«Постанова передбачає можливість укладення договору користування (позички), за яким релігійна організація отримуватиме доступ до культового об’єкта у визначені години відповідно до узгодженого графіку. Графік може передбачати час проведення богослужінь, релігійних обрядів, церемоній, процесій, молитов, служінь, релігійних зібрань та інших видів релігійної практики. Об’єкт не передаватиметься релігійній організації у постійне користування. Заклад культури нестиме відповідальність за утримання пам’ятки у належному стані і зможе використовувати її у час, коли немає богослужінь. Запропонована модель не є орендою та передбачає саме розподілений у часі доступ до об’єкта», — пишуть на сайті Кабміну. Тобто, пропонується схема, за якою храм буде знаходиться в руках держави, а організацію запускатимуть на пару годин для «релігійних обрядів». ⭕️ Мінкульт пояснює це тим, що «релігійні організації не завжди мають достатньо ресурсів для утримання пам’яток, проведення необхідних реставраційних робіт та захисту споруд від пошкодження, руйнування або знищення». ⭕️ Очевидно, що в руках держцеркви ПЦУ всі передані старовинні святині руйнувалися та доводилися до зубожіння. В структури Епіфанія немає людей, а тому немає і можливості опікуватися майном. Фактично, Мінкульт визнав, що ПЦУ — організація, яка живе лише за допомогою «державного ШВЛ». Ми бачимо це в Лаврі, в Чернігові, у Володимирі. У вкрадених храмах на Черкащині. ⭕️ Іронічно, що заступник міністра Вербицький прямо зізнається, що це було зроблено «на прохання релігійних організацій». «Ймовірно, це рішення - також підготовка до масових розривів договорів оренди про постійне користування громадами УПЦ багатьма храмами та монастирями, які перебувають у державній (або комунальній) власності. Причому так, щоб не турбувати ПЦУ необхідністю їх утримання, але в той же час надати їй можливість проводити там іноді богослужіння. Для створення у них видимості церковного життя», — написав о. Андрій.