💔 Старший солдат Іван Коваленко на псевдо Маріо поліг 8 липня 2024 року біля села Новопокровка Запорізької області внаслідок ворожого артилерійського обстрілу. Воїнові назавжди 38. Іван народився 24 червня 1986 року в селі Телепине на Черкащині. Змалку разом зі старшими сестрами допомагав батькам. "Коли вся сім’я виїжджала сапати буряки на поле, то Ваня, якому було лише три роки, вже підносив нам воду в термосі", – згадала мама Наталія. Він ріс допитливим, був активним і добрим. У шкільні роки брав участь у багатьох заходах і спортивних змаганнях. "Пригадую, як у старших класах ми готувалися до новорічних свят, і наші дівчата влаштували показ мод. Моделями вирішили зробити хлопців, переодягнувши їх у дівчат. Коли озвучили цю ідею, Ванічка перший сказав: "Ну що, давайте, фарбуйте. Я згоден". Після нього майже всі хлопці погодилися стати фотомоделями. І все було так весело…", – розповіла класна керівниця Манана Куцоконь. Після школи Іван опанував професію електрогазозварника в Центрі навчання робітників при Східноєвропейському університеті імені Рауфа Аблязова в Черкасах (раніше – Інститут економіки та менеджменту). Згодом створив сім’ю. З 2014 року подружжя жило в Черкасах. Коли народилася донька, саме Іван назвав її Анічкою. Влітку 2020-го родина придбала будинок у селі Леськи. Чоловік працював на Черкаському автомобільному ремонтному заводі, а з початком повномасштабної війни допомагав військовим, зокрема ремонтував машини на фронт. З квітня 2024 року проходив базову підготовку в навчальному центрі "Десна", а згодом став старшим стрільцем-оператором 1-го окремого штурмового батальйону імені Дмитра Коцюбайла "Да Вінчі" (зараз – 1-й окремий штурмовий полк). Боронив Запорізький напрямок. Псевдо Маріо отримав на честь персонажа гри "Супер Маріо". Перед виходом на одне із завдань Іван зателефонував мамі і дружині. Сказав, що приблизно тиждень буде без зв’язку. За цей час надіслав лише одне повідомлення: "Ви мої безцінні! Держіться, кріпіться, все буде добре!". Потім зателефонував командир, який повідомив про його загибель. Івана впізнали за обручкою, яку він надягнув під час зустрічі з дружиною та донькою на збірному пункті. Захисника поховали у селі Леськи. У нього залишилися мама Наталія, дружина Олена та донька Анна. У селах Телепине та Леськи відкрили меморіальні дошки на честь воїна. Українська правда спільно з платформою Меморіал вшановують пам’ять полеглих військових