«Відправлення там молитви на прохання українок та матерів загиблих воїнів не може трактуватися як підтримка держави-агресора, її церковної політики чи будь-яких російських структур». Митрополит Пимен названий у повідомленні «патріотом України, сином своєї рідної землі та духовним наставником української пастви», чиє «служіння, молитви та архіпастирська діяльність спрямовані на підтримку українського народу, наших захисників та сімей, які зазнали болю й втрат внаслідок російської агресії». І всі ми розуміємо, що весь цей текст — спроба виправдатися. І тут виникає здивування — а в чому його сенс? Ця публікація що, доведе «патріотам», що в Горненській обителі з боку митрополита Пимена не було зради? Ні, не доведе. Вони перестануть говорити, що УПЦ — «московська»? Ні, не перестануть. І, нарешті, головне питання — а чи потрібно взагалі виправдовуватися за відправлення Літургії, нехай і в структурі Церкви, центр якої знаходиться в країні-агресорі? Тут, мабуть, варто згадати, що не існує окремо Російської Церкви, окремо Елладської, Польської, Константинопольської тощо. ☦️Церква Христова у світі одна, вона неподільна. І безкровна Жертва, що приноситься на Літургії, у храмах скрізь одна й та сама. Незважаючи на війну, на розколи та сварки, на помилки та прорахунки багатьох ієрархів, Церква продовжує вести людей до спасіння — чи то в Києві, чи то в Єрусалимі, чи то в Москві. Той самий Патріарх Варфоломій, який часто критикує РПЦ, не ставить під сумнів, що під час Літургії в її храмах хліб і вино, як і раніше, перетворюються на Тіло і Кров Христові. І, засуджуючи агресію РФ, Патріарх при цьому любить і поважає російську культуру: він регулярно здійснює богослужіння в російській парафії Стамбула, де його зустрічають дівчата в кокошниках і російських народних костюмах. Чому ж митрополит Пимен повинен виправдовуватися за богослужіння в Єрусалимі? У чому його злочин? Він що, прославляв Путіна? Висловлювався на підтримку «СВО»? Ні, він просто молився. Між УПЦ і РПЦ не розірвано євхаристійне спілкування. Воно не розірване й у УПЦ з Єрусалимським Патріархатом. Коли Рівненський ієрарх співслужив у Єрусалимі з архієреями цієї Церкви, «патріотична громадськість» мовчала. Чому ж співслужіння з РПЦ у тому ж місті стало чи не злочином? З точки зору Церкви між цими двома богослужіннями немає абсолютно ніякої різниці: і на одній, і на іншій Літургії невидимо був присутній Христос. І якщо сьогодні ми вважаємо за можливе виправдовуватися за співслужіння з РПЦ, за що ми будемо виправдовуватися завтра? Усі ми знаємо, що на землю прийде антихрист і що він намагатиметься зруйнувати Церкву. Але мало замислюємося над тим, як саме він це робитиме. Цілком можливо — шляхом поступового відкриття «вікна Овертона», коли православних крок за кроком змушують соромитися спочатку своїх традицій, потім моралі, а згодом — і віри. Ще недавно ми були «винні» в тому, що не хотіли закривати двері храмів заради онлайн- трансляцій. Зараз влада натякає, що заради євроінтеграції слід би підтримати ЛГБТ. Немає сумнівів, що в майбутньому православним запропонують і інші «компроміси». Ну а для розминки нам поки що пропонують покаятися за «неправильну» Літургію.