Єврокомісія оприлюднила щорічний пакет розширення ЄС. Україна разом із Чорногорією, Албанією та Молдовою увійшла до четвірки країн, для яких підготували окремі «дорожні карти» подальшого руху до членства. Єврокомісія також підтвердила, що наша країна виконала умови для відкриття решти переговорних кластерів. Попри повномасштабну війну Україна продовжує реформи, і Єврокомісія відзначає цей прогрес. Водночас попереду ще чимало роботи. Насамперед ідеться про верховенство права, функціонування демократичних інституцій, реформу державного управління та виконання плану дій щодо національних меншин. Наша мета залишається незмінною – завершити переговори про вступ до ЄС до кінця 2028 року. У Єврокомісії прямо зазначають, що для цього необхідно прискорювати реформи. Тож важливо не лише виконати взяті зобов’язання, а й забезпечити реальні результати. Саме від швидкості та якості реформ значною мірою залежатиме подальший рух України до членства в ЄС.
Данило Гетманцев ✔
Народний депутат🇺🇦 Голова фінансового комітету ВРУ. Секретар Національної ради з відновлення України від наслідків війни. Електронна пошта: hetmantsev@rada.gov.ua Чат: https://t.me/Getmantsev_Chat Контакти: https://linktr.ee/danylo_getmantsev
-
-

❗️Золотовалютні резерви України становили 49,076 млрд дол. на початку листопада. Це більше на 4,2% (або на близько 1,965 млрд дол.), ніж в жовтні (47,110 млрд дол.). У річному розрізі резерви залишаються близькими до торішнього рівня: 49,076 млрд дол. проти 49,521 млрд дол. на початку листопада 2025 року. Різниця становить лише 0,9% (або 445 млн дол.). Наразі міжнародні резерви закривають фінансування орієнтовно 4,2 місяця майбутнього імпорту при стандарті в 3 місяці. У жовтні ЗВР традиційно допомогли закрити усі необхідні платежі по обслуговуванню та погашенню держборгу в інвалюті. Зокрема, було спрямовано: • 252,8 млн дол. – сплата МВФ; • 197,9 млн дол. – обслуговування та погашення боргу перед Світовим банком; • 37,2 млн дол. – сплата іншим кредиторам; • 7,2 млн дол. – обслуговування валютних ОВДП. 🔹️️️️️️Важливе питання – підтримка курсу нацвалюти. У жовтні Нацбанк продав на валютному ринку 6,051 млрд дол., а купив – 0,4 млн дол. В результаті чистий продаж інвалюти був на рівні 6,051 млрд дол. Паралельно з цим в жовтні міжнародні резерви були поповнені завдяки фінансовій допомозі наших партнерів. Так, від ЄС на інвалютні рахунки уряду в НБУ надійшли 3,286 млрд дол., а через рахунки Світового банку – 404,6 млн дол. Також в жовтні від Євросоюзу отримано 4,6 млрд дол. Йдеться про оборонний транш в межах програми Ukraine Support Loan. Нагадаю: це фінансування не зараховується до міжнародних резервів одразу, оскільки має цільове призначення. Водночас, коли уряд продає ці кошти Нацбанку за гривню для подальшого використання за призначенням, отримана НБУ іноземна валюта поповнює міжнародні резерви. У жовтні уряд конвертував у гривню всі 4,6 млрд дол. цих коштів. 🔸️️️️️️Ще 204,4 млн дол. приросту резервів припало на переоцінку фінансових інструментів. Простими словами, змінилася ринкова вартість активів, у яких зберігаються резерви. Це не нові надходження, але вони також впливають на загальний обсяг нашої «фінансової подушки». В умовах війни, постійних обстрілів, відключень світла та дефіциту бюджету зростання резервів особливо важливе. Водночас важливо не лише наростити резерви за один місяць, а й зберігати їх на достатньому рівні надалі.
-


Іноді трапляються зустрічі, після яких ще довго переосмислюєш побачене. Сьогодні зустрівся із засновниками інклюзивної платформи Good People, відвідав їхню пекарню та художню майстерню. Платформа працює з 2017 року, а сьогодні її команда об’єднує 93 людини. Тут люди з ментальною інвалідністю не просто отримують роботу. Вони стають частиною команди, опановують нові навички, знаходять друзів і бачать результат власної праці. За цим стоїть велика щоденна робота. Кожен працівник отримує підтримку й навчання від головного технолога та досвідчених наставників, які допомагають адаптуватися, розвивати професійні й комунікативні навички, ставати самостійнішими. Своєю чергою, наставники проходять підготовку у внутрішній школі соціальних терапевтів. Для мене принципово, що за цією роботою стоїть ідея соціального підприємництва. Коли бізнес не лише створює економічну цінність, а й інвестує в людей, їхню гідність, самореалізацію та майбутнє. Такий напрям потрібно розвивати в Україні. Адже можливість працювати й бути залученим до суспільного життя не повинна залежати від особливостей людини. І наше завдання – створювати умови, у яких ці можливості будуть доступними. Окремо вражає, що з початком повномасштабної війни команда не залишилася осторонь: пекарня почала безкоштовно випікати хліб для людей в укриттях, а згодом – для звільнених і прифронтових територій. За цей час спекли понад мільйон хлібин. Це приклад того, як соціальна відповідальність перетворюється на конкретні справи. Домовилися про співпрацю. Переконаний, що маємо не лише підтримувати такі ініціативи, а й допомагати їм масштабуватися. Бо інклюзивність суспільства визначається не кількістю правильних слів, а тим, скільки реальних можливостей ми створюємо для людей.
-
edited З великого скандалу, який розгортається в мережі у звʼязку з ухиленням від оподаткування своїх доходів ЦПК в особливо великих розмірах, крім єдиного правильного – повернути 22,6 млн грн державі та вибачитись перед людьми за неподобство, у Віталія Шабуніна є ще кілька медійно непоганих виходів. Зокрема, зробити вигляд, що питань про ухилення не було. Говорячи по-народному, «увімкнути окуня». Практика не нова. І в безвихідних ситуаціях безвідмовна. Але я, як людина, що безмежно поважає Віталія за його відому всім справедливість до себе, переконаний, що Віталій просто зайнятий. Уявіть, скільки часу займає супроводження одночасно 199 підприємців. Дивуюсь, як з усім цим у правдоруба залишається ще час для сну і Арахамії. Тим більше, що почати боротися із зарплатами у конвертах викривач справедливо вирішив з чужих конвертів, а не зі своїх, наполягаючи на порушенні проти Арахамії кримінальної справи. І взагалі, хто ми такі, аби відволікати правдолюба від переслідування депутатів-негідників своїми дрібʼязковими питаннями на якісь 22,6 млн? Тому, аби не турбувати Віталія, я вирішив звернутися з тими ж питаннями до тих, хто власне фінансує діяльність активістів, аби дізнатися, наскільки вони поділяють підхід до ухилення від оподаткування їх клієнтами в не найбагатшій країні, і наскільки можна було б подрібнювати потоки фінансування на ФОПів, якщо ФОПи були б, наприклад, норвежцями. Я, знову ж таки, без претензій. Просто цікаво. Очікую від партнерів відповідь. P.S. До речі, ви питали, наскільки антикор є вигідною справою (або бізнесом, якщо його ведуть ФОПи?). За даними моїх джерел у бізнесових колах з 2022 року поважні колеги з антикорупційного ГО отримали щонайменше 188,7 млн грн. При цьому доходи антикорупціонерів зросли у 2025 році у порівнянні до 2021 року в 2,5 раза. Мої «джерела» принагідно передають вдячність пану Віталію за відсутність відповідальності за розголошення інформації з державних реєстрів, в чому я його, як і в інших питаннях антикору, всіляко підтримую!
-
Продовжую працювати над законопроєктом № 15570 про добровільні пенсійні фонди, який зареєстрував для перезавантаження накопичувальних пенсій. Важливо не лише посилити захист прав учасників фондів і державний нагляд, а й зробити інформацію про пенсійні накопичення доступною та зрозумілою для кожного. Сьогодні дані про майбутню пенсію розкидані між різними системами. Державна пенсія – в одному місці, накопичення в недержавних фондах – в іншому. Людині складно зрозуміти, скільки вона вже накопичила і на яку пенсію може розраховувати. 🔸️️️️️️У багатьох європейських країнах цю проблему вже вирішують за допомогою пенсійних інформаційних панелей – спеціальних вебпорталів, де людина може в одному місці побачити повну картину щодо своєї майбутньої пенсії. Такі сервіси вже працюють, наприклад, у Данії (pensionsinfo.dk), Швеції (minpension.se) та Німеччині (rentenuebersicht.de). Вважаю, що такий сервіс потрібен і в Україні. Щоб кожен міг зайти й побачити, скільки внесків сплатив, скільки коштів накопичив, який дохід отримав від фонду, скільки заплатив комісій і як інфляція вплинула на його заощадження. А головне – на яку пенсію може розраховувати в майбутньому. Коли людина має перед очима ці цифри, їй значно простіше планувати своє життя, оцінювати роботу пенсійних фондів і приймати рішення щодо власних заощаджень. До того ж прозоре інформування учасників фондів – це частина наших євроінтеграційних зобов'язань. Україна має імплементувати в національне законодавство Директиву ЄС 2016/2341, яка, зокрема, встановлює вимоги до надання такої інформації. Для цього не потрібно створювати все з нуля. У нас уже є Дія, портал ПФУ, Соціальний портал Мінсоцполітики та цифрові сервіси недержавних пенсійних фондів. Потрібно налагодити обмін даними між ними та зробити єдину зручну платформу. І це можна зробити навіть не чекаючи на велику пенсійну реформу – з пілотного проєкту, а вже довкола нього розвивати сервіси в ході реалізації пенсійної реформи.
-



Продовжуємо системну роботу над детінізацією економіки. На черговому засіданні Міжвідомчої робочої групи визначили конкретні завдання для всіх відповідальних органів. Основні пріоритети: 🔹 посилення контролю за ввезенням і використанням гуманітарної допомоги. Маємо припинити використання гуманітарних вантажів для прикриття комерційного імпорту, не створюючи перешкод для чесних благодійних організацій; 🔹 припинення схем штучного дроблення бізнесу, притягнення до відповідальності їх організаторів і вигодонабувачів та відшкодування завданих державі збитків; 🔹 протидія тіньовому імпорту та заниженню митної вартості, зокрема у сфері перевезення і доставки міжнародних вантажів, нелегальній діяльності карго-компаній; 🔹 створення спільного аналітичного кабінету ДПС, митниці та БЕБ з метою упередження схемам ухилення від оподаткування. Визначено відповідальних і чіткі строки виконання. Від контролюючих та правоохоронних органів очікую продуктивної, неупередженої та ефективної роботи з конкретними результатами, а не формальних відписок за пунктами протоколу. Результатом такої роботи мають стати припинення злочинної діяльності, відшкодування завданих державі збитків та забезпечення надходжень до бюджету.
-
Комітет рекомендував Верховній Раді прийняти в другому читанні та в цілому наш законопроєкт № 15262. Пропонуємо продовжити на 2027 рік підвищену ставку податку на прибуток банків – 50%, зі збереженням заборони зменшувати оподатковуваний прибуток на збитки минулих років. Це очікувані додаткові 38,5 млрд грн для державного бюджету, які вже враховані в його проєкті на наступний рік. Вони потрібні для фінансування оборони та забезпечення війська. Поки триває війна, держава має мобілізувати внутрішні ресурси для захисту країни. Значну частину процентних доходів банки отримують від ОВДП і депозитних сертифікатів НБУ з низьким кредитним ризиком. Тому вважаю справедливим, щоб частина заробленого на держінструментах поверталася до бюджету через податки та допомагала фінансувати оборону. При цьому, як я вже наголошував, банки зберігають високу прибутковість і за чинної 50-відсоткової ставки. Банківська система має достатній запас міцності. За оцінкою НБУ, банки, на які припадає переважна більшість активів сектору, здатні кредитувати економіку й виконувати свої зобов’язання навіть за тривалої кризи. Як на мене, це вагомий аргумент на користь продовження підвищеної ставки. Водночас вимоги до капіталу кожного банку мають виконуватися – контроль за цим залишається за НБУ. Залучення банків до додаткового фінансування воєнних потреб має понад столітню історію. Ще у 1917 році США запровадили воєнний податок на надприбутки, який поширювався і на комерційні банки. Кошти залучали для покриття витрат на війну. Практики оподаткування надприбутків корпорацій значно розширились під час Другої світової війни. Це в черговий раз доводить: сектори економіки, які отримують аномально високі прибутки під час війни, зокрема фінансовий сектор, також мають брати на себе частину спільного навантаження, коли держава потребує ресурсів для захисту. З повагою ставлюся до роботи банків, які навіть у складних умовах забезпечують платежі, зберігають кошти громадян і кредитують бізнес. Дякую за цю роботу! Але коли українці підтримують військо зі своїх зарплат, а підприємці працюють попри руйнування і втрати, сектор із багатомільярдними прибутками також має взяти на себе відповідну частку спільних витрат. Дякую колегам за підтримку в комітеті. Розраховую на підтримку законопроєкту в залі!
-
Комітет рекомендував Верховній Раді України прийняти в другому читанні та в цілому проєкт закону № 16037-д про внесення змін до Податкового кодексу України щодо спрощення адміністрування ПДВ. Законопроєкт має на меті: 1) збільшення суми порогового значення як підстави для документальної позапланової перевірки з питань декларування сум бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення ПДВ з 100 тисяч грн до 1 мільйона гривень; 2) надання права ФОП-платникам ПДВ можливості самостійно обирати квартальний або місячний звітний період; 3) розширення функціоналу електронного кабінету платника податків шляхом попереднього автоматичного заповнення податкової звітності та податкових накладних; 4) надання права платникам ПДВ складати не пізніше останнього дня місяця зведену податкову накладну у разі здійснення постачання неплатникам ПДВ; 5) удосконалення існуючого тимчасового механізму стимулювання добровільної сплати платниками податків податкових зобов’язань, нарахованих за результатами документальних перевірок у період дії воєнного стану; 6) спрощення перенесення від’ємного значення ПДВ у разі перетворення юридичної особи - незастосування документальної перевірки за умови його своєчасної перереєстрації; 7) надання можливості платникам акцизного податку тимчасово придбавати акцизні марки без врахування антифорстолінгових обмежень; 8) синхронізацію змін законодавства у зв’язку із визнанням Закону України «Про іпотечні облігації» таким, що втратив чинність з дня набрання чинності Законом України «Про сек’юритизацію та облігації з покриттям». Додатково під час доопрацювання законопроєкту було враховано поправки, що стосуються особливостей заповнення податкових накладних за операціями з постачання транспортних засобів та телефонів щодо обов'язкового зазначення VIN-кодів та IMEI, а також додано положення щодо особливостей оподаткування доходів фізичних осіб від продажу транспортних засобів з урахуванням строку перебування у власності платника (крім випадків отримання у спадщину).
-
До 2041 року населення України може скоротитися до 25 мільйонів людей – дані нового дослідження KSE Institute. 🔹️️️️️️За оцінкою дослідників, на початок 2026 року на підконтрольній Україні території проживали близько 29,4 млн людей. Ще 6,5 млн українців перебувають за кордоном. Від початку 2022 року населення скоротилося на 4,3 млн осіб. 🔸️️️️️️У 2022–2025 роках щороку народжувалося близько 180 тисяч дітей, тоді як помирало 470 тисяч людей. За помірним сценарієм, до 2041 року кількість людей працездатного віку може зменшитися з 19,6 до 16,4 млн. Водночас маємо значний резерв людей, які готові працювати, але поки не залучені до ринку праці. Зокрема, 73,2% непрацюючих жінок хотіли б мати роботу. Залучення додаткового 1% населення до робочої сили може дати економіці близько 200 тисяч працівників. Безумовно, потрібно створювати належні умови для працевлаштування, інвестувати у виробництво, забезпечувати гідні зарплати, підтримувати родини з дітьми, розширювати можливості для ветеранів, людей з інвалідністю та старшого віку. Але маємо чесно визнати головне: без миру жодні державні програми не зможуть подолати демографічну кризу. Поки триває війна, українці гинуть, родини залишаються розділеними, а мільйони наших громадян за кордоном не мають впевненості, що зможуть безпечно повернутися додому. Люди відкладають народження дітей, бо не знають, що чекає на них завтра. Ми повинні вже зараз працювати над економічними та соціальними умовами для відновлення країни. Але жодні пільги, виплати чи стимули не замінять людям відчуття безпеки та впевненості у майбутньому. Україні потрібен мир. Без цього зупинити демографічну кризу не вдасться.
-
edited Дякую Національному антикорупційному бюро за чергове знакове викриття. Важливо, що причетні до злочинних діянь негайно відсторонені або звільнені. Водночас, у провладній команді все ще лишаються ті фігуранти розслідувань, які намагаються уникнути відповідальності, в агонії тримаючись за посаду. Працюємо аби вичистити всіх чортів.
-
Зустрівся з представниками Спілки молочних підприємств України — об’єднання, до якого входять відомі українські виробники: «Галичина», Danone, «Ічня», «Комо», «Молочний альянс», «Ласунка», «Молокія» та інші. Ситуація в галузі критична. Однією з ключових проблем залишається тіньовий ринок молока та молочної продукції. Фальсифікат, незаконний обіг товарів і контрабандне ввезення молочної продукції створюють нерівні умови для виробників, позбавляють бюджет надходжень і ставлять під загрозу якість продуктів, які споживають українці. За оцінками представників галузі, обсяг тіньового ринку сягає 30 млрд грн. Через неможливість конкурувати з тіньовим сектором скорочується внутрішнє виробництво, а українські домогосподарства, які досі утримують корів, ризикують втратити ринок збуту. Це безпосередньо впливає на продовольчу безпеку країни та розвиток сільських територій. Окреме питання — незаконне ввезення молочної продукції, зокрема сирів і вершкового масла з країн ЄС. Тут потрібна належна робота митних органів. Водночас діяльність тіньового роздрібного ринку потребує уваги ДПС та БЕБ. Зокрема, необхідно перевірити, як забезпечується дотримання законодавства на великих торговельних майданчиках, серед яких ринки «Столичний» і «Шувар». Звернувся до Прем’єр-міністра України як до головуючого Міжвідомчої робочої групи з питань детінізації економіки щодо невідкладного розгляду проблеми тіньового ринку молока-сировини та молочної продукції. Білий бізнес має працювати за прозорими правилами, а споживач – отримувати якісний і безпечний продукт. Детінізація цього ринку – необхідна умова чесної конкуренції, наповнення бюджету та збереження українського виробництва.
-
Комітет підтримав у другому читанні та в цілому проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення порядку розкриття банківської таємниці Національним банком України (реєстр. № 15555). Метою законопроєкту є приведення порядку розкриття інформації, що становить банківську таємницю, отриману Національним банком України від органу банківського нагляду іншої держави, у відповідність до вимог законодавства ЄС. Законопроєктом пропонується: • встановити заборону для доступу до інформації, що становить банківську таємницю, отриманої Національним банком від органів банківського нагляду інших держав – членів Європейського союзу, у цивільному та господарському судочинстві; • встановити, що Національний банк України має право розкривати інформацію, що становить банківську таємницю, отриману ним від органу банківського нагляду іншої держави, не тільки за згодою такого органу, але й виключно для цілей, наведених у такій згоді.
-
Комітет рекомендував Верховній Раді України прийняти за основу проєкт закону № 15449 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження добровільного режиму пільгового оподаткування доходів домогосподарств. Цей законопроєкт пропонує докорінно змінити підходи до оподаткування доходів фізичних осіб, беручи до уваги не лише розмір індивідуального доходу, а й склад сім’ї та її фактичний рівень матеріального забезпечення. Метою проєкту Закону є: 1) надання права фізичним особам, які спільно проживають і ведуть спільне господарство, за власною ініціативою обрати спеціальний режим оподаткування доходів домогосподарств; 2) створення правових умов для легального здійснення економічної діяльності домогосподарствами без необхідності реєстрації фізичної особи-підприємця або юридичної особи; 3) детінізація доходів населення; 4) цифровізація податкового адміністрування та спрощення взаємодії платників податків із контролюючими органами. Запропонований законопроєктом механізм оподаткування передбачає визначення сукупного оподатковуваного доходу домогосподарства, зменшення такого доходу на гарантований неоподатковуваний мінімум для кожного члена домогосподарства та визначення розрахункової суми податку. У разі якщо із доходів окремих членів домогосподарства податок уже був утриманий у більшому розмірі, ніж розрахункова сума податку домогосподарства, виникає право на податкову знижку.
-
Комітет рекомендував Верховній Раді ухвалити в першому читанні законопроєкт № 16137 «Про інвестиційні фонди». Чинний закон про інститути спільного інвестування діє з 2012 року, відтак очевидно застарів та не відповідає ринковим реаліям повною мірою. Ринок існує, однак його потенціал для залучення капіталу в економіку використовується далеко не повністю. Саме тому нам потрібні не чергові зміни до застарілих правил, а нова система. Законопроєкт № 16137 пропонує європейську модель інвестиційних фондів: із чітким розмежуванням публічних та альтернативних фондів, зрозумілими правилами управління активами та реальними механізмами захисту інвесторів. Це також нові можливості для економіки. Фонди нерухомості, довгострокових інвестицій, венчурного капіталу та соціального підприємництва можуть стати інструментами залучення коштів у бізнес, інфраструктуру та відбудову України. Важливо й те, що законопроєкт наближає український ринок до європейських стандартів. Це означає зрозуміліші правила для іноземних інвесторів, нові можливості для українських компаній з управління активами та поступову інтеграцію у фінансовий простір ЄС. Розвиток інвестиційного ринку – це не лише про фінансові інструменти. Це про довіру, прозорість і можливість залучати кошти не лише з бюджету чи зовнішніх запозичень, а й від приватних інвесторів. Законопроєкт № 16137 – важливий крок до формування сучасного ринку капіталу, який працюватиме на розвиток української економіки.
-
Комітет рекомендував Верховній Раді прийняти у другому читанні та в цілому законопроєкт № 10225-д щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні. Йдеться про формування прозорих та передбачуваних правил для одного з найбільш динамічних сегментів фінансового ринку. Законопроєкт визначає підходи до регулювання діяльності з віртуальними активами, розподіляє повноваження між регуляторами та встановлює вимоги до учасників ринку. Важлива складова — захист споживачів послуг на ринках віртуальних активів. Зрозумілі вимоги до компаній, прозорість їхньої діяльності та належне розмежування активів клієнтів і самих компаній мають сприяти довірі до ринку. Окремо пропонується врегулювати питання оподаткування операцій із віртуальними активами. Це важливо як для тих, хто вже працює з ними, так і для тих, хто лише розглядає такі інвестиції. Наше завдання – не стримувати розвиток нових технологій, а створити умови, за яких інновації працюватимуть прозоро, відповідально та в інтересах людей.
-
Отримую від вас багато різних реакцій, зокрема негативних, на кейс «Ябко» і контрабанду електроніки загалом. Ви обурюєтесь, чому з таким шаленим супротивом перезавантажене нами БЕБ не дає результату. А те, що результату нема, – очевидно зараз всім і (на жаль) у всіх напрямах. Від тютюну до контрабанди. Від горілки до рітейлу. Періодично ви натякаєте або говорите прямо про певні корупційні домовленості між організованою злочинною групою та працівниками БЕБ, що я не можу ані підтвердити, ані спростувати, адже звик керуватися виключно фактами, а не припущеннями. А аргумент, що БЕБ не припиняє вже півтора року найбільшу контрабандну схему в країні, бо мають з того зиск, бо інакше не може бути, – відверто вважаю слабким. Але коли читаєш таку «бороду» від компанії і розумієш, що з цим відром на голові ходить цілий реформований правоохоронний орган, стає насправді страшно… Очевидно, що це неспроможність, яка, як відомо, дорожча за злодійство. Хоча погоджуюсь з вами в тому, що для держави та армії різниця невелика. Загалом, безперечно, стан справ з детінізацією – суцільна біда.
-

Навіть надоптимістичний Нацбанк, який, здається, перебуває у своєму світі, починає прозрівати щодо настроїв українського бізнесу. У жовтні, за даними самого НБУ, індекс очікувань ділової активності знизився до 47,1 пункту проти 48,2 у вересні та 50,3 рік тому. Показник нижче 50 означає, що негативні оцінки переважають. 🔹️️️️️️Найбільше погіршення – у будівництві: індекс упав із 48,8 до 38,5 пункту. Підприємства очікують скорочення обсягів робіт і нових замовлень. Серед причин – призупинення державного фінансування відновлення інфраструктури, дефіцит кадрів і сезонність. 🔸️️️️️️У промисловості індекс знизився з 51 до 48 пунктів. На роботу підприємств впливають пошкодження виробничих потужностей, нестача енергоресурсів і труднощі з експортом. 🔹️️️️️️У торгівлі є незначне покращення – з 45,9 до 46,8 пункту. У сфері послуг майже без змін – 47,4 пункту. Втім, в обох секторах негативні оцінки все ще переважають. Окремо зверну увагу на зайнятість. Підприємства всіх чотирьох секторів очікують скорочення чисельності працівників, найбільше – у будівництві. Війна, руйнування інфраструктури, перебої з електропостачанням і зростання витрат продовжують тиснути на бізнес. Тому завдання держави – забезпечити доступ до фінансування, розвивати страхування воєнних ризиків, підтримувати відновлення підприємств і прибирати зайві бюрократичні перепони. Маємо допомогти бізнесу зберегти виробництво та робочі місця.
-
Десятки людей написали мені про холод у школах. У деяких навчальних закладах температура ледь перевищує +10 °C. Діти мерзнуть просто під час уроків. Розумію, наскільки складною зараз є ситуація з енергетикою та опаленням. Громади працюють у непростих умовах. Але це не означає, що діти мають навчатися в холодних класах, а пацієнти – перебувати в холодних палатах. Звертаюся до міських голів Києва, Броварів, Кам’янського та Кропивницького: перевірте ці випадки й невідкладно забезпечте належні умови в школах та лікарнях. Там, де швидко відновити опалення неможливо, мають бути знайдені інші безпечні рішення.
-
5 листопада Перша леді США пані Меланія Трамп збирає у Білому Домі представників України та росії. Щиро бажаю Давиду Арахамії, Дмитру Лубінцю та всій нашій українській команді успіхів у Вашингтоні в наближенні миру.
-
Доступна іпотека має означати реальну можливість купити квартиру, а не пошуки житла за ціною, якої на ринку вже немає. 🔸️️️️️️Мінрозвитку оновило розрахункову вартість будівництва житла, від якої залежать цінові ліміти за програмою «єОселя». Тепер у Києві це 65,2 тис. грн за кв. м, у Київській області – 55,7 тис. грн, Львівській – 55,5 тис. грн, Дніпропетровській – 54,1 тис. грн. Це необхідне рішення, яке наближає умови «єОселі» до реальних цін на ринку. Але самого коригування лімітів недостатньо. Саме тому працюємо над власною програмою доступного житла. Її основа – кредитування під 3% річних на 25 років для військових, ВПО, вчителів, медиків та інших категорій громадян. Маємо орієнтуватися на потребу щонайменше в мільйоні квартир для українських родин. І створювати не окремі механізми допомоги, а повноцінну житлову політику, яка дозволить людям придбати власне житло або орендувати його на доступних умовах.
- Older posts