи дефіцит кадрів, але головне питання полягає у тому, чи дозволяє чесна праця людині мати гідний рівень життя. Саме тому послідовно наполягаю на необхідності підвищення мінімальної зарплати, пенсій та інших соціальних стандартів. Люди, які чесно працюють, не мають економити на базових потребах.

  9. Подав на реєстрацію законопроєкт «Про добровільні пенсійні фонди» – важливий елемент великої пенсійної реформи! Його мета — сформувати більш надійну систему добровільних пенсійних накопичень, у якій захист інтересів людини, прозорість та відповідальне управління коштами будуть ключовими принципами. Сьогодні система недержавного пенсійного забезпечення фактично не використовує свій потенціал. Станом на кінець І кварталу 2026 року активи недержавних пенсійних фондів становили близько 7,6 млрд грн, а кількість їх учасників — 889,2 тис. осіб, з яких отримали/отримують пенсійні виплати 92,5 тис. осіб. При цьому значна частина зареєстрованих фондів фактично не здійснює діяльності. Проєкт передбачає, зокрема: 🔹 посилення захисту прав учасників пенсійних фондів; 🔹 встановлення чіткішої відповідальності пенсійних компаній за управління коштами; 🔹 запровадження сучасних стандартів корпоративного управління, контролю та управління ризиками; 🔹 інвестування пенсійних активів з орієнтацією насамперед на довгострокові інтереси учасників; 🔹 забезпечення учасникам більше прозорої та актуальної інформації про їхні накопичення; 🔹 посилення державного нагляду за діяльністю пенсійних установ. Тобто йдеться не лише про пенсію в майбутньому. Йдеться про створення механізму, за якого людина матиме більше можливостей самостійно формувати свій фінансовий ресурс на пенсійний період. Водночас розвиток добровільного пенсійного забезпечення має значення і для держави: накопичені кошти можуть стати довгостроковим внутрішнім інвестиційним ресурсом для української економіки. Законопроєкт розроблено спільно з НКЦПФР та представниками проєкту FINMAR. Закликаю колег долучитися до підтримки!!!

  10. Будь-які заклики до примусової мобілізації жінок вважаю абсурдними і цинічними. І вдвічі цинічно вони звучать від тих, хто ніколи сам воювати не збирається. Тим більше, якщо вони є представниками партії війни серед наших партнерів. Наголошую, ця Верховна Рада за мобілізацію жінок не проголосує ніколи.

  11. Пенсійна реформа повинна бути серед першочергових завдань Уряду. Ми маємо використовувати всі можливості для підтримки пенсіонерів. Але разовою допомогою не можна розв’язати системну проблему. Тому реформа потрібна. З суттєвим зростанням мінімальної пенсії. Зі скасуванням кланових привілеїв і справедливою системою нарахування пенсій. Більше про те, чого я очікую від пенсійної реформи, – розповів у відео.

  12. Після ворожого удару наші підприємці можуть всього за одну ніч втратити те, що будували роками: виробництво, обладнання, склад. А разом із цим під загрозою опиняються робочі місця та доходи сотень сімей. Саме тому нашою пріоритетною задачею є надання можливості бізнесу вистояти й відновитися після удару. Один із ключових інструментів для цього – страхування від воєнних ризиків. 🔹За даними НАСУ, у І півріччі 2026 року 17 страховиків уклали 185,9 тис. договорів на загальну суму страхових премій 2,83 млрд грн. Найбільше припадає на КАСКО – 1,57 млрд грн, страхування майна – 887,3 млн грн та життя – 205,9 млн грн. 🔹За пів року клієнтам уже відшкодовано 176,5 млн грн, ще 977 млн грн зарезервовано під заявлені збитки. Із них 898 млн грн, або 92%, припадають на пошкоджене майно. Але все це - не про страхування воєнних ризиків. Кількість договорів з індивідуальною оцінкою майна юридичних осіб зросла з 99 наприкінці І кварталу до 228 наприкінці ІІ. Для країни, де тисячі підприємств щодня працюють під загрозою обстрілів, – це катастрофічно малий показник. Водночас до покриття великих ризиків уже долучаються міжнародні партнери: Lloyd’s збільшив суму покриття з 350 до 600 млн дол., DFC надає понад 125 млн дол., ЄБРР – близько 110 млн дол. Працює і державна компенсація частини вартості страхування. Проте, знову ж таки, для найбільш небезпечних територій воно і досі залишається практично недоступним. Програма потребує розширення і ми чекаємо від уряду пропозицій. Створювати ще одну складну систему з нуля не потрібно. Маємо масштабувати те, що вже працює, і спрямувати ресурс на розширення страхування воєнних ризиків, насамперед для бізнесу в найбільш небезпечних регіонах. Паралельно має бути розширене доступне кредитування, зокрема за програмою «5-7-9%». Страхування воєнних ризиків та доступне кредитування – два магістральні напрями підтримки бізнесу, які сьогодні можуть і мають бути забезпечені державою.

  13. Європейська комісія схвалила новий пакет фінансової допомоги Україні обсягом €6,1 млрд (близько $7,12 млрд). Новий пакет схвалено в межах позики ЄС на підтримку України обсягом до €90 млрд на 2026-2027 роки. Він доповнює раніше схвалені плани оборонних закупівель загальним обсягом €16 млрд, за якими вже перераховано €8,35 млрд. Фінансування передбачене для закупівлі критично необхідного озброєння: 🔹 систем протиповітряної та протиракетної оборони; 🔹 ракет; 🔹 боєприпасів; 🔹 радарів. Посилення військової підтримки з боку європейських партнерів безпосередньо пов'язане з посиленням атак рф по енергетичній та цивільній інфраструктурі нашої країни. Для нас це надважливий крок, адже він зміцнює нашу обороноздатність і частково зменшує потребу фінансувати оборонні закупівлі з поточних ресурсів державного бюджету, що у свою чергу дасть змогу спрямовувати більше коштів і на інші потреби, зокрема соціальні виплати, та підтримувати макрофінансову стабільність. Дякуємо партнерам з ЄС та особисто президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн за своєчасність допомоги.

  14. У День Незалежності говоримо про те, якою має бути Україна наступних десятиліть і що потрібно зробити вже сьогодні, аби забезпечити людям мир, добробут та гідне життя. Долучайтся! 🔹https://www.youtube.com/watch?v=EGGtENJjp4g

  15. edited

    Щодо фінансування. У Європі такі соціальні послуги повністю оплачують місцеві громади, проте в наших реаліях це не спрацює. Міста на кшталт Києва чи Броварів ще потягнули б такі витрати, а от більшість інших міст просто були б змушені залишити людей сам на сам із проблемою через брак коштів. Тому держава бере фінансування соцпослуг на себе щонайменше на найближчі 5 років. Попереду бюджетний процес, і я переконаний, що ми разом із Мінфіном знайдемо необхідні 30 мільярдів гривень на 2027 рік, аби гарантувати необхідну допомогу.

  16. Півтора року ми працювали над законопроєктом, який має докорінно змінити систему підтримки сімей, які виховують дітей з інвалідністю, та осіб з інвалідністю з дитинства. Нарешті нам це вдалося: законопроєкт № 14191 прийнято, і для окремих категорій виплати зростуть у рази. Але ця реформа — не лише про гроші. Ми врешті надамо сімʼям те, чого їм роками бракувало: доступ до якісних соціальних послуг і підтримки відповідно до потреб дитини та сім’ї.

  17. 35 років тому ми проголосили Незалежність, навіть не усвідомлюючи повною мірою, яку високу ціну доведеться за неї заплатити. Нашому поколінню випала найважча, але водночас й найвеличніша місія – відстояти право на життя власної держави крізь вогонь, втрати та надлюдські випробування. Сьогодні ворог намагається занурити нас у пітьму, зламати нашу волю терором та виснаженням. Але як би відчайдушно він не намагався загасити наше світло – у нього нічого не вийде. Бо це світло палає в серцях мільйонів українців: тих, хто боронить нашу державу на фронті, тих, хто тримає тил. Всіх, хто щодня бореться та працює заради країни. Ми встояли, згуртувалися і зберегли свою Незалежність. А отже – обов'язково здобудемо і довгоочікуваний мир. Адже світло завжди перемагає темряву. 🇺🇦 З Днем Незалежності! Миру нашій країні!

  18. edited

    Друзі, коротко про головне за цей тиждень: 🔹Провів зустріч з керівництвом компанії Philip Morris в Україні щодо поточного стану тютюнової індустрії та подальших кроків з детінізації ринку. 🔹Зустрівся з представниками Світового банку з метою обговорення проекту концепції Державної програми будівництва доступного житла. Окрему увагу приділили змінам, які мають зробити реалізацію програми максимально прозорою, зрозумілою та безпечною для громадян, інвесторів і забудовників. 🔹Обговорив з пенсіонерами-чорнобильцями проблему із часткової невиплати їм пенсій. 🔹Прийняли у першому читанні Митний кодекс України. А також – у другому читанні та в цілому законопроект № 14191, спрямований на підтримку сімей з дітьми з інвалідністю та осіб з інвалідністю з дитинства. 🔹Детально про всі зміни, повʼязані із законопроектом № 14191, які запрацюють із 2027 року – у блогах: https://delo.ua/society/derzava-yaka-po-spravznyomu-lyubit-yak-mi-zminyujemo-socialnii-zaxist-rodin-yaki-vixovuyut-ditei-z-invalidnistyu-471009/ та https://glavcom.ua/columns/danilo_hetmantsev/jak-mi-zminjujemo-sotsialnij-zakhist-rodin-z-invalidnistju-1137562.html 🔹Відзвітував про перерахування суми підвищення заробітної плати на армію. 🔹Про наслідки ворожих атак на логістичні хаби та ритейл, а також те, як держава може підтримати наших підприємців – в інтервʼю https://www.youtube.com/watch?v=e5Wt-zXc3dA та https://youtu.be/QltDddESbxk?si=Mnmdw2PNVjYnDSQO Працюємо далі🇺🇦

  19. Окрему увагу треба приділити спробам партії війни продати представників партії миру як капітулянтів. Хоча насправді все навпаки. Адже переконаний, що ми маємо забезпечити сталий (це найважливіше) мир на прийнятних, але безперечно важких умовах. І згодом спільними зусиллями відбудувати країну таким чином, щоб громадяни країни-агресора мали нестримне бажання перестрибувати через паркан до нас, як це колись було в Західному Берліні. Чи можливо це зробити? Абсолютно. І це не питання сліпої віри. Я це знаю напевно. І саме так, таким чином, ми досягнемо абсолютної перемоги у війні і згодом повернемо своє.

  20. Великий резонанс викликала моя заява в інтервʼю Наташі Влащенко про те, що насправді у нас сьогодні є лише дві партії: партія війни та партія миру. Роз’ясню дещо, що, можливо, прозвучало неоднозначно. Я не говорю ні про які окремі існуючі політичні партії. Я говорю про лінію розлому в суспільстві. По один бік лінії розлому є частина українського суспільства, для якої війна - так, дійсно, річ, можливо, і неприємна, але цілком прийнятна. Вони готові терпіти війну стільки, скільки потрібно, не вважають можливими важкі компроміси під час перемовин щодо її завершення. Або є навіть такі (знаємо конкретні приклади казково збагатілих бізнесменів та активістів під час війни), для кого війна бажана. Вони знайшли себе в новому воєнному житті та перебувають в безпеці. Тому все, що вони роблять – вони роблять для продовження війни, хоча прикриваються подекуди патріотизмом або навіть мирною риторикою. По інший бік цієї лінії є значна частина українського суспільства, яка прагне війну завершити. І прагне сталого миру. Розуміє, що умови будуть важкі, а кордони – не 1991 року. Але в публічній риториці цієї партії майже не чути. Особливість полягає в тому, що обидві партії представлені і у владі, і в опозиції. І безперечно, у владі було і є багато тих, хто не хоче припинення війни. Саме тому голос партії миру має бути гучнішим, а рішення про майбутнє війни і миру мають врешті прийняти люди на референдумі, про який останнім часом чомусь забули.

  21. Older posts