«Святогірський чернець Варсонофій загинув жертвою ненависті до Церкви, зі словами «Слава Господу Ісусу Христу» на вустах. Він не ненавидів, не захищався і взагалі не мав зброї», — написав Прінц в коментарі СПЖ-Сербія. ⭕️ Як колишній римо-католицький священник, який навернувся до православ'я, Марко пише, що сам відчув, що означає, коли людина стає об'єктом підозри у власному оточенні через свою приналежність до Православної Церкви. «Бути «між молотом і наковальнею» часто нелегко», — каже він, але додає, що саме такі обставини можуть спонукати людину звільнитися від прив'язаності до цього світу та почати дивитися на реальність з точки зору Євангелія та вічності. ⭕️ У своєму тексті він критикує той факт, що в Хорватії, як він заявляє, майже не було інтересу ЗМІ до вбивства ченців у Святогірській лаврі. Водночас він вказує на те, що вважає недостатнім знанням становища канонічної УПЦ та її страждань. ⭕️ Для публіциста страждання ченця – це не лише образ трагедії, а й свідчення сили віри. У час, коли людське життя часто розглядається крізь матеріальну забезпеченість, довголіття та страх смерті, Варсонофій, за його інтерпретацією, демонстрував зовсім інше ставлення до життя і смерті: «Що б не говорила політика та геополітика про долю України, Бог дасть Своє благословення тому народу, в якому... і в сьогоднішній матеріалістичний час, коли люди всіляко хочуть продовжити своє земне життя, народжуються люди, які перед обличчям самої смерті мають сказати лише одне: «Слава Господу Ісусу Христу!»