Народний депутат🇺🇦
Голова фінансового комітету ВРУ.
Секретар Національної ради з відновлення України від наслідків війни.
Електронна пошта: hetmantsev@rada.gov.ua
Чат: https://t.me/Getmantsev_Chat
Контакти: https://linktr.ee/danylo_getmantsev
Subscribers51.2K −100 24h · −200 7d
Reach per post (ERR)7.5%3.9K avg views
Posting7.0/daylast 9 hours ago
Reactions per 1K views43.2👍 ❤ 💯
У вересні українці купили готівкової іноземної валюти на 93,2 млрд грн, а продали на 60,2 млрд грн. Тобто купівля перевищила продаж на 33 млрд грн. За дев’ять місяців цього року різниця сягнула вже 225,6 млрд грн, що на 16,9% більше, ніж торік.
Цікава й регіональна статистика. Понад чверть усієї готівкової валюти у вересні придбали в Києві. Найбільше зростання купівлі зафіксовано на Запоріжжі (+44%), Харківщині (+34,9%) та Дніпропетровщині (+23,1%).
Не думаю, що варто шукати в цих цифрах якусь сенсацію. Під час війни люди хочуть мати заощадження, до яких можна отримати доступ у будь-який момент. І це цілком зрозуміле бажання. Водночас сама статистика не дає відповіді, скільки придбаної валюти люди відкладають, а скільки витрачають на поточні потреби.
До речі, попри складну економічну ситуацію, українці продовжують довіряти банкам. За даними Фонду гарантування вкладів, станом на 1 жовтня сума вкладів населення зросла на 17,4% за рік.
Переконаний, наше завдання – зробити так, щоб люди мали якомога більше надійних способів зберегти свої гроші. Чи то готівкова валюта, чи банківські депозити, чи державні облігації.
І головне тут – довіра. Людина має бути впевнена, що її заощадження захищені. Саме над цим і потрібно працювати.
Сьогодні День ООН, їй 81 рік.
Структура, яка стала замковим каменем світового порядку після ІІ СВ, вочевидь, застаріла, а її безпорадність стала символом падіння старої епохи.
Її неспроможність – чи не єдине питання, щодо якого між собою згідні навіть вороги.
Велике протистояння, що передує утворенню нового світопорядку, поховає стару ООН остаточно, аби зʼявилася нова ООН. І нам треба зробити так, аби Україна була її повноправним і незалежним членом.
До 30 жовтня українці, які проживають у визначених громадах прифронтових областей, ще можуть подати заяву на отримання 19 400 грн «Зимової підтримки». Загалом програма розрахована на понад 380 тис. домогосподарств, а на виплати передбачено більш як 7,4 млрд грн. Проте, за даними Пенсійного фонду, станом на 13 жовтня кошти перерахували лише близько 79 тис. домогосподарств на суму понад 1,5 млрд грн.
Нагадаю, допомога призначена насамперед для найбільш вразливих категорій населення: родин, які отримують певні види соціальних виплат, людей з інвалідністю, багатодітних сімей та інших категорій, визначених програмою. До речі, цього року вже немає вимоги щодо опалення житла виключно твердим паливом. Тож навіть якщо торік ви не підпадали під умови програми, раджу перевірити своє право на допомогу ще раз.
До завершення прийому заяв залишився лише тиждень. І є ризик, що частина людей просто не встигне скористатися цією можливістю. Особливо з огляду на те, що йдеться про мешканців прифронтових громад, для яких навіть зібрати необхідні документи та оформити допомогу може бути непросто.
Тому звертаюся до Уряду. Прошу оцінити, скільки потенційних отримувачів ще не скористалися програмою, і, якщо таких людей багато, розглянути можливість продовження терміну подання заяв після 30 жовтня. Не можна допустити, щоб люди залишилися без необхідної підтримки.
edited
Власне, тилові «паразити війни» правильно почули мій меседж і образились.
Але ображатися не треба. На правду не треба ображатися.
Її вам пише не Гетманцев, її вам пишуть люди з-поміж 70%+ українців, які підтримують мирні перемовини.
Ті мирні перемовини, які ви — заброньовані вигодонабувачі війни — заперечуєте в принципі.
До слова, щодо одного такого вигодонабувача наступного тижня спрямую документи, які свідчать про крадіжки на дронах, до прокуратури.
Зверніть увагу, я із самого початку говорю лише про необхідність перемовин і прийняття рішення за їх результатами на референдумі. Я жодного разу не назвав жодної прийнятної або неприйнятної умови миру, адже вважаю, що це справа перемовників, до яких я не належу.
Але як же їх бісить сама можливість перемовин, сама ймовірність миру!
P.S. Принагідно вдячний опонентам за розповсюдження мого меседжу до людей миру «не мовчати». Знаю, ви відчули його по своїх коментарях, які ви старанно чистите, у кого, звичайно, вони взагалі відкриті.
Але видалена правда правдою бути не перестає. Зачистити її неможливо.
На замітку «скептикам»… Сьогодні відбулися дві важливі для України події: обмін полоненими у форматі 270 на 270 та домовленість про припинення вогню в Олешках для доставки гуманітарної допомоги й евакуації мешканців безпечним коридором.
Обидві події стали результатом перемовин за активною участю міжнародних посередників. Зокрема, США. Тобто переговори як механізм працюють і можуть досягати мети.
Це означає, що і мир через перемовини – реальний.
Додам від себе і від більшості українців: і необхідний.
Попри думки всіх поки що заброньованих яструбів.
Головною моєю тезою в наближенні миру та боротьбі за нього є визнання дуже простої істини про те, що питання про умови миру, якими б вони не були, мають вирішувати не тільки політики. Тим більше не мілітаристи на солодких бронях і навіть не сама лише Верховна Рада, а народ України на референдумі.
А запропонувати ці умови мають перемовники на чолі з Президентом.
З іншого боку, войовничі «яструби», які заперечують дипломатію і переговори як такі, відмовляють людям у їхньому законному праві на референдум, підміняючи його власною позицією, з якогось дива приватизуючи право формулювати волю народу.
І якщо йти за їхнім сценарієм, миру не буде ніколи.
З цим я погодитись не можу.
Станом на 16:00 Андрій Пишний досі не написав заяву.
Фігурант, імітуючи слабоумство, намагається хоч трохи потриматися за посаду.
Памʼятаю, хтось говорив про незалежність і репутацію Нацбанку.
Не знаю жодної людини, яка б заподіяла репутації установи більшу шкоду, ніж цей негідник.
📈️️️️️️ За 9 місяців 2026 року Фонд гарантування вкладів виплатив вкладникам банків, що ліквідуються, 21,3 млн грн. Від початку повномасштабної війни сума виплат сягнула 9,4 млрд грн, а за весь час роботи Фонду понад 2 млн українців отримали 105,1 млрд грн.
Нагадаю, під час воєнного стану та ще 3 місяці після його завершення держава гарантує повне відшкодування вкладів фізичних осіб, зокрема ФОПів, з урахуванням передбачених законом винятків.
Важливо, що Фонд має достатній фінансовий запас для виконання своїх зобов’язань. Станом на 30 вересня його кошти становили 58,9 млрд грн, а виплати здійснюються за рахунок власних ресурсів.
Однак для наших громадян важливо не лише знати, що її гроші захищені, а й мати можливість швидко їх отримати на руки. Тому потрібно спрощувати процедури, розвивати онлайн-сервіси та зберігати можливість звернутися безпосередньо до банку. Водночас не менш важливо повертати активи ліквідованих банків і стягувати збитки з винних осіб. Ці кошти мають іти на розрахунки з кредиторами, а винні у фінансових зловживаннях – нести відповідальність.
Люди повинні бути впевнені, що їхні заощадження захищені, а передбачені законом гарантії справді працюють. Без цього не буде довіри до банків, а отже, і належного розвитку кредитування та фінансової системи загалом.
100 днів для уряду в умовах війни – це, безперечно, не привід для свята. І це не привід для якихось висновків та підсумків. Це скоріше медійний привід, за мирною традицією, визначити своє перше відчуття від діяльності нового уряду. Ви знаєте, я ніколи не стримувався у своїх різних, в тому числі негативних, оцінках виконавчої влади.
Сьогодні моє відчуття позитивне.
Мені подобається підхід премʼєра та фінансово-економічного блоку. Міністри не займаються політичним піаром, не бояться непопулярних рішень, беруть на себе відповідальність. Переконаний, саме такий уряд – уряд фахівців, а не політиків – потрібний нам у ці найскладніші з початку великого вторгнення часи.
Знаю велику кількість журналістів, які пішли у політику, змінивши свою суспільну роль. З фахівців, які збирають, обробляють і подають суспільству об’єктивну інформацію, перейшли на роль провідників певних суспільних інтересів і поглядів, які беруть участь у боротьбі за владу.
Багато представників журналістського цеху, що стали політиками, виявились успішними, принесли користь суспільству та державі. Деякі – ні. Але принаймні вони вчинили чесно.
Сьогодні бачу іншу картину. Ті, хто займається відкритим просуванням ідеологічних позицій, продовжують називати себе журналістами.
Але якщо людина пропагує певну ідею, як-от вічну війну, спотворюючи факти, перекручуючи обставини і вигадуючи фейки, вона припиняє бути журналістом і перетворюється на політичний рупор.
І треба чесно про це людям сказати, а не продовжувати вдавати із себе незалежних інформаторів суспільства.
Це видно і виглядає якось… непристойно.
За підрахунками видання «Шелтер», підготовка до триденного блекауту коштує від 3,5 до 5,3 тис. грн на людину. Для родини з двох дорослих і дитини – до 12,4 тис. грн. І це без зарядної станції, лише найнеобхідніше: вода, продукти, павербанки, ліхтарі, аптечка.
Для порівняння: прожитковий мінімум у 2026 році становить 3 209 грн, а для людей, які втратили працездатність, – лише 2 595 грн. Звісно, частина необхідного вже є вдома, але для багатьох родин навіть кілька тисяч гривень додаткових витрат – серйозне навантаження.
Це ще один аргумент на користь перегляду прожиткового мінімуму, на підвищенні якого я системно наполягаю. Зокрема, у своїх пропозиціях до бюджету-2027 я запропонував збільшити його до 7 200 грн. Розумію складність бюджетної ситуації та обмеженість ресурсів, але переконаний, що підвищення соціальних стандартів має залишатися одним із наших пріоритетів. Саме цю позицію продовжуватиму відстоювати під час розгляду бюджету.
І щодо підготовки до блекаутів. Не можна перекладати всю відповідальність на самих людей. Держава та громади мають приділити особливу увагу тим, хто не може самостійно забезпечити себе навіть найнеобхіднішим.
Законопроекти про пільгове оподаткування доходів від електронних платформ та про ліквідацію пільги на посилки до 150 євро підписані Президентом.
Дякую всім, хто долучився до цих надважливих державницьких рішень на користь бізнесу!
За оцінками МВФ, наприкінці 2025 року українці зберігали у стейблкоїнах (криптоактивах, прив'язаних до долара) близько 8,6 млрд доларів, або 4,1% ВВП України. Це не дані податкових декларацій, а розрахункова оцінка, яка дає уявлення про масштаби використання криптоактивів у нашій країні.
Фактично йдеться про значні кошти, які вже перебувають у цифрових активах, тоді як повноцінного законодавчого регулювання цього ринку в Україні досі немає.
Я послідовно підтримую розвиток ринку віртуальних активів. Однак він має супроводжуватися чіткими правилами та надійним захистом користувачів. Саме для цього ми розробили законопроєкт № 10225-д, який Верховна Рада вже підтримала за основу. На початку листопада плануємо винести його на розгляд парламенту в другому читанні. Він має встановити прозорі правила роботи ринку, захистити права користувачів і врегулювати оподаткування доходів від операцій із криптоактивами.
Важливо довести цю роботу до кінця.
Держстат спільно з ЮНІСЕФ оприлюднили результати масштабного дослідження становища дітей і сімей в Україні, проведеного вперше з 2012 року. Опитування охопило 16 тис. домогосподарств. На жаль, результати тривожні.
🔹️️️️️️Кожна третя родина втратила доходи через війну, а майже 30% дітей живуть лише з мамою;
🔹️️Серед дітей віком 2–4 роки з найбідніших сімей віковим нормам розвитку відповідають лише 60%, тоді як у найбільш забезпечених – 80%;
🔹️️Комп'ютер мають лише 12% найбідніших родин проти 95% заможних. Доступ до домашнього інтернету – 47% проти 100%. В умовах дистанційного навчання це фактично означає нерівний доступ до освіти;
🔹️️️️️️До дитячої праці залучені 13% дітей із найбідніших сімей проти 1% із найбільш забезпечених.
Переконаний, що матеріальне становище родини не повинно визначати майбутнє дитини. Саме тому в умовах війни особливо важливо підтримувати сім'ї з дітьми. Передусім ідеться про адресну допомогу родинам, які втратили доходи, доступні дитячі садки, можливість для батьків працювати та забезпечення дітей необхідними умовами для навчання.
Зрозуміло, що війна суттєво обмежує наші можливості. Але навіть у цих складних умовах маємо знаходити ресурси та рішення, які допоможуть дітям навчатися, розвиватися й отримувати гідні можливості для майбутнього.
Комітет підтримав доопрацьований законопроєкт про залучення стратегічного іноземного інвестора в інфраструктуру ринків капіталу України.
Пропонується створити вертикально інтегровану інфраструктуру ринків капіталу у формі холдингової інфраструктурної компанії та залучити стратегічного іноземного інвестора через публічний конкурс.
Ключове завдання — поєднати залучення капіталу з чіткими гарантіями для держави, прозорими правилами управління та рівним доступом учасників ринку до інфраструктури.
Що передбачає доопрацьований законопроєкт?
🔹 Визначено структуру власності компанії:
50% акцій — стратегічному іноземному інвестору, 25% + одна акція — державі, 24% акцій — професійним учасникам ринків капіталу та українським банкам.
🔹 Посилено вимоги до стратегічного інвестора.
Кількість критеріїв визначення переможця конкурсу збільшено із шести до десяти. Серед нових вимог — успішний досвід управління біржовою, кліринговою та розрахунковою інфраструктурою, спроможність забезпечити її стабільну роботу, відповідність корпоративного управління міжнародним стандартам і належний рівень кібербезпеки.
🔹 Закріплено гарантії рівного доступу до інфраструктури.
Учасники інфраструктурної групи повинні забезпечувати недискримінаційні умови доступу до послуг, інформації та технологічних платформ.
Наступний крок — розгляд законопроєкту в сесійній залі Верховної Ради.
❗️За 9 місяців 2026 року майже 8 тис. українських компаній змінили регіон реєстрації. За даними Опендатаботу, загалом зафіксовано 8 259 перереєстрацій, що на 10,7% менше, ніж торік. Найбільший чистий приріст компаній мають Сумщина – 412, Харківщина – 406 та Запорізька область – 401. Натомість із Києва вибуло на 559 підприємств більше, ніж прибуло.
Безумовно, позитивно, що прифронтові громади отримують нові реєстрації бізнесу. Однак зміна юридичної адреси не завжди означає фактичне переміщення виробництва та працівників. Тому говорити про масове повернення підприємств поки зарано.
Крім того, сама перереєстрація не вирішує проблем, з якими стикається прифронтовий бізнес: загрози обстрілів, перебоїв з електропостачанням, труднощів із логістикою. Тому важливо не лише те, де підприємство зареєстроване, а й чи має воно можливість повноцінно працювати.
Саме з урахуванням цих обставин має будуватися підтримка бізнесу, особливо у прифронтових регіонах. Адже від того, чи зможуть підприємства зберегти роботу, залежать не лише надходження до місцевих бюджетів, а й робочі місця, доходи людей, стійкість громад та економічний потенціал для майбутнього відновлення країни.
Кожна така ніч нагадує, наскільки всім нам потрібен мир. Щоб можна було просто жити: спокійно працювати, будувати плани, проводити час із рідними та не боятися, що вночі або на світанку прогримлять вибухи.
Війна не має тривати вічно. Люди заслуговують на мирне життя.
Маємо підтримувати наших перемовників, які працюють над завершенням війни, та об’єднуватися заради миру. Щоб якомога швидше настав день, коли наші діти зможуть жити без страху війни.
Законопроєкт № 16171 щодо відновлення справедливості у виконанні судових рішень у солідарній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування – зареєстрований! Дякую колегам за підписання!
За цією ініціативою — люди, які роками працювали, сплачували внески, а згодом були змушені йти до суду, щоб домогтися належної їм пенсії. І навіть вигравши справу, не завжди можуть отримати належні кошти в повному обсязі. Для когось це не просто цифри в платіжці, а можливість купити необхідні ліки, оплатити комунальні послуги чи дозволити собі трохи більше, ніж найнеобхідніше.
Законопроєкт передбачає, що пенсія, призначена або перерахована на виконання рішення суду, має виплачуватися щомісяця в повному розмірі. Натомість заборгованість за минулі роки пропонується обліковувати окремо та погашати в установленому порядку. Адже людина не повинна розплачуватися за накопичені державою борги частиною власної пенсії.
Тепер важливо, щоб ініціатива стала реальним кроком до відновлення справедливості. Бо за кожним судовим рішенням стоїть людина, яка чекає не на чергові пояснення, а на реальну реалізацію своїх прав.
Сподіваюсь на підтримку в залі!
Детінізація економіки.
Разом з урядовцями, народними депутатами, керівництвом БЕБ, Національної поліції, податкової та митної служб визначили першочергові заходи для ліквідації/скорочення тіньового сектору економіки.
Серед першочергових заходів — протидія незаконному виробництву та обігу тютюнових виробів, оподаткування електронних сигарет і рідин для них; контрабанда; ліквідація схем ухилення від сплати податків; махінації в гральному бізнесі тощо.
Окрему і детальну увагу приділили посиленню контролю за ввезенням, обліком та цільовим використанням гуманітарної допомоги, яка ввозиться в Україну. Є обґрунтовані підозри щодо використання терміну «гуманітарна допомога» для злочинних схем. Мінсоцполітики із зацікавленими держорганами підготує відповідні зміни до нормативно-правових актів.
Розглянули запровадження електронних контрактів та інвойсів для оформлення договорів і рахунків та автоматичного обміну даними. Для цього підготуємо необхідні законодавчі зміни.
За кожним напрямом визначили конкретні завдання, строки їх виконання і відповідальних.
Завдання — запобігти/унеможливити незаконні схеми, забезпечити додаткові надходження до державного бюджету та рівні умови для бізнесу, який працює легально і сплачує податки.
Щомісячно будемо звітувати щодо прогресу.
Ми всі бачимо, як тилові чорти війни на солодких бронях роблять усе можливе й неможливе, аби зірвати переговори, дискредитувати перемовників, підірвати будь-які домовленості ще до того, як їх буде досягнуто. І поки вони роблять усе, щоб не допустити миру, ті, хто його прагне, не повинні залишатися осторонь.
Люди миру не мають мовчати.
Ми повинні об’єднатися, відкрито показувати свою позицію та те, наскільки нас багато, підтримуючи мирні ініціативи, які відповідають інтересам нашої країни. Щоб у суспільній дискусії були почуті не лише противники переговорів, а й ті, хто виступає за дипломатичний шлях до справедливого і тривалого миру.
Тому звертаюся до всіх, хто прагне миру. Нам дуже потрібна ваша підтримка!
Не мовчіть!