З цього приводу економісти Мохсін С. Хан і Абдельхак С. Сенхаджі, які багато років пропрацювали у Міжнародному валютному фонді (МВФ), опублікували спільне дослідження "Порогові ефекти у відносинах між інфляцією та економічним зростанням". Вони визначили, що для розвиткових країн граничне значення інфляційного таргету становить 7–12%, для розвинених — 1–3%. А Стефан Кремер, Олександр Бік та Дітер Науц у дослідженні впливу інфляції на економічне зростання, опублікованому в науковому журналі Empirical Economics у 2013 р., встановили навіть вищі порогові рівні: 2,5% для розвинених країн та 17% для країна з ринками, що розвиваються. Це означає, що рівень порогової інфляції в такій країні, як Україна, для забезпечення зростання реального ВВП на 5%+ має бути, наприклад, 8–10%, а не 5%, як зараз (без змін ще з часів до повномасштабного вторгнення). Тоді б нинішня інфляція в Україні на рівні 8–10% передбачала би не наджорстку монетарну політику НБУ з обліковою ставкою на рівні 16%, а нейтральну ставку на рівні 10%, що суттєво і позитивно вплинуло б на рівень кредитування реального сектору економіки. Отже, наукові досягнення Голла та Вудфорта — це не тільки перевірена практикою модель для розвинутих країн, але й привід для дискусій щодо аналогічних моделей у країнах, що тільки розвиваються. Зокрема, й в Україні. https://www.dsnews.ua/ukr/economics/gormonalna-terapiya-dlya-ekonomiki-za-shcho-dali-nobelivku-2026-i-chomu-ce-ne-spracovuye-v-ukrajini-14102026-469640?fbclid=IwdGRjcAU98y9jbGNrBT3zIGV4dG4DYWVtAjExAHBkb2YFc3J0YwZhcHBfaWQMMzUwNjg1NTMxNzI4AAEesysz2p61KP5V4MKb0VctTRRXyL_mTs80G1B-1fB-nW_-69cV-sdbqcs-qg8_aem_A3BDPLW9jIuXjpq8tR3l9Q