«Однак уже тоді виникло бажання перенести мощі нашого преподобного на те місце, де він незадовго до своєї смерті заповів себе поховати... минуло 28 років з моменту наруги над мощами, і обитель відродилася, а мощі повернуті назад на те місце, де повинні спочивати». А ще, наприкінці 1940-х років уздовж дороги, що піднімається до Іонинського монастиря, під керівництвом Л.І. Рубцова в Ботанічному саду було висаджено біоти (широкогілочник східний). Коли дерева підросли, їх темно-зелений ряд здалеку нагадував монахів (дивись фото), що в довгих темних рясах з покритими головами йдуть у храм на молитву. Нині, на жаль, цей ефект уже втрачений… Повний текст спогадів владики Іони про храм до відродження, яким він дістався духовенству та віруючим після радянського хазяйнування, а також про обрітення мощей прп. Іони Київського – повний текст читай тут: https://iona.kiev.ua/nihto-navit-ne-spodivavsya-shho-v-zhytti-czerkvy-ta-krayiny-nastanut-zminy/