Аналітика Куща

Тепер докладніше розглянемо видаткову частину бюджету. На сектор національної безпеки і оборони буде витрачено 4,9 трлн грн, це становитиме майже 44% ВВП. Соціальні виплати індексуватимуться на рівні 10–12%, тобто на показник реальної інфляції. Трансферт на покриття дефіциту Пенсійного фонду України (ПФУ) збільшиться до майже 300 млрд грн. Як бачимо, заплановані видатки на всі ці напрями сумарно менші, ніж 1,5 трлн грн, еквівалент яких ще потрібно ще залучити від міжнародних партнерів. Дивно виглядають показники формування Резервного фонду, особливо в умовах системного знищення складів з соціальними товарами. У проекті держбюджету видатки для Держагентства з управління резервами України передбачено в сумі 429,4 млн грн, з яких за загальним фондом — 26,6 млн грн. На обслуговування державного матеріального резерву виділяється 69,4 млн грн (зокрема 26,6 млн грн за загальним фондом та 42,8 млн грн за спецфондом для проведення розрахунків із суб’єктами господарювання за обслуговування запасів державного матеріального резерву). А на заходи з мобілізаційної підготовки галузей національної економіки" в загальному фонді закладено лише 144,4 млн грн. Що цікаво, у проекті держбюджету на 2027 р. передбачені видатки за бюджетною програмою "Реалізація Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про створення Американсько—Українського інвестиційного фонду відбудови в обсязі 960,3 млн грн". Ця сума вдвічі більша, ніж витрати держави на формування матеріального резерву та на мобілізаційну підготовку галузей національної економіки. Майже мільярд гривень уряд планує витратити на "виконання заходів, пов’язаних із функціонуванням Американсько—Українського інвестиційного фонду відбудови, зокрема щодо координації взаємодії із міжнародними партнерами та інвесторами, підготовки та супроводу інвестиційних проектів, проведення фінансово-економічного, юридичного та аналітичного опрацювання проектних ініціатив…". Ну і вишенька на торті бюджетного процесу: "Головними розпорядниками разом із бюджетними запитами на 2027–2029 рр., проведено гендерний аналіз 198 із 518 бюджетних програм за видатками, включених до проекту закону про Державний бюджет України на 2027 р. (або 38%). Суттєва частина головних розпорядників (79%) провела гендерний аналіз щонайменше однієї з бюджетних програм. За останній рік вперше проведено гендерний аналіз 42 бюджетних програм". Це, звісно, в умовах безпрецедентних викликів дуже важливий напрямок бюджетного аналізу, враховуючи, що гендерне вирівнювання у нас відбувається прискореними темпами під впливом гендерних шоків війни. Загалом проєкт Державного бюджету на 2027 рік — це не просто "клон 3.0." попередніх бюджетів, але й свідчення відсутності внутрішньої моделі економічного розвитку під час війни, наростання економічної деструкції та збільшення залежності економіки від зовнішнього фінансування. https://www.dsnews.ua/ukr/economics/byudzhet-zalezhnosti-19092026-467917

- обмінний курс гривні на кінець 2027 р. знизиться до 48 грн/$ (але варто зауважити, що цей показник суто технічний — для обрахунку валютних доходів та витрат держбюджету — і майже ніколи не підтверджується); - середня зарплата досягне 34,4 тис. грн на місяць (цей показник слід розглядати як механізм впливу на бізнес щодо сплати податків на працю). Кабмін констатує, що вплив внутрішнього споживання на формування ВВП в умовах засилля імпорту обмежений: "Найбільшу підтримку зростанню реального ВВП з боку кінцевого використання забезпечуватиме приватне споживання. Кінцеві споживчі витрати домогосподарств, частка яких становитиме майже 70% ВВП, у реальному вимірі зростуть на 5%. Основним чинником розширення споживчого попиту залишатиметься зростання доходів населення, передусім заробітної плати. Її динаміку підтримуватимуть збереження структурного дефіциту робочої сили та конкуренція роботодавців за кваліфікованих працівників. Водночас задоволення частини приросту споживчого попиту за рахунок імпорту обмежуватиме внесок приватного споживання у зростання ВВП". Що стосується оцінки доходів бюджету, то слід відзначити гальмування темпів зростання номінального ВВП (за рахунок скорочення дефлятора ВВП) — тобто перерозподіляти доходи через фіскальні механізми буде складніше. Очікується, що у наступному році доходи бюджету становитимуть 5,6 трлн грн, або майже 51% ВВП. А дефіцит передбачається на рівні 15% ВВП. Фінансування загального фонду планується за рахунок державних запозичень у сумі 2 275,6 млрд грн (зовнішніх — 1 731,2 млрд грн і внутрішніх — 544,4 млрд грн). При цьому платежі з погашення державного боргу становитимуть 706,72 млрд грн, (зовнішнього — 162,32 млрд грн та внутрішнього — 544,4 млрд грн. У результаті роловер за державними боргами (різниця між залученнями і виплатами) становитиме близько 1,5 трлн грн. Тобто державний борг продовжить зростати: його прогнозний граничний обсяг сягне 12,307 трлн грн, або 110,4% від ВВП. Погіршиться і структура держборгу: частка внутрішнього скоротиться до 16%, а зовнішнього (що формується в іноземній валюті), відповідно, зросте до 84%, і стає домінуючою. Де взяти гроші На папері джерела коштів розписані. Але є проблема: де взяти ці 1,5 трлн грн, або $35 млрд? Тим більше, що вони перетворюються накопиченим підсумком у більше як $60 млрд, якщо врахувати цьогорічну бюджетну діру в розмірі $27 млрд. Природа цього дефіциту відома ще з початку 2026-го: Євросоюз виділив Україні пакет фінансування у розмірі 90 млрд євро під заставу російських заблокований активів, але 60 млрд євро з них — це прямі закупки озброєння, які на запит українського Міноборони фінансуються ЄС повз казначейський рахунок нашого бюджету. У залишку маємо 30 млрд євро, але на два роки: 2026-й і 2027-й. Тобто по 15 млрд євро щороку за потреби зовнішнього фінансування у розмірі 40 млрд євро на рік. От вам і дефіцит в 25 млрд євро, або до $27 млрд у цьому році. Звісно, 60 млрд євро нам не дадуть ані МВФ, ані Світовий банк. Такі країни як Норвегія, Японія, Канада, також не осилять цю суму. З урахуванням електоральних циклів у ЄС варто вже зараз орієнтуватися на скорочення обсягів зовнішнього фінансування. Наш бюджетний тренд — це, умовно кажучи, дві криві: скорочення зовнішнього фінансування і збільшення використання валютних резервів на підтримку курсу гривні (через приховані емісійні процеси). Буде поступове погіршення бюджетної ситуації в 2026–2027 рр. А далі — або завершення війни і отримання коштів на відновлення (які перехоплять тренд фінансування України), або пошук нових донорів для продовження війни, або системна бюджетна криза. В ідеалі можна було б говорити про запуск нової самовідновлювальної фінансово циркулярної економіки, але шанс на це упущено з 2024 р. Крім того, залишається емісійний механізм НБУ, який застосують у випадку настання бюджетної кризи, тобто, найімовірніше, не цього року, а принаймні наступного, або, що більш вірогідно, вже у 2028 р. (якщо війна продовжиться). Оборона, соціалка та особливі статті

З дірою, більшою за соціалку. Як виживатиме Україна на бюджет-2027. Наступного року українцям доведеться економити, принаймні уряду бракує десятків мільярдів доларів, щоб надійно зверстати бюджет. Економіка потерпає через засилля імпорту та дефіцит зовнішньої допомоги. Відповідно до норм Бюджетного кодексу, Кабінет Міністрів України подав до Верховної Ради законопроєкт "Про Державний бюджет України на 2027 рік". Визначені ключові макроекономічні параметри. Давайте розбиратися, що нас очікує в контексті головного кошторису країни. А розпочнемо з аналітичної прелюдії. Стрибок імпорту і серія криз Уже на першій сторінці Пояснювальної записки до законопроекту наведено надзвичайно важливий графік: "Динаміка внесків у формування ВВП у 2024-2026 рр." Він потрібен для прогнозування ВВП, показника, від динаміки якого прямо залежить виконання дохідної частини державного бюджету. Застосуємо для аналізу метод розрахунку "Валовий внутрішній продукт за витратами". Він складається з суми споживчих витрат, інвестицій, державних витрат та чистого експорту (який додається до загального показника ВВП). Чистий експорт — це перевищення експорту над імпортом. Якщо ж переважає імпорт, то показник чистого експорту буде від’ємним і вираховуватиметься з ВВП. Торік чистий експорт в Україні був від’ємний, а саме -$52 млрд. Цього року він досягне -$60 млрд. Тобто економіка дедалі більше залежить від імпорту, а вирахування чистого експорту з показника ВВП стає "каменем на шиї", який буде затягувати економіку в рецесію. За таких умов економіка приречена на навколонульові темпи розвитку (у кращому випадку). А виконання бюджету прямо залежить від оподаткування імпорту, а податки з імпорту — від здатності його оплачувати. Своєю чергою спроможність платити за імпорт безпосередньо залежить від обсягу зовнішньої фінансової допомоги. Саме тому пояснювальну записку уряд розпочав з визначення загального обсягу потреб у відновленні та відбудові України — вони оцінюються у майже $588 млрд "протягом наступного десятиліття". До речі, Кабмін усвідомлює загрозу рецесії: "Після зростання реального ВВП у 2025 р. на 1,8% та формування номінального ВВП у сумі 8 931,2 млрд грн економічна динаміка на початку 2026 р. уперше з І кварталу 2023 р. стала від’ємною". І тут проблема вже не тільки у вирахуванні від’ємного чистого експорту: "У липні — серпні 2026 р. умови роботи підприємств вчергове ускладнилися, — констатують в уряді. — Посилення ударів по виробничій, складській, поштовій і транспортній інфраструктурі порушило окремі ланцюги постачання, а суттєве обмеження роботи чорноморських портів звузило можливості реалізації продукції на зовнішніх ринках на невизначений термін". Криза на тлі засилля імпорту спостерігається у промисловому секторі: у січні — липні 2026 р. обсяг виробництва промислової продукції скоротився на 0,3% порівняно з відповідним періодом попереднього року. На фоні кризи залізниці спостерігається інверсія залізничних перевезень в автомобільні (загалом вантажообіг скоротився на 8,5%), але "на залізничному транспорті обсяг перевезених вантажів зменшився на 5,3%, а вантажообіг — на 14,3%. Автомобільні перевезення, навпаки, збільшилися на 25,1%, а їх вантажообіг — на 13,7%". Ключові показники кошторисуУряд розглядає два сценарії подальшого розвитку економіки та бюджетних процесів. Параметри першого сценарію були визначені в Бюджетній декларації на 2027–2029 рр. Але більш реалістичним є другий сценарій, бо він враховує ймовірність продовження війни у наступному році. Отже, 2027 р. вимальовується таким: - зростання ВВП лише на 1,3%; - споживча інфляція залишиться в діапазоні 8–9%; - промислова інфляція буде значно більшою за споживчу: 16,2%; - рівень безробіття залишиться аномально високим, як для економіки під час війни: понад 12%; - вирахування негативного торговельного сальдо з ВВП у 2027 р. збільшиться майже до $80 млрд;

Мы будем наблюдать очень серьезные события по поводу трансформации общественного мнения по вопросу завершения войны. Можем вспомнить Армению, как это происходило там, только умножить на 100 и представить, сколько вооруженных людей в стране. Переговорный трек будет очень сложным и вызывать страшные рецидивы, очень страшные и радикальные. Ну, а дальше… нас ждет холодный душ и реальность, в которой многие обещания окажутся пустышками. Крайне рекомендуем. Эпизод под названием — «Ставка на Польшу» Наш с Алексеем Кущем свежий и максимально крутой подкаст 🎙 «Курс на завтра». Обязательно послушайте, обязательно! Знайте о происходящем, будьте в курсе, будьте готовы. И поделитесь с теми, кто вам искренне дорог. Полный подкаст нужно смотреть/слушать по ссылке 👉🏻 https://freeman.app/podcast/2693/ru 🎶 Знай больше других! Будь в Клубе Свободных людей Скачивай и слушай Podcast Свободный 🍏 AppStore и 🏳️ PlayMarket Подари ребенку и семье книгу 🤩 библиотека Свободных людей Поделись и подпишись на Свободный

https://www.youtube.com/live/Wriyhs4d7EA?si=E7Ks2wJ2T2ftq-Cc

https://www.youtube.com/watch?v=q5h_TuEXlHY

Как печально бы это не звучало, однако энергетический кризис, который мы ожидаем вместе черной зимой – это не самое страшное. Идут рецессия и обвал, нас ждет целый каскад экономических проблем к которым вы должны быть готовы. В наших подкастах мы всегда говорим с вами откровенно, чтобы вы могли подготовиться, чтобы вы имели собственную стратегию выживания. Именно об этом свежий монолог мистера Алексея. Крайне, крайне рекомендуем. Пожалуйста, будьте в курсе происходящего. Свежий и авторский подкаст Алексея Куща 🎙 «Аналитика Куща». Поделитесь с теми, кто дорог. Берегите себя, родных и близких. Полный подкаст нужно смотреть/слушать по ссылке 👉🏻 https://freeman.app/podcast/2670/ru 🎶 Знай больше других! Будь в Клубе Свободных людей Скачивай и слушай Podcast Свободный 🍏 AppStore и 🏳️ PlayMarket Подари ребенку и семье книгу 🤩 библиотека Свободных людей Поделись и подпишись на Свободный

Федеральная резервная система США 16 сентября 2026 года повысила базовую процентную ставку на 25 базисных пункта — до диапазона 3,75–4%. Цикл снижения ставки завершен. Нейтральная ставка в 2% так и не была достигнута. Дезинфляционная очистка в США потерпела неудачу. Это первое увеличение ставки с июля 2023 года. Что характерно, решение по ставке было принято единогласно всеми 12 членами Комитета по открытым рынкам (FOMC). Все плохо. Часть членов Комитета говорят о вероятности еще одного повышения ставки до конца 2026 года. Цель по инфляции в размере 2%, равно как и рост ВВП США в размере 3% (крейсерские параметры для Америки) - в далеком тумане. Или в прошлом. Усиление инфляционного давления в США произошло вследствие роста цен на энергоносители по причине геополитической нестабильности и войны с Ираном. Что характерно: ФРС пошла против воли Трампа. Председатель Федрезерва Уорш, которого недавно назначили, "поломался" буквально за пару месяцев. Плохой сигнал для Трампа и республиканцев накануне осенних выборов в Конгресс. Из практических результатов: Фондовый рынок (акции) - вниз. Крипта - вниз Доходность трежерис - вверх (хотя куда уже больше, итак 5%). Золото, скорее всего, в "боковике". Ипотека в США - дороже. Доллар - рост по отношению к евро. Республиканцы проиграют осенью Палату представителей, но еще сохраняют призрачный шанс сохранить Сенат.

Когда в Украине был демографический пик? В 1983 году родилось максимальная численность детей - почти 800 тысяч. В 1990 году в первый класс в тогдашней Украине пошло около 750 тысяч детей. Общее количество школьников в 1990/1991 учебном году составило 7,13 миллиона человек. Общее количество школ - почти 22 тысячи. Сейчас в первый класс пошло 240 тысяч детей, то есть падение - более чем в три раза. Количество школ сократилось до 12 тысяч или немногим менее, чем в два раза. Всего в украинских школах сейчас учится 3,5 млн школьников - сокращение более чем в два раза. В целом, за прошедшие 36 лет Украина утратила 50% своего демографического потенциала. Демографическая деструкция началась еще до войны. Война ускорила разрушение демографического ядра. В целом, состояние демографии в Украине можно охарактеризовать так разрушение популяции. Мы, однозначно, за точкой невозврата. Такие потери не восстанавливаются. Речь может идти лишь о замедлении популяционного вымирания. Но есть риск и ускорения - в случае затяжной войны. Россия, кстати, скорее всего, учитывает этот фактор в своем стратегическом планировании. В этом контексте, наши доморощенные сторонники "вечной войны", сами того не ведая, становятся часть российской стратегии войны "на измор". Стратегии, четко описанной в работах советского военного стратега Свечина. Слом демографического тренда - это самое худшее, что может приключиться с нацией, так как любые исторические потрясения на фоне растущей демографии в среднесрочной перспективе компенсируются. А любые исторические достижения в контексте падающей демографии - нивелируются.

Когда в Украине был демографический пик? В 1983 году родилось максимальная численность детей - почти 800 тысяч. В 1990 году в первый класс в тогдашней Украине пошло около 750 тысяч детей. Общее количество школьников в 1990/1991 учебном году составило 7,13 миллиона человек. Общее количество школ - почти 22 тысячи. Сейчас в первый класс пошло 240 тысяч детей, то есть падение - более чем в три раза. Количество школ сократилось до 12 тысяч или немногим менее, чем в два раза. Всего в украинских школах сейчас учится 3,5 млн школьников - сокращение более чем в два раза. В целом, за прошедшие 36 лет Украина утратила 50% своего демографического потенциала. Демографическая деструкция началась еще до войны. Война ускорила разрушение демографического ядра. В целом, состояние демографии в Украине можно охарактеризовать так разрушение популяции. Мы, однозначно, за точкой невозврата. Такие потери не восстанавливаются. Речь может идти лишь о замедлении популяционного вымирания. Но есть риск и ускорения - в случае затяжной войны. Россия, кстати, скорее всего, учитывает этот фактор в своем стратегическом планировании. В этом контексте, наши доморощенные сторонники "вечной войны", сами того не ведая, становятся часть российской стратегии войны "на измор". Стратегии, четко описанной в работах советского военного стратега Свечина. Слом демографического тренда - это самое худшее, что может приключиться с нацией, так как любые исторические потрясения на фоне растущей демографии в среднесрочной перспективе компенсируются. А любые исторические достижения в контексте падающей демографии - нивелируются.

Ключевой индикатор, который является "рекламным" в квазилибертарианских моделях - это рост прямых иностранных инвестиций в результате реализации "либертарианской" программы. Слово "либертарианская" беру в кавычки, потому что либеральной там является лишь программа передачи внешнему капиталу национальных сырьевых ресурсов и больше ничего. Так вот, в Аргентине миф об инвестициях потерпел крах. Признаюсь, мне часто пишут в комментариях, защищая Милея и почти всегда приводят "убойный аргумент" - рост ПИИ в период его каденции. Так вот, этот индикатор лопнул. Кстати, накануне лопнул еще один - рост ВВП. Аргентина перестала быть быстрорастущей экономикой и ни о каких 5% роста ВВП речь уже не идет. Что не удивительно на тренде деиндустриализации в стране. Развивающаяся экономика растет в диапазоне 5%+ лишь на тренде новой промышленной политики, а не на сырьевой модели или на секторе услуг. На сырьевом и торговом секторе у развивающейся страны рост будет 2-3% в год Но вернемся к ПИИ. Данный показатель сократился в Аргентине в 2025 году на 73% по сравнению с предыдущим годом! Об этом пишут в отчете Экономической комиссии для Латинской Америки и Карибского бассейна (CEPAL). Сумма прямых иностранных инвестиций (ПИИ) в Аргентину в прошлом году составила всего лишь 3,134 млрд долларов. По данному показателю Аргентина девятая в Латинской Америке. Хотя по размеру экономики - третья. По сравнению с 2023 годом падение объема ПИИ составило 51%. Суммы инвестиций по годам: - 2023 год - 24,757 млрд - 2024 год - 11,644 млрд. - 2025 год - 3,134 млрд дол. Кстати, в "левой" Бразилии рост ПИИ составил в прошлом году 5%. А в целом по Латинской Америке рост ПИИ, хоть и незначительный, но тоже в плюсе: +1,7% по сравнению с 2024 годом. Что означает динамика ПИИ в Аргентине? Что угодно, но только не развитие экономики. На самом деле - это иллюстрация глобальных политтехнологий, которые применяются в отношении таких стран как Аргентина, где общество разочаровывается в своих домашних "классических" политических элитах. Тогда происходит электоральная революция и приходят эпатажные, медийно яркие политики "не из системы", "не из касты" и т.д. И тогда страна становится просто инструментом в руках транснационалов. Посмотрим на динамику ПИИ в Аргентине. 2023 - завод денег в страну под скупку ключевых активов, прежде всего земли и природных ресурсов. 2024 - запуск сырьевой экстенсивной модели, параллельно - деиндустриализация и разрушение местного промышленного капитала, смещение внутреннего капитала в сферу обслуживания импорта и торговли оным. 2025 год - инвестиции просто "подбрасываются" в сырьевые проекты, которые не требуют после запуска больших капитальных инвестиций. Занавес.

https://youtu.be/ZHsA-J_e5D4

Друзья! Приглашаю Вас посетить мой новый курс: Курс из 3-х лекций: «Эндшпиль войны и трансформация глобального мира». Современный мир следует понимать как совершенно новую мир-систему, которая рождается в результате крушения «монополярного мира». Описывать происходящие процессы с использованием старого терминологического аппарата и тем более экстраполировать геополитические процессы прошлого на происходящие сейчас события — ключевая ошибка на пути эффективного личного позиционирования и выработки индивидуальной стратегии развития. Дата и время проведения:с 23 по 25 сентября 2026 года в 19:00 (по Киеву) Формат: онлайн-встреча в Zoom Модератор встречи: Руслан Бортник Курс состоит из 3-х лекций: каждая лекция - это 60 минут выступление лектора и 60 минут - это его ответы на вопросы слушателей. Записаться на курс можно по ссылке: https://www.bortnikshool.com/ru/course/20332 На курсе мы продолжим изучать реальные изменения глобальной мир-системы, увидим, как меняется её понятийный аппарат, и научимся интерпретировать происходящие процессы исходя из их реального содержания, а не наших ожиданий или неверных аналогий. Также продолжим важную работу по моделированию «индивидуального ковчега». Программа курса: Лекция 1. Экономико-политическое настоящее и будущее Украины (23.09.2026) 1.1. Эндшпиль войны — финал близок. 1.2. «Десять негритят» в украинском политикуме — останется «только один»? 1.3. Путь к миру — управляемый сценарий или кризис «накопленных повреждений системы»? 1.4. Формат будущих выборов — изменится политика или политики? 1.5. Экономический кризис осенью — в чём отличие от кризиса 2022 года. Лекция 2. Распад глобальной системы (24.09.2026) 2.1. Мировые финансовые рынки — шторм, штиль или водоворот? 2.2. Новые мир-системные войны: теория «трёх тел» отныне базовая модель. 2.3. Новая евразийская реальность — как изменится мир. 2.4. Риски — on; возможности роста — on или off? 2.5. Перспективы ЕС — «тёмные десятилетия» или «30-летняя война»? Лекция 3. Точки роста и «индивидуальный ковчег» (25.09.2026) 3.1. Глобальный бигтех — кризис доткомов или точка роста. 3.2. ЕС — «цвет настроения красный». 3.3. Криптовалютная революция Трампа — пробуксовка или тщательная подготовка? 3.4. Новый массмаркет и цикл роста — когда стоит ожидать «роды»? 3.5. Личный портфель и личный ковчег — как избежать потопа?