Епіграф: "Побудувати одну з найефективніших державних систем в Європі — компактну, професійну, цифрову, прозору, швидку та орієнтовану на результат для громадян України" (з тексту програми діяльності КМУ). Хіти в програмі. Що приготував Україні уряд Корецького До парламенту надійшов проєкт Програми діяльності Кабінету Міністрів України. Документ наповнений завданнями різного калібру, але чи стоїть за ними справжня стратегія виживання та розвитку в умовах війни? Треба одразу зазначити, що часу для підготовки якісного документа у цього складу уряду було обмаль. Такі програми не пишуться "на колінці". З іншого боку, в цьому складі Кабміну є такий старожил, як Денис Шмигаль, який міг поділитися з нинішнім прем’єром паном Сергієм Корецьким своїми наробками (часу для таких напрацювань у нього було достатньо). Втім, треба віддати належне: цей документ писався якщо не самим прем’єром, то точно його оточенням. Адже за структурою документ подібний до корпоративних планів з поправкою на чиновницький канцелярит: "програмна ціль", "операційна ціль", "завдання", "відповідність стратегічним цілям"… Пропонована програма традиційно розписана за профільними міністерствами та зоною відповідальності відповідних віце-прем’єрів. Загалом той, хто читав аналітичні матеріали Укрнафти та Нафтогазу часів Корецького, відчує, так би мовити, знайому руку. Програма діяльності уряду — це масштабний документ, тому такі питання, як оборона, європейська інтеграція, освіта, медицина, залишимо профільним фахівцям. Спробуємо оцінити розділи, присвячені міністерствам економіки, агрополітики і фінансів. Промисловість поза фокусом І тут ми отримуємо перший сюрприз: в Програмі діяльності Уряду повністю відсутня концепція промислової політики. Напевно, в умовах наростаючих критичних процесів в економіці та соціальній системі чиновники концентруються на найбільш актуальних питаннях виживання. Саме тому ця програма, мабуть, є першою в низці аналогічних документів, де одним із завдань уряду є "проходження зими" та виживання економіки "в найближчі місяці". Звісно, з цього можна з гіркотою кепкувати, але не варто: критичні стріли в контексті звуження цілепокладання відкладемо до післявоєнних часів. Але відсутність промислової політки — це вже серйозний індикатор. І індикатор негативний. Адже під час війни в нашій економіці відбувається дуже небезпечний процес деіндустріалізації, скорочення частки промисловості в структурі ВВП. А сектор ОПК, який отримує левову частку державних фінансових стимулів, дедалі більше розвивається на базі імпортних комплектуючих, що призводить до критичного розширення від’ємного сальдо зовнішньоторговельного балансу (цього року — мінус $60 млрд і більше). Тобто ми навіть не можемо проаналізувати правильність базових підходів уряду до розвитку промисловості, наприклад, ймовірність розвитку у нас розподіленої, децентралізованої і при цьому мережевоцентричної малої одно- та двоцехової індустрії на базі системи розподіленої енергетики. Більше того, за відсутності концепції промислової політики ми не можемо визначити, як корелювали б із нею енергетична, освітня, технологічна та інфраструктурна політики. Але будемо аналізувати те, що є. Фінансовий блок: ставка на $100 млрд допомоги та продаж держбанків В контексті державної боргової політики акцент робиться на залучення зовнішнього фінансування у розмірі $49 в 2026-му та $52 млрд в 2027-му. А от про застосування механізмів зменшення ставок в процесі залучення внутрішнього фінансування в програмі уряду не йдеться. Ціль утримати середньозважену вартість держборгу на рівні не вище 5% (2026–2027 рр.) не містить ремарку про те, що це 5% у валюті . Уряд також планує приватизувати АТ "Сенс Банк" та АБ "Укргазбанк" (2026–2027 рр.). Згідно з нашим оцінками, це принесе в державну скарбницю до 15 млрд грн надходжень за позитивного сценарію, хоча знайти охочих придбати банки за такою ціною буде нелегко. Утім, можливо, хоч "вікон" для внесення судових застав для корупціонерів тоді поменшає…