Сходила на засідання фракції, на якому заслухали Хмару та Сибігу. Сибіга передбачувано професійний, питань до нього не було. Хмарі ставили питання — він не відповів на жодне, усе загальними фразами. Особливо неприємно було, що, коли запитали, як він бачить політику закупівель, у відповідь почули, що він працює з Генштабом. А коли я запитала, що робити, якщо потреба Генштабу відстає від сучасної війни і не підходить, він «завис». «Кому не підходить?» — запитав мене Хмара. Сумно, адже це одна з ключових проблем. У Міноборони має бути бачення і контроль, а не суто функція завгоспа. Це про демократичний цивільний котроль.