Аналітика Куща

Сфера послуг і торгівлі для сучасної України — це 70% ВВП, понад 70% робочих місць та 80% податкових надходжень. За наявності широкого спектру ризиків війни, повільної трансформації базового технологічного укладу та низьких темпів капітальних вкладень (зокрема з боку бізнесу, держави та зовнішніх інвесторів), Україні не доводиться розраховувати на швидке зростання. Потенціал секторів і нова політика Можливість побудови динамічної моделі зростання в умовах війни на рівні 5%+ була упущена урядом у 2023–2025 рр. Ключове завдання станом на зараз — не допустити падіння. Розглянемо потенціал і внесок секторів. Найшвидшими темпами капіталізується економіка на базі первинного сектора (з урахуванням логістичної кризи та обмеженості нашого природного потенціалу ця модель для нас недоступна). Відносно високими темпами економіка капіталізується на базі зростання промислового сектору (особливо ОПК) — російські повітряні удари частково нівелювали і цей фактор. Українська економіка під час війни наростила валютний показник ВВП до понад $200 млрд здебільшого на базі третинного сектору (торгівля та послуги), хоча цей процес був повільним. Швидкі темпи зростання у вторинному секторі (промисловість) зараз можливі лише за умови інноваційної перебудови та нарощування капітальних інвестицій — а ці фактори з’являться вже після війни і те за умови зміни базової управлінської парадигми. Нинішній рівень технологічного розвитку України практично вичерпав себе. А досягти зростання у третинному секторі економіки можна лише за рахунок скорочення міграції та переходу у формат малих і середніх операторів ринку за умови, що вони не перейдуть у тінь (а тому цим економічним агентам треба запропонувати привабливу податкову модель). Крім того, для посилення такої моделі потрібна нова прокейнсіанська промислова політика у вигляді малої, мережевої індустріалізації. Анатомія ВВП: де падіння, а де зростання А тепер проаналізуємо статистичні дані. Зміна реального ВВП України У першому кварталі цього року ВВП України впав на 0,5%, у другому — зріс на 0,4%. Найімовірніше, падіння відновиться за підсумками третього або четвертого кварталів. За підсумками перших двох кварталів 2026 р. зафіксовано падіння у таких галузях економіки як сільське господарство, постачання електроенергії/газу (внаслідок деіндустріалізації), будівництво, транспорт і логістика, наука, операції з нерухомістю, освіта (за рахунок різкого скорочення молоді), продукти та послуги домашніх господарств. Глибина падіння — від 1–2% до більш як 10%. Зростання зафіксовано у таких секторах економіки як добувна та переробна промисловості (на жаль, це зміниться у III кварталі через зупинку ГЗК та меткомбінатів). На 4–5% збільшується оптова та роздрібна торгівля (динаміка також буде переглянута в III і IV кварталах). Зростає сектор адміністративних послуг, державного управління та оборони. Але чемпіон — сектор фінансів, який у II кварталі зріс на 27,8% (!!!), передусім за рахунок лобізму банківського сектору та монетарної політики НБУ (підвищення облікової ставки та утриманні її на надвисокому рівні). Сектор ІТ демонструє майже нульову динаміку. Отже, у III і IV кварталі до падаючих галузей економіки додадуться нові, такі як видобувна та переробна промисловість (через зупинку ГЗК та меткомбінатів). Оптова та роздрібна торгівля можуть суттєво знизити темпи зростання (через удари по складах, ТРЦ тощо). Продовжить зростати лише сектор державного управління (військові витрати) та банківська система (яка обслуговує фінансові транзакції). Якщо нічого не змінити, в Україні залишаться лише дві живі галузі економіки: державне управління (на факторі зовнішньої допомоги) та банківська система (яка буде обслуговувати цей фінансовий потік). Від споживчого спаду до просідання ринку праці Спостерігається різке гальмування кінцевих споживчих витрат домашніх господарств (фактор скорочення зовнішньої допомоги, яка йшла переважно на фінансування соцвитрат). А це був для нас ключовий драйвер зростання.