Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга про ситуацію на полі бою та про те, чому Росія – не в тій позиції, щоби диктувати умови: "Ось кілька незалежно перевірених цифр щодо динаміки на фронті, які доводять, що Росія не перемагає і не переможе у цій війні. 🔹 Згідно з відкритими джерелами, загальний баланс між територіями, окупованими Росією, та тими, що були звільнені Україною, у серпні 2026 року становив приблизно +5 квадратних кілометрів. Ця цифра є відносною, але тенденція зрозуміла. Тим часом РФ втратила щонайменше 42 тисячі окупантів убитими та пораненими – один з найвищих щомісячних показників втрат за всю війну. 🔹 За даними з відкритих джерел, лише у серпні 2026 року у відповідь на російські атаки було застосовано рекордні 70 успішних українських далекобійних санкцій проти законних військових цілей у Росії (на 5 більше, ніж у липні). 🔹 За перші вісім місяців 2026 року середні темпи і без того повільного просування Росії були в 3,5 рази повільнішими, ніж у 2025 році. Росія окупувала менше 0,2% додаткової території України цього року. 🔹 Навіть на Донбасі, де російські війська зосереджують більшу частину своїх зусиль, Росії не вдалося досягти оперативного прориву. РФ досі не контролює приблизно 20% Донецької області. За нинішніх темпів російським окупантам знадобилося би понад два роки, щоб захопити цю територію. Які б підроблені карти не показували Путіну російські генерали, реальність на полі бою доводить, що він не перемагає і не переможе у цій війні. Враховуючи ситуацію в російській економіці та нездатність РФ протистояти далекобійним санкціям України, для Росії все буде лише гірше. Так, Україні також дуже важко. Нашим воїнам, прифронтовим громадам та всій нашій країні. Вже п'ятий рік триває повномасштабна війна, яку Україна не обирала. Кожна сім'я обпалена нею у той чи інший спосіб. Але Москва точно не перебуває в позиції сили. І точно не в тій позиції, щоб диктувати умови".