The Economist також проаналізував злам сайту Росстату і витік даних з реєстру смертей, який ми вже детально розбирали. Видання зіставило дані витоку з власною багаторічною моделлю оцінки втрат і отримало майже точний збіг. Графік 1. Він показує, як зростала оцінка загиблих росіян від 2022 року. Червона лінія — метаоцінка The Economist, тобто зважене поєднання багатьох джерел: оцінок розвідок, незалежних дослідників, даних про інтенсивність боїв і зміни лінії фронту. Рожева смуга — вірогідний діапазон. Наприкінці графіка вона дуже розширюється — приблизно від 380 до майже 800 тисяч Рожеві точки — окремі оцінки з різних джерел. Біла точка — оцінка на основі витоку: приблизно 504 тисячі станом на кінець серпня 2026 року. ☝️ Біла точка лягає майже точно на червону лінію. Тобто підрахунок із витоку збігся з її прогнозом. Графік 2. показує, скільки росіян загинуло щороку: ▪️ 2022 — близько 19 тисяч; ▪️ 2023 — близько 42 тисяч; ▪️ 2024 — близько 110 тисяч; ▪️ 2025 — близько 182 тисяч; ▪️ 2026 — темно-червона частина, близько 40 тисяч, — це те, що вже потрапило в реєстр до 28 серпня. Світла частина — оцінка з урахуванням затримок внеення в реєстр. Разом близько 205 тисяч. ☝️ Втрати приблизно подвоювалися щороку. Тому 2026-й стане найкривавішим роком для Росії за всю війну. Графік 3. показує, яку частку чоловіків кожного віку Росія втратила на війні — у % від довоєнної чисельності цієї вікової групи. Найбільше постраждали чоловіки 40–44 років — близько 1,24%. Далі 45–49 (близько 1,18%) і 35–39 (близько 1,14%). Молодь 20–29 років — близько 0,95%. Після 50 частка різко падає: 50–54 — близько 0,8%, 55–59 — близько 0,45%. 15–19 і 65+ — мають мізерні частки. ☝️ Приблизно кожен сотий російський чоловік віком 35–49 років загинув у війні проти України.