Аналітика Куща

Погані прогнози і дорогі гроші. Яким буде наступний рік для української економіки Національний банк різко погіршив економічні прогнози, але продовжив свою політику, яка не адаптована до реалій війни. Що буде з економічною активністю, інфляцією і курсом гривні? Навколонульову динаміку ВВП Нацбанк прогнозує на наступний рік і традиційно відкладає все "найсмачніше" на два роки вперед. Нацбанк продовжує пришивати "монетарні ґудзики". Він фокусується на мегаприбутках банківського сектору і воліє відповідати лише на одне питання: чи влаштовує якість "гудзиків"? Ось ключові тези з нещодавнього пресбрифінгу НБУ: Облікова ставка підвищена на 0,5 в. п. — до 16,5% — "для підтримання привабливості гривневих активів, стійкості валютного ринку, контрольованості очікувань та поступового приведення інфляції до цілі 5% на горизонті політики. Це рішення дає змогу зберегти баланс між контролем за інфляцією та підтримкою економіки". Згідно з прогнозом, інфляція пришвидшиться до 12,5% у 2026 р., сповільниться до 7,3% у 2027 р. та повернеться до цілі 5% у 2028 р. НБУ готовий гнучко реагувати на ризики, зважаючи як на рівень цін, так і на потенційні наслідки зменшення економічної активності. І за великим рахунком тут немає нічого нового. НБУ послуговується монетарними моделями, які розроблені для розвиткових країн і характеризуються не просто жорсткою монетарною відповіддю на інфляцію (у вигляді збільшення базових ставок), а й наджорсткою реакцією. Зокрема, йдеться про модель американського економіста, уродженця України Юрія Городніченка, який тривалий час надавав консультації Національному банку, зокрема й під керівництвом Андрія Пишного. Городніченко неодноразово заявляв, що облікова ставка НБУ має "із запасом" випереджати інфляцію. Якщо спрощено, запас в його розумінні — це коли ставка не менш як у півтора рази перевищує річний показник споживчої інфляції (за січень-грудень). На практиці так і виходить: інфляція 10% (на цей час) та облікова ставка 16,5%. Поради Городніченка базуються на досвіді стандартних економічних моделей, усталених на рівні МВФ, що на сьогодні є монетарним мейнстримом. Не будемо оскаржувати ці тези, наприклад у контексті природи інфляції на стадії "великого поштовху" (тобто економічного злету розвиткової країни), а також не станемо вступати в дискусію щодо "природніх рівнів" інфляції для розвинутих та розвиткових країн. Зазначимо лише, що ця модель абсолютно не адаптована до умов економіки країни, яка вже п’ятий рік перебуває у горнилі повномасштабної війни на виснаження. Ба більше, відповідних моделей не існує у світі. Унікальність історичного моменту полягає саме в тому, що у НБУ була можливість стати піонером на цьому шляху, якби він створив і впровадив модель під реалії, в яких опинилася Україна. Натомість він воліє в монетарному моделюванні не враховувати фактор війни та відповідні шоки для економіки. Це стосується й рівня облікової ставки. Такий підхід відбивається й на прогнозах НБУ. Наприклад, вихід інфляції на цільовий рівень у 5% постійно відкладається на майбутнє, тобто "на після війни". Саме тому регулятор обіцяв, що це станеться в 2024, 2025, 2026 рр. (щоразу неуспішно). Тепер вже йдеться про 2028 р. Але ключовим у пресбрифінгу НБУ був оновлений макроекономічний прогноз. Розглянемо його в подробицях. Прогнози: гірке — одразу, найсмачніше — на потім Нацбанк прогнозує те, що було очевидно ще навесні: падіння ВВП цього року на 0,4%, хоча лише в липні він очікував зростання на 1,8% (і це не стандартна корекція, а катастрофа). Більше того, навколонульову динаміку ВВП (+0,4%) НБУ прогнозує наступного року (раніше він очікував на 2027 р. ледь не економічного ренесанс у +2,8%). За старою-доброю традицією Нацбанк залишає все "найсмачніше" з часовим лагом у два роки: лише за підсумками 2028 р. економіка України має зрости на 2,2% (що, втім, теж менше за попередній прогноз в +3%).