Аналітика Куща

Давайте порахуємо вплив запровадження кількаступеневої ставки ПДВ на соціальні товари та комунальні послуги. До, речі, про це нещодавно говорив голова Асоціації прифронтових міст та громад та мер Харкова Ігор Терехов. Візьмемо родину пенсіонерів з сукупним доходом на рівні 15 тис грн на місяць (пенсії). Комунальні послуги можуть становити 2-2,5 тис грн на місяць і така сума не буде покриватись субсидіями. Запровадження нульової ставки ПДВ на комунальні послуги, поставки газу та електроенергії для населення, дозволить заощадити такому домогосподарству 300-400 гривень на місяць. За схильності витрат на продукти харчування та ліки на рівні 70%, економія на пільговій ставці податку (5%), може скласти від 500 до тисячі гривень на місяць (в залежності від переліку пільгових товарів). Сукупно економія споживчих витрат може скласти до 1,5 тис грн або 10% від сукупних доходів. Значна економія для вказаних домогосподарств і, водночас, стимулювання платоспроможного попиту (а також можливості купити більше якісних та корисних товарів і ліків). Декому може здатись, що економія тисячі гривень на місяць - "це не гроші". Але для пенсіонерів - це суттєва економія. Домогосподарство, яке складається з трьох осіб (батьки - пенсіонери, доросла працездатна особа) - тут дохід на місяць візьмемо на рівні 35 тис грн. на місяць. Економія комунальних витрат за рахунок застосування нульової ставки ПДВ складе до 500 грн. А економія на придбанні соціальних товарів за схильності до споживчих продуктових витрат на рівні 50% від доходів - більше тисячі гривень щомісяця. Сукупна економія - до 1,5 тис грн або більше 4% від доходів. На цьому прикладі бачимо, що вказана пільга надзвичайно важлива саме для найбільш незахищених верств населення - пенсіонерів. По мірі зростання доходів домогосподарств, вплив цієї пільги на їх платоспроможний рівень, трохи пригальмовується, але все рівно залишається досить суттєвим. І у контексті пільгової ставки на соціальні товари українського виробництва - тут мова йде не тільки про стимулювання внутрішнього платоспроможного попиту, але й щодо захисту внутрішнього ринку та українських товаровиробників (що дуже важливо в контесті тотального захоплення імпортом українського внутрішнього ринку). За рахунок пільгової ставки ПДВ, українські соціальні товари отримують ціновий конкурентний фактор. І тут варто згадати слова Ігоря Терехов: ".... у багатьох країнах є чіткий перелік соціально значущих продуктів харчування. Ми пропонуємо знизити ПДВ на такі товари до 5% і врегулювати торговельну націнку, щоб вона не завищувалася. Такі приклади ефективно працюють у Німеччині, Франції, Чехії".