Чех був хіпстером, який насправді зрозумів армію, війну та піхоту. Він не мав жодних ілюзій щодо того, де він опинився та що відбувається навколо. І, можливо, саме завдяки цьому, він чесно тягнув брудну піхотну роботу. Копав. Спостерігав. Пив каву й курив. Терпів обстріли. Знову копав. Йшов на штурм. Він міг кинути селфі з незадоволеним обличчям та підписом «все, що я думаю про російського мінометника, який чотири дні нас хєрачив і жодного разу не влучив». Або кружечок із запрошенням на «курорти Світлодарської дуги». І обов'язково багато фото з айкосом та кавою. У цивільному житті Чех був архітектором. Отримав освіту в Чехії. Був експертом у каві, пиві, книжках Пратчетта й Буковскі та тому, як можна було б змінити цей світ та, як мінімум, українські міста на краще. Постійно двіжував разом з Київським осередком Демократичної Сокири. А навесні 2022 року Чех пішов добровольцем до 48-го Окремого стрілецького батальйону. Ти завжди розумів суть речей. І твого іронічного й глибокого погляду на світ дуже не вистачає. Георгій «Чех» Попов, активіст Київського осередку Демократичної Сокири, боєць 48 ОСБ, загинув 4 листопада 2022 року у стрілецькому бою при відбитті штурму Павлівки. Півтора роки по тому він вважався зниклим безвісти. 4 листопада 2025 року Чеха поховали на Національному військово-меморіальному кладовищі. Згадайте сьогодні про нього. Приділіть йому вашу хвилину мовчання. Прийдіть на НВМК, знайдіть його хрест та поставте Чеху стаканчик хорошої фільтр-кави. Честь, Чеху! 🪓Демократична Сокира🪓