Аналітика Куща

Різке збільшення валового нагромадження основного капіталу (до +7,3%) у другому кварталі 2026 р. пов’язане із масштабними ремонтними роботами та підготовкою ТЕК до зими. Придбання нових основних засобів у другому кварталі впало до мінус 4,9%. НБУ в Макроекономічному та монетарному огляді за вересень 2026 р. дає такі оцінки. - Щодо рівня цін: "У липні промислова інфляція пришвидшилася до 42,5% р/р. Визначальним чинником залишалося подальше зростання цін у галузі постачання електроенергії, газу та пари (до 83,7% р/р) через вищу, ніж торік, оптову ціну на е/е, зокрема на тлі підвищення прайскепів та імпорту з ЄС. Попри сезонне зниження цін порівняно із зимовими піками, у серпні ціни на ринку "на добу наперед" залишалися в середньому майже на 22% вищими, ніж торік. Зростання цін у переробній промисловості пришвидшилося до 14,2% р/р на тлі високих виробничих витрат бізнесу на енергоресурси, логістику та оплату праці. Додатковим негативним чинником у липні стала масована хвиля російських атак на складську, логістичну та виробничу інфраструктуру бізнесу". - Щодо експорту: "Експорт с/г продукції в серпні скоротився до 1,5 млн т (на 60% р/р і на 49% м/м). Це зумовлено насамперед скороченням морського експорту через порти Великої Одеси (на 95% р/р), тоді як експортні перевезення через порти Дунаю зросли в 6,5 раза, залізницею — у 2,9 раза, автомобільним транспортом — на 10%". Експорт за видами транспорту - Щодо вакансій: "У серпні кількість нових вакансій вперше з початку року була нижчою за минулорічну. За даними Work.ua, кількість резюме в серпні зросла на 24% р/р, тоді як кількість вакансій дещо знизилась (-0.3% р/р). Однак за останній тиждень серпня нових вакансій було на 6% менше р/р. Причинами зниження попиту на працю були масовані атаки на інфраструктуру в серпні та зростання невизначеності щодо економічної активності. Від атак значно постраждали торгівельні мережі, тому найбільше скоротилася кількість вакансій у роздрібній торгівлі (-17% р/р у серпні) та сфері обслуговування (-4%)". За даними Spending, сума казначейських транзакцій за поточний рік становила 3,512 трлн грн, при цьому за 28 днів вересня було лише 316,8 млрд грн за середньомісячного показника 390 млрд грн. Найімовірніше, обсяг відповідних транзакцій у вересні не перевищить 340 млрд грн, тобто падіння казначейських операцій може сягнути 10–15%. Обвал у металургії Епіцентр кризи формується в гірничо-металургійному комплексі. За даними Опендатабот, лише $1,7 млрд приніс експорт чорних металів з України за січень-травень 2026 р., що майже стільки ж, скільки Україна отримала за піковий місяць експорту металу у 2021 р. Для порівняння: у 2021 р. експорт чорних металів приніс $15,7 млрд, а у 2025 р. — $4,7 млрд. Зацитуємо: "У період з 2013 по 2021 рр. частка металів залишалася стабільно високою — в середньому, близько 19% від загального експорту. Цьогоріч частка металів у структурі українського експорту скоротилася до 7%. Якщо рахувати дані по експорту безпосередньо від початку повномасштабної війни, не враховуючи січень та лютий 2022 р., то найуспішнішим для металургійного експорту за роки повномасштабної війни став 2025 рік — $4,7 млрд отримала Україна від продажу металів за кордон. Частка галузі в загальному експорті товарів і послуг сягла 9%". Причини падіння: ворожі удари по меткомбінатам, портова криза та запровадження ЄС механізму CBAM — спеціального мита на "вуглецевий слід". Зупинка в Україні металургійних гігантів лише ускладнить ситуацію. Наприклад, ArcelorMittal зупиняє роботу "АрселорМіттал Кривий Ріг", найбільшого металургійного підприємства країни. Згідно із звітністю 2025 р., компанія отримала 71,1 млрд грн виручки, сплатила 8,5 млрд грн податків та зборів в бюджети всіх рівнів (зокрема 1,8 млрд грн в держбюджет, 2,6 млрд грн у місцеві бюджети), на підприємстві працювало 17 тис. осіб. Потрійний удар по секторах Найімовірніше, Росія вивчила структуру української економіки. Саме тому удари завдаються комбіновано: