Є дні, коли слова мають звучати тихіше за пам’ять. 29 серпня Україна згадує своїх захисників і захисниць, які віддали життя за нашу свободу. Символом цього дня став сонях — саме серед соняшникових полів у серпні 2014 року українських воїнів перестрів підступний ворожий вогонь. Поля, якими у серпні 2014-го виходили з Іловайська українські колони, — це наша донецька земля. Тому пам’ять про полеглих тут живе не лише в датах і меморіалах — вона буквально вписана у землю Донеччини. Війна забирає людину на полі бою, але її відсутність назавжди залишається вдома — у родині, яка ще довго житиме з нездійсненим поверненням. Тому сьогодні ми згадуємо не просто полеглих воїнів, а людей, яких любили, чекали і яких досі страшенно бракує. Схиляємо голови перед усіма, хто загинув за Україну. Поки ми пам’ятаємо їхні імена, знаємо, заради чого вони стояли, і продовжуємо берегти країну, яку вони захищали, — вони залишаються поруч із нами. Вічна пам’ять полеглим захисникам і захисницям України. Вічна слава Героям.