Вінстон Черчилль якось сказав, що вчителі мають владу, про яку прем’єр-міністри можуть лише мріяти. І я добре розумію, про що ці слова. Учитель — це не лише про знання. Це про віру в учня, підтримку, цінності й слова, які можуть залишитися з нами на все життя. Сьогодні українським педагогам доводиться бути поруч з дітьми у найскладніші моменти. Під час війни вони проводять уроки в укриттях, переривають заняття через повітряні тривоги, а після відбою знову повертаються до навчання. Допомагають учням зберігати відчуття безпеки, дитинства та віру в майбутнє. Дякую кожному педагогу за щоденну працю, терпіння, тепло і за те, що вкладаєте в молоде покоління значно більше, ніж просто знання. Бо шкільний дзвоник одного дня лунає востаннє. Ми виростаємо, обираємо свої дороги, але назавжди зберігаємо в пам’яті голоси вчителів, їхні слова, уроки і найцінніше — віру в нас. З Днем працівників освіти усіх, хто присвятив себе професії! P.S. На фото — дві мої «класні мами». Мазурова Олена Миколаївна — моя перша вчителька. Корчевська Алла Георгіївна — педагог і класний керівник нашого випускного класу. Дві важливі сторінки мого шкільного життя. І люди, яких я з великою вдячністю пам’ятаю й сьогодні.