«Бажаю, щоб всі батьки дочекалися своїх рідних. Молимося за них. Мій син каже, що він бачив ангелів. Його три рази мали розстріляти. Так що Бог — це є велика сила. Аби всі ці родичі, які тут є, дочекалися своїх дітей, чоловіків, братів. І щоб швидше закінчилася ця клята війна», — говорить мати звільненого з полону Ірина Симотюк. 7 жовтня 2026 року у Коломиї, що на Івано-Франківщині, звільнений з російського полону Андрій Симотюк зняв свій портрет зі «Стіни надії». Військовослужбовець 109 батальйону 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» провів у неволі дев'ять місяців і повернувся в Україну 19 серпня 2026 року під час 77 обміну. На зустріч із бійцем прийшли родини полонених та зниклих безвісти військовослужбовців. Вони зустріли його з короваєм та подарували ікону. Також зачитали вірш, який написала одна з матерів військового, що нині вважається зниклим безвісти.