Я вдячний Євросоюзу та кожній країні, що входить до нашої коаліції за повернення дітей, яких викрала Росія. Важливо, що нас об’єднує спільна мета – розслідувати ці викрадення, повернути дітей і допомогти їм відновити нормальне життя зі своїми родинами. Це не щось абстрактне. Кожен випадок – це історія реальної дитини та реальної родини. Рятуючи цих дітей, ми даємо шанс не тільки їм – ми даємо шанс нашим країнам не перетворити на попіл цінності, які визначають наше життя. І звідси випливає фундаментальне питання: як стало можливим, що росіяни просто викрали десятки тисяч дітей, сховали їх, відірвали від їхніх родин, а потім навчили їх ненавидіти ту саму країну, із якої їх викрали? Коли країна стає такою силою зла, яка не зупиняється навіть перед знищенням дитячих життів, це не можна розглядати як суто регіональну проблему, як щось, що відбувається «десь далеко». Якщо країна скоює такі злочини проти дітей, це означає, що вона здатна на будь-які злочини. І саме тому цей виклик вимагає відповіді всього світу. Зі звернення до Міжнародної коаліції за повернення українських дітей. (1/3)