Не подобається робота — звільняйся. Чудова порада. Особливо якщо разом зі звільненням у тебе зникає бронь. Ми звикли говорити про бронювання як про привілей: пощастило, працюєш на правильному підприємстві — на фронт не заберуть. Але є й інший бік. Якщо твоя безпека залежить від конкретного роботодавця, роботодавець отримує над тобою дуже цікавий важіль. Менша зарплата? Зате бронь. Перепрацювання? Зате бронь. Начальник охуїв? Можеш звільнитися. Тільки бронь залишиться разом із ним. А разом з тобою - бусік ТЦК. Я зібрав реальні випадки шантажу бронюванням, історії працівників, опитування DOU і спробував розібратися, як війна створила на українському ринку праці нову форму залежності. І чому вихід із неї — точно не «скасувати бронювання». Бронювання — новий вид рабства? 👉 Читати повний текст на Substack 👈