Найбільше прагнення українців сьогодні – мир. Але не менш важлива для людей справедливість. Бо несправедливість під час війни не просто обурює – вона підриває нашу обороноздатність. Військовослужбовець Максим Єпіфанов, 2000 року народження, провів 1012 днів на передовій. Але йому відмовили у виплаті, передбаченій для військових до 25 років, адже він уклав контракт до 2022 року, а після початку повномасштабного вторгнення лише продовжив його. Саме так виписана постанова Кабміну №153. Це ганьба і несправедливість! І я вимагаю негайно виправити цю ситуацію – і щодо Максима, і щодо всіх інших військових, які опинилися в таких самих обставинах. Друге важливе питання – законопроєкт №15057 про звільнення з військової служби батьків дітей з інвалідністю. Таких батьків не мобілізують, але ті, хто вже служить, не можуть звільнитися за цією підставою. Петиція з вимогою розглянути законопроєкт зібрала 25 тисяч підписів. Що нам заважає нарешті його ухвалити? І третє – законопроєкт №12278 про прокурорські пенсії. Півтора року він не може дійти до сесійної зали. Поки мільйони українців живуть на пенсії в кілька тисяч гривень, окремі прокурори отримують понад 200 тисяч щомісяця. Це також ганьба. І це треба змінювати. Переконаний, ми маємо виправити ці ганебні речі та врешті забезпечити справедливість.