The Ukrainian Parliament Commissioner for Human Rights | Уповноважений Верховної Ради України з прав людини
Facebook
https://www.facebook.com/dmytro.lubinets
Instagram
https://www.instagram.com/dmytro_lubinets/
Twitter
https://twitter.com/lubinetzs
Subscribers45.2K +100 24h · +100 7d
Reach per post (ERR)51.6%23.3K avg views
Posting5.8/daylast 3 hours ago
Reactions per 1K views8.8❤ 🙏 👍
Якщо ваші права порушені, звертайтесь до мене онлайн – для цього працює “Електронний кабінет”.
ℹ️ Із початку жовтня на сайті Офісу Омбудсмана працює «Електронний кабінет», який дає змогу подавати звернення та відстежувати стан їх розгляду онлайн.
Це спрощує процедуру звернення за захистом своїх прав, робить її прозорішою та допомагає усувати зайві бар’єри між мною і громадянами.
Щоб скористатися сервісом, необхідно авторизуватися через систему ID.GOV.UA, перевірити дані у своєму профілі та підтвердити електронну пошту.
➡️ У розділі «Мої звернення» можна подати електронне звернення, дізнатися його реєстраційний номер і стежити за станом розгляду. Відповідь надійде на електронну пошту, зазначену у профілі.
Наразі «Електронний кабінет» працює в тестовому режимі. Водночас сервіс будуть й надалі вдосконалювати, щоб він був ще зручнішим.
🇺🇦 Facebook | Instagram | Х
«Зимова підтримка» чи квест за власні гроші?
ℹ️ 19 400 гривень допомоги — але спочатку вистій чергу з четвертої ранку, знайди гроші на дорогу, витрать день на поїздку до іншого населеного пункту й сподівайся, що цього разу твої документи приймуть. Якщо ні — повертайся знову. Це не державна підтримка. Це бюрократичний квест, у якому найважче тим, хто найбільше потребує допомоги.
До мене надходять скарги на організацію програми «Зимова підтримка». Про такі самі проблеми люди пишуть у соціальних мережах.
❗️Миколаїв: черги з четвертої ранку. Люди приходять до установ, щоб потрапити на прийом. Це те, що бачимо на фото. Де попередній запис, належна організація прийому та повага до часу людей?
Краматорськ: до 2000 гривень лише на дорогу. Через недоступність сервісних центрів та органів ПФУ мешканців скеровують до Олександрівки — більш ніж за 60 кілометрів в один бік. За словами однієї із заявниць, дорога коштує 800–1000 гривень в один бік.
👉 Порахуймо: людина, яка потребує фінансової допомоги, може витратити до 2000 гривень лише на те, щоб дістатися до установи й подати документи. А якщо в них знайдуть помилку? Ще одна поїздка. Ще витрати. І жодної гарантії, що наступна спроба буде успішною.
Чи розуміють відповідальні органи, скільки насправді коштує людині отримати обіцяну державою допомогу?
‼️ А тепер — про тих, для кого ці перешкоди можуть стати нездоланними. 86-річна пенсіонерка змушена повторно відвідувати установи та вистоювати черги. Людина з інвалідністю I групи через суттєві обмеження мобільності не може особисто подати заяву. Що їм робити? Шукати, хто відвезе? Чи просто відмовитися від допомоги, бо процедура виявилася складнішою за їхні фізичні можливості? Окреме питання — правила, які, за скаргами заявників, трактують по-різному. Одній із заявниць повідомили, що вона не може вважатися особою, яка проживає одиноко, оскільки має повнолітніх дітей та онуків, хоча фактично вони з нею не проживають.
То за якими критеріями ухвалюють рішення? За реальними обставинами життя людини чи за самим фактом наявності родичів? Є й питання безпеки. Люди годинами чекають біля адміністративних будівель у країні, де щодня тривають обстріли та лунають повітряні тривоги.
Я звернувся до Прем’єр-міністра України з вимогою невідкладно втрутитися в ситуацію та усунути перешкоди, з якими стикаються заявники.
Вимагаю:
🔘Нормальну організацію прийому без багатогодинних черг.
🔘Припинити різне трактування вимог працівниками та забезпечити людям єдині та зрозумілі правила.
🔘Чіткий алгоритм підтвердження факту проживання одинокою особою.
🔘Забезпечити виїзне та дистанційне подання заяв для людей, які через вік, інвалідність або стан здоров’я не можуть прибути особисто.
Проблеми з організацією попередніх програм зимової підтримки вже виникали. Тому знову пояснювати все технічними труднощами чи окремими організаційними недоліками — недостатньо. Якщо ті самі проблеми повторюються, значить, висновків або дієвих рішень досі бракує.
☝️Заяви приймають до 30 жовтня 2026 року. Часу обмаль. Кожен день бездіяльності — це нові черги, додаткові витрати та ризик, що люди не встигнуть оформити допомогу.
«Зимова підтримка» має підтримувати. А не змушувати людей проходити бюрократичний квест та ще й за власні гроші.
🇺🇦 Facebook | Instagram | Х
Нові освітні права національних меншин (спільнот): що передбачає ухвалений закон?
Верховна Рада ухвалила закон, який розширює освітні можливості для національних меншин (спільнот) і корінних народів. Це важливий крок на шляху до ЄС і водночас можливість краще забезпечити право дітей зберігати свою мовну та культурну ідентичність.
Що це означає на практиці?
📌Новий статус для шкіл. Школи, у яких понад половина учнів навчається мовою національної меншини — офіційною мовою ЄС, зможуть отримати статус закладу національної меншини. У таких класах і групах цією мовою можна буде навчатися та спілкуватися.
📌Переклад завдань оцінювання. Учні зможуть за бажанням отримувати переклад завдань зовнішнього оцінювання своєю мовою, крім завдань із мови та літератури.
📌Збереження історії та культури. Освітні програми враховуватимуть національну історію, культуру, традиції та звичаї.
📌Гарантії продовження навчання. У разі реорганізації або ліквідації комунальної школи передбачено додаткові гарантії продовження навчання відповідною мовою.
📌Використання мов у документах та інформації. У передбачених законом випадках можна буде дублювати відповідними мовами освітні документи, написи та службову документацію.
Водночас закон передбачає можливість збільшити кількість предметів, які викладають українською мовою, у відповідних класах. Для цього потрібні письмові заяви батьків щонайменше двох третин учнів класу та рішення закладу освіти.
❗️Принципово важливо: українська мова залишається державною мовою освітнього процесу. Україна продовжує вдосконалювати законодавство, щоб діти могли здобувати якісну освіту, належно володіти державною мовою та водночас зберігати власну культурну ідентичність. Адже сила держави — не в однаковості всіх її громадян, а в здатності об’єднувати людей із різним культурним досвідом навколо спільних цінностей.
Як Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, наголошую: захист української мови як державної та повага до мовної ідентичності національних спільнот — не протилежні цілі, а взаємодоповнювальні складові демократичної держави, яка гарантує рівність прав і повагу до людської гідності.
Європейські цінності — це не лише зобов’язання, закріплені в законах. Це принципи, які мають працювати в повсякденному житті кожної людини. Саме так ми будуємо Україну, у якій поважають права кожного, цінують культурне розмаїття та об’єднуються навколо спільних державних цінностей.
🇺🇦 Facebook | Instagram | Х
Геолокація теж може розповісти про вас
ℹ️ Дані про місцезнаходження можуть багато розповісти про людину: де вона живе, працює, навчається або регулярно буває.
Дозвіл на визначення місцезнаходження варто надавати лише тоді, коли це необхідно.
Порада: регулярно переглядайте дозволи застосунків і вимикайте доступ, якщо він більше не потрібен.
#ЗахищайтеПерсональніДані
🇺🇦 Facebook | Instagram | Х
edited
🗣Україна стала ще на крок ближчою до членства в Європейському Союзі!
Досягнення згоди між державами-членами ЄС щодо відкриття другого та третього переговорних кластерів — важливий результат роботи України у сфері забезпечення прав національних меншин (спільнот). Верховна Рада проголосувала, а Президент підписав зміни до закону про освіту національних меншин (спільнот), що дозволило Угорщині зняти вето.
☝️Як Омбудсман України, хочу наголосити: захист прав національних меншин (спільнот)є невіддільною складовою моєї роботи, нашої державної політики та європейського майбутнього України.
Окремо хочу відзначити нашу співпрацю з угорською стороною на рівні національних правозахисних інституцій.
ℹ️ У нас конструктивний робочий діалог з Уповноваженим з основоположних прав Угорщини Імре Юхасом. Ми неодноразово проводили зустрічі, здійснювали спільні моніторингові візити та піднімали питання, що стосуються забезпечення прав громадян, зокрема представників угорської національної меншини (спільноти) на Закарпатті.
Для мене принципово важливо, щоб питання, які виникають між нашими державами у правозахисній сфері, вирішувалися не через публічні протистояння, а шляхом професійного діалогу, спільної роботи та пошуку практичних рішень.
🤝 Саме такий підхід ми послідовно реалізуємо у співпраці з угорським Омбудсманом. Вдячний своєму колезі за відкритість до діалогу, та готовність спільно працювати над питаннями захисту прав людини.
Переконаний, що співпраця між нашими інституціями є важливою складовою зміцнення довіри між Україною та Угорщиною. Адже в центрі нашої уваги завжди має залишатися людина, її права та гідність.
❗️Водночас не можна забувати, що українські угорці захищають нашу державу від російської агресії. Вони боронять Україну, свої домівки, свої родини та наше спільне майбутнє.
Російська агресія не змогла і не зможе використати етнічне різноманіття України для розколу суспільства.
Дякую угорській громаді Закарпаття за патріотизм, стійкість і внесок у захист України.
Вдячний усім європейським партнерам, які підтримують Україну на шляху до членства в ЄС.
Європейська інтеграція — це утвердження цінностей, у центрі яких права людини, свобода, гідність і верховенство права.
І саме на цих принципах ми продовжуємо будувати європейське майбутнє України.
🇺🇦 Facebook | Instagram | Х
Державні програми житлової підтримки ВПО — це безумовно правильні ініціативи. Але люди, які намагаються ними скористатися, стикаються з проблемами та обмеженнями, які інколи не мають ніяких пояснень та часто — сенсу.
Про це говорив на засіданні ТСК Верховної Ради України щодо використання бюджетних коштів на підтримку ВПО та постраждалих від російської агресії.
📌Наприклад, програма “єВідновлення” передбачає компенсацію за знищене житло, зокрема через житлові сертифікати. Люди подають документи, які мають бути розглянуті за 30 днів.
Якщо за цей час населений пункт визнають повністю окупованим, громадянин ризикує отримати відмову, хоча подав заяву ще до зміни цього статусу. Тобто фактично право людини на компенсацію, можливість отримати нове житло залежить від оперативності роботи посадовців, на яких громадянин не має ніякого впливу, та від швидкості просування фронту. Як це можна пояснити? Ніяк.
Всі ж бачать, як виглядають окуповані міста та міста на лінії фронту. Немає ніякої різниці, окуповане місто повністю чи частково — там неможливо жити, навколо все зруйноване. Тому треба хоча б врегулювати формальність: документи мають розглядатись за статусом міста на момент подачі заяви, а не на момент, колі комісія нарешті їх опрацювала.
📌 Другий приклад. У межах програми “єОселя” нормативна площа квартири для сім’ї з двох або трьох осіб становить 73,5 кв. м. На кожного наступного члена сім’ї передбачено ще 21 кв. м, але до розрахунку включають лише чоловіка або дружину та дітей до 21 року, які проживають разом.
Ми говоримо про ВПО. З прифронтових регіонів люди виїжджають великим сім’ями (і правильно роблять). Уявіть родину з восьми людей: чоловік, дружина, двоє дітей віком 12 і 23 роки та четверо літніх батьків. Площу розрахують лише на трьох членів сім’ї — 73,5 кв. м. Ще п’ятьох викреслюють. По факту виходить трохи більше ніж 9 кв. м на людину. В такому помешканні розміститись вкрай складно.
☝️Водночас люди старшого віку можуть потребувати ще й постійного догляду, але ані врахувати їхню присутність під час оформлення «єОселі», ані взяти на них окремий кредит через вікові обмеження неможливо.
Кредит однаково потрібно повертати — то тоді в чому сенс обмежень, які викреслюють можливість хоча б врахувати літніх членів родини? Держава боїться, що переселенці із Дружківки, які ледь вивезли пральну машину та кота, будуть жити занадто добре та в окремих кімнатах?
📌 Третій приклад. Гранична вартість квадратного метра житла в Києві становить 63 тис. грн. Знайти квартиру за такою ціною складно. Часто громадяни готові доплатити за рахунок власних коштів — але встановлені обмеження не дозволяють. Звісно, можна пошукати ще, або знайти інший вихід із ситуації, але чи має сенс це обмеження в контексті ВПО? Не думаю.
Держава зацікавлена у тому, щоби люди залишались в Україні, жили, працювали та платили податки тут. Вважаю, що варто максимально спростити життя тих, хто вже втратив все одного разу та, незважаючи ні на що, все одно залишається в Україні.
🇺🇦 Facebook | Instagram | Х
Мобілізація і зміни правил: хто і навіщо розганяє паніку навколо неухвалених рішень?
❗️Перш ніж робити гучні висновки про нібито неминуче звуження прав громадян, варто розібратися, про що саме йдеться. У публічному просторі обговорюють можливі зміни до законодавства у сфері мобілізації. Зокрема, йдеться про перегляд підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації для окремих категорій громадян, а також про можливе посилення вимог до бронювання військовозобов’язаних працівників і зміну критеріїв визначення підприємств критично важливими.
Серед озвучених пропозицій — додаткові умови для отримання відстрочки батьками дітей з інвалідністю, особами, які мають родичів з інвалідністю, та громадянами, які здійснюють постійний догляд за членами сім’ї. Також поширюється інформація про можливий перегляд квот бронювання, зокрема на підприємствах оборонно-промислового комплексу та енергетики.
Однак важливо розставити крапки над «і»: йдеться про можливі законодавчі зміни, а не про ухвалений закон. Це принципова різниця, яку не варто губити за гучними заголовками. Як кажуть, не варто казати «гоп», поки не перескочив. А в законодавчому процесі до цього «гоп» ще чимало етапів.
☝️Крім того, цей законопроект до Офісу Омбудсмана не надходив. Відтак я не можу коментувати його як офіційно отриманий документ або формувати остаточну правову оцінку на підставі повідомлень третіх сторін.
Якби державні інституції публічно реагували на кожну законодавчу пропозицію ще до її належного опрацювання, суспільна дискусія ризикувала б перетворитися на нескінченний потік взаємосуперечливих заяв. Замість розуміння суті можливих змін громадяни отримували б нові приводи для тривоги, а припущення починали б сприйматися як доконані факти.
Чи варто збурювати суспільство текстом, правовий статус якого, наслідки та перспективи ухвалення ще потребують з’ясування? Я переконаний, що відповідальна комунікація вимагає іншого підходу.
👉 Водночас це не означає, що порушені питання не потребують уваги. Захист прав дітей, зокрема дітей з інвалідністю, підтримка людей, які потребують постійного догляду, та їхніх родин — надзвичайно важливі. Діти й сім’ї, які залежать від допомоги близьких, не повинні ставати заручниками недосконалих законодавчих рішень.
Саме тому під час опрацювання відповідних документів особисто приділятиму особливу увагу можливим ризикам для прав дітей з інвалідністю, осіб, які потребують постійного догляду, та членів їхніх сімей. Будь-які нові умови мають бути виваженими й не призводити до необґрунтованого звуження змісту та обсягу прав людини.
‼️Не менш важливе питання — бронювання працівників. Перегляд відповідних правил має враховувати потреби оборони, безперервну роботу критичної інфраструктури та захист трудових прав людей. Критерії визначення підприємств критично важливими й квоти бронювання мають бути чіткими, обґрунтованими та передбачуваними, щоб рішення держави не створювали правової невизначеності для працівників і роботодавців.
Забезпечення обороноздатності держави та захист прав людини — не взаємовиключні завдання. Заходи, спрямовані на зміцнення оборони, мають реалізовуватися з неухильним дотриманням Конституції України, міжнародних стандартів у сфері прав людини та принципу пропорційності.
Резюмуючи все, хочу зазначити, що поспішати з висновками все ж не варто. Коли відповідні проєкти нормативно-правових актів надійдуть до Офісу Омбудсмана, їх буде опрацьовано в межах моїх повноважень, а за потреби — надано відповідну правову оцінку.
🗣Бо між словами «пропонують змінити» і «права вже обмежили» — не просто різниця у формулюваннях. Між ними — цілий законодавчий процес. І саме його, а не припущення, варто брати за основу для відповідальних висновків.
🇺🇦 Facebook | Instagram | Х
Продовжую розповідати про роботу регіональних Представництв — вони діють у кожній області.
Цього разу — про такі регіони:
📌Вінницька область. Після нашого реагування жінці, яка опинилася у складних життєвих обставинах, замінили несправне крісло колісне, відновили право на реєстрацію місця проживання та організували необхідні медичні обстеження. Також їй допомагають отримати необхідні соціальні послуги.
📌Запорізька область. Пенсійний фонд вимагав від матері загиблого Героя України повернути 15,7 тисячі гривень нібито переплати. Після нашого реагування провели додаткову перевірку та визнали помилку. Виплату поновили, переплату скасували, а жінці доплатили належні кошти.
📌Дніпропетровська область. Чоловік не міг отримати повний пакет медичних документів, пов’язаних зі смертю матері. Після нашого реагування медзаклад надіслав усі запитувані документи, зокрема лікарське свідоцтво про смерть та результати патолого-анатомічних досліджень.
Три різні ситуації, три різні проблеми — і в кожній конкретний результат. Коли людина звертається по допомогу, вона має її отримати.
Якщо ви вважаєте, що ваші права порушені, ви можете звернутися до мене особисто:
📍за адресою: вул. Інститутська, 21/8, м. Київ, 01008;
✉на електронну пошту: hotline@ombudsman.gov.ua;
📞на гарячу лінію: 1678.
#ПраваЛюдиниВДії
🇺🇦 Facebook | Instagram | Х
Свобода слова та права людини не конкурують між собою — вони підсилюють одне одного!
ℹ️ Взяв участь у Donbas Media Forum 2026, де обговорили ключові виклики для українських медіа в умовах війни.
Сьогодні медійники працюють у надскладних та ризикованих умовах: висвітлюють злочини російської агресії, події з прифронтових територій, розповідають світу про полон, зниклих безвісти та життя під окупацією.
Часто саме журналіст стає першим, хто дає голос тим, чию історію інакше міг би ніхто не почути. На жаль, ця праця коштує надзвичайно дорого:
🔘158 медійників загинули (з них 21 — під час виконання професійних обов’язків, за даними НСЖУ);
🔘28 журналістів перебувають у російському ув'язненні, 26 з них — цивільні;
🔘977 злочинів проти медіа скоїла Росія з початку повномасштабного вторгнення (за даними ІМІ).
Під час форуму окремо акцентував на праві медіа отримувати інформацію від органів влади. За 9 місяців 2026 року до Офісу Омбудсмана надійшло 5 629 звернень щодо доступу до публічної інформації, а також 207 — від журналістів.
Водночас свобода слова вимагає високої відповідальності. Вона не означає автоматичної публічності будь-яких приватних даних. Необережно оприлюднене фото, адреса чи контактний номер можуть створити пряму загрозу для життя. Це надкритично, коли йдеться про дітей, військовополонених, цивільних заручників, зниклих безвісти та їхні родини.
👉 Для цього Офіс Омбудсмана розробив спеціальні Рекомендації для медіа щодо захисту персональних даних.
Розповідаючи історію, важливо не створити для людини нову небезпеку, адже ворог постійно проводить інформаційно-психологічні операції. Росія поширює фейки про обміни, створює фальшиві акаунти та намагається виманити персональні дані у родин захисників. У відповідь Офіс Омбудсмана спільно з Кіберполіцією реалізує інформаційну кампанію проти шахрайства.
☝️Окремий виклик сьогодення — штучний інтелект. Попри стрімкий розвиток технологій, ключова відповідальність за перевірку фактів та етичність поширення даних завжди залишається за людиною.
Україні потрібна журналістика, яка є вільною, професійною, відповідальною та не боїться ставити незручні запитання.
🤝 Вдячний організаторам Donbas Media Forum за важливий майданчик для діалогу, а всім журналістам та журналісткам— за відвагу та відданість своїй справі!
🇺🇦 Facebook | Instagram | Х
Старий телефон — новий ризик
👉 Перед продажем або передачею смартфона видаліть особисту інформацію.
Фотографії, листування, документи можуть містити персональні дані.
Порада: створіть резервну копію необхідної інформації, вийдіть зі своїх акаунтів і виконайте скидання пристрою до заводських налаштувань.
#ЗахищайтеПерсональніДані
🇺🇦 Facebook | Instagram | Х
Окупація не визначає майбутнє: розповідаю про двох дівчат, які обрали українську освіту
ℹ️ Для більшості вступ до університету — це перший день навчання, нові знайомства та хвилювання перед початком нового етапу життя. Для Марії вступ був шляхом, який довелося долати з окупованого міста.
Марії 22 роки. Її дім — у тимчасово окупованому Сімферополі. Виїхати на підконтрольну Україні територію вона поки не може. Втім, Марія не відмовилась від своєї мрії — здобути українську освіту та стати агрономкою.
Вона хотіла навчатися в Україні, але не могла просто приїхати до університету, подати документи й розпочати навчання разом з іншими студентами.
👉 Тоді Марія звернулася на спеціальну телефонну лінію Офісу Омбудсмана для зв’язку з ТОТ: +38 093 406 80 17. Ми її проконсультували, залишалися на зв’язку та допомагали на кожному етапі вступу. Комунікували із закладом вищої освіти в Одесі, щоб обставини, в яких опинилася дівчина, не стали перешкодою для її навчання. У результаті Марія вступила до українського університету на бюджетну форму навчання.
Та історія Марії — не поодинокий випадок. 18-річна Аміна виїхала з тимчасово окупованого Луганська. Ми допомогли їй зі вступом до Львівського національного університету імені Івана Франка. Наразі ми продовжуємо супроводжувати дівчину та допомагаємо їй у вирішенні питання щодо виділення бюджетного місця для її навчання в університеті.
Це дві різні історії — Сімферополь і Луганськ, різні обставини та різний шлях до українського університету. Але спільне в них одне: окупація не повинна визначати майбутнє українських дітей та молоді.
☝️Сьогодні Марія все ще залишається в окупованому Сімферополі. Але тепер дівчина — студентка українського університету. Аміна — виборює можливість навчатися на бюджеті. І в обох випадках поруч є ті, хто допомагає пройти цей шлях.
За такими життєвими історіями — тисячі українських хлопців і дівчат, які сьогодні живуть або жили на тимчасово окупованих територіях. Вони не обирали окупацію. Але продовжують обирати освіту, професію та майбутнє в Україні. Окупація може забрати багато можливостей. Але вона не повинна забирати у людини право мріяти, навчатися та самостійно визначати, ким бути і де будувати своє майбутнє.
🇺🇦 Facebook | Instagram | Х
Зниклі безвісти, міжнародна співпраця та захист прав людини: підсумки робочого тижня в Азербайджані
ℹ️ Протягом робочого тижня в Баку працював над посиленням міжнародної взаємодії у сфері захисту прав людини, пошуку зниклих безвісти українців та розвитку українсько-азербайджанського партнерства.
Взяв участь у Четвертій міжнародній конференції з питань зниклих безвісти, що відбулася в межах Бакинського діалогу щодо зниклих безвісти. Під час виступу закликав міжнародну спільноту посилити зусилля для встановлення долі українців, яких розшукують їхні рідні.
Сьогодні в Єдиному реєстрі осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, — близько 113 тисяч людей, серед яких понад 102 тисячі військових.
❗️В Україні триває робота з пошуку зниклих безвісти: ми працюємо з родинами, використовуємо криміналістичні, судово-медичні та ДНК-інструменти, розвиваємо взаємодію з міжнародними партнерами. Водночас цей процес супроводжується численними викликами. Один із найбільших — відсутність належної інформації з боку Росії, що суттєво ускладнює встановлення долі зниклих безвісти та пошук відповідей для їхніх рідних.
Окрему увагу під час відрядження приділив двостороннім зустрічам із представниками Азербайджану.
🔘Зустрівся із Помічником Президента Азербайджанської Республіки, завідувачем відділу з питань зовнішньої політики Адміністрації Президента Хікметом Гаджиєвим. Зосередилися на розвитку українсько-азербайджанських відносин, гуманітарних питаннях і нових можливостях для двосторонньої взаємодії.
🔘Також мав плідну дискусію з Крістіаном Рів’єром — керівником Центрального агентства з розшуку МКЧХ. Обговорили важливі питання: розшук зниклих безвісти та доступ до інформації на російській стороні.
🔘Крім того, поспілкувався з Генеральним секретарем Міжнародного інституту гуманітарного права в Сан-Ремо. Обговорили започаткування та розвиток співпраці, зокрема обмін досвідом у сфері міжнародного гуманітарного права через освітні тренінги та спільні проєкти.
Дякую азербайджанській стороні за запрошення, гостинність і готовність до діалогу. Окрема вдячність ООН, Міжнародному комітету Червоного Хреста та Міжнародній комісії з питань зниклих безвісти за співпрацю в цьому надзвичайно важливому напрямі.
🗣Міжнародна взаємодія має перетворюватися на конкретні рішення. Наше завдання — використовувати всі можливості міжнародної дипломатії, щоб встановити долю кожного й кожної, сприяти поверненню українців та допомогти їхнім рідним вийти з болісної невідомості.
🇺🇦 Facebook | Instagram | Х
Калейдоскоп людських історій: 16 українців повернулися з тимчасово окупованих територій додому🇺🇦
Повернення 16 українців із тимчасово окупованих територій — це 16 різних історій, обставин і шляхів до безпеки. Для когось дорога додому стала можливістю нарешті отримати медичну допомогу, для когось — шансом возз’єднатися з рідними. Кожне таке повернення потребує індивідуального підходу, ретельної підготовки та координації багатьох людей.
Ця евакуація відбулася через пункт пропуску «Нові Яриловичі». Важливу роль в організації повернення українців відіграли міжнародна компанія з українським духом МХП та її засновник і СЕО Юрій Косюк. Дякую за підтримку, яка допомагає людям залишати окупацію та повертатися на підконтрольну Україні територію.
☝️Однак перетин кордону — лише початок повернення до безпечного життя. Людям часто потрібні медична допомога, відновлення документів, тимчасове житло, квитки до місця призначення, психологічна підтримка та можливість возз’єднатися з рідними.
У цьому напрямі ми плідно співпрацюємо з Міжнародним благодійним фондом «Карітас України». Завдяки цій підтримці люди отримують фінансову допомогу, тимчасове проживання, психологічний і соціальний супровід, квитки та іншу необхідну допомогу.
🤝 Щиро дякую Міжнародному комітету Червоного Хреста, представникам державних органів, гуманітарним організаціям, медикам, соціальним працівникам і всім фахівцям, які долучаються до повернення українців. За кожним таким поверненням стоїть спільна робота людей, для яких чужий біль не є чужим.
Але за загальною цифрою — 16 повернутих українців — калейдоскоп різних людських доль. Розкажу дві історії цієї евакуації.
ℹ️ Одна з жінок тривалий час залишалася на окупованій території сама. Через стан здоров’я та обмежену рухливість вона не могла самостійно подолати дорогу додому. Для її повернення потрібно було організувати спеціальне перевезення, медичний супровід і безпечний маршрут. Водночас підготовка до виїзду не мала привернути уваги окупаційних органів і наразити жінку на додаткову небезпеку.
Не про всі такі історії можна розповісти докладно. Іноді збереження людини в безпеці вимагає не розголошувати обставин її порятунку.
👉 Інша історія — про родину, для якої час виявився вирішальним: на тимчасово окупованій Луганщині подружжя довго не могло виїхати через тяжкий стан здоров’я дружини. У квітні цього року жінка перенесла масивний інсульт і потребувала постійного догляду.
Її чоловік — людина старшого віку з інвалідністю, ліквідатор аварії на Чорнобильській АЕС — також потребував лікування й уже не міг самостійно доглядати за дружиною.
❗️Ми готували їхнє термінове повернення до Києва, де на батьків чекала донька, готова подбати про обох. Але ще до початку виїзду жінка померла. На підконтрольну Україні територію вдалося повернути лише її чоловіка.
Тут трагедія цілої родини. Чоловік, який втратив дружину. Донька, яка чекала на обох батьків, але зустріла лише одного. І дорога додому, яка для цієї сім’ї виявилася надто довгою.
‼️Люди на тимчасово окупованих територіях не повинні опинятися перед вибором між небезпекою залишатися та ризиком вирушати в дорогу. Не повинні чекати, доки стан здоров’я стане критичним, щоб спробувати врятувати себе чи близьку людину. Можливість отримати лікування й догляд не має залежати від того, чи вдасться вчасно організувати безпечний виїзд.
Наша робота триває. На ТОТ залишаються українці, які чекають на можливість виїхати. Ми продовжуємо опрацьовувати звернення, оцінювати безпекові ризики, шукати маршрути й координувати дії з партнерами, щоб люди могли дістатися безпечного місця та отримати необхідну підтримку.
Якщо вам або вашим близьким потрібна допомога з виїздом із тимчасово окупованої території, звертайтеся:
📞1678
📞З-за кордону: +38 (044) 299 74 08
📞З тимчасово окупованих територій: +38 093 406 80 17 — WhatsApp, Viber, Telegram
✉hotline@ombudsman.gov.ua
🇺🇦 Facebook | Instagram | Х
edited
Запоріжжя пережило пекельну ніч. Загинули п’ятеро дорослих та троє дітей
❗️Це непоправне горе. Вісім обірваних життів. Діти, які більше не обіймуть батьків. Родини, які в одну мить втратили найдорожчих.
Ще 16 людей поранені, серед них також є діти. Двоє постраждалих перебувають у тяжкому стані. Медики борються за їхні життя. Доля ще 12 людей залишається невідомою. Рятувальники продовжують шукати людей під завалами, а рідні — чекати на звістку, якої ніколи не мали б чекати.
🗣Російські удари знову несуть смерть у домівки українців. Мої співчуття всім, хто втратив рідних. Це горе, яке неможливо втамувати жодними словами.
Зло не може залишитися безкарним. Кожен, хто віддавав накази, планував і здійснював ці злочини, має понести відповідальність. За кожне обірване життя. За кожну зламану долю. За кожну українську дитину, яка стала жертвою російської агресії.
UPD: 17 загиблих, серед яких троє дітей.
🇺🇦 Facebook | Instagram | Х
Ваш пароль — це ваша безпека
ℹ️ Надійний пароль допомагає захистити ваші акаунти та персональні дані.
Не використовуйте один і той самий пароль для всіх сервісів.
☝️Для важливих акаунтів увімкніть двофакторну автентифікацію.
Порада: регулярно змінюйте паролі та не повідомляйте їх іншим людям.
#ЗахищайтеПерсональніДані
🇺🇦 Facebook | Instagram | Х
Повага до Захисників не повинна залишатись на папері. За цим має стояти реальне забезпечення прав їхніх дітей.
ℹ️ До мене звернулась вдова Героя, який загинув, захищаючи нашу незалежність. Їх син вступив до закладу освіти у 2024 році. На родину, яка і без того переживала надзвичайно складний період, ліг ще й фінансовий тягар через навчання.
На момент вступу сина факт загибелі Захисника ще не був офіційно підтверджений. Після отримання необхідних документів жінка невідкладно подала їх, щоб перевести сина на бюджет.
☝️У березні 2026 року у Харківській ОВА погодили таке переведення — за умови наявності місця. Проте це питання залишалося невирішеним.
Родина продовжувала оплачувати навчання сина — хоча законодавством передбачені державні гарантії для дітей загиблих Захисників України!
👉 Жінка звернулась до мене із проханням поновити право сина. Наші працівники направили відповідні запити до Мінветеранів та МОН.
Мінветеранів підтвердило перерахунок бюджетних коштів закладу освіти для навчання сина, а МОН — його право на першочергове переведення на бюджет як дитини загиблого Захисника України.
Для вирішення порушеного питання МОН направило звернення до Департаменту освіти і науки Харківської обласної державної адміністрації.
❗️Відтак, наказом закладу освіти його переведено з 1 вересня 2026 року на вільне вакантне місце регіонального замовлення!
Право відновили. Проблему вирішили.
‼️Виникає питання — чому дитина Героя роками чекає, поки держава забезпечить гарантоване їй право?
За кожним таким зверненням — не просто документи та листування між державними органами. За ним — родина, яка втратила найдорожчу людину.
Ми маємо пам’ятати: державні гарантії для дітей загиблих Захисників — це не привілей. Це наш обов’язок перед тими, хто віддав за Україну найцінніше — власне життя.
🇺🇦 Facebook | Instagram | Х
edited
3000 мешканців Здолбунова, що на Рівненщині, знову з водою!
ℹ️ Водопостачання зникло — а разом із ним у людей зникла можливість нормально користуватися базовими побутовими послугами. Через аварію на водопроводі мешканці мікрорайону «Залізничників» тривалий час залишалися без води. Серед них — родини з дітьми, люди старшого віку та особи з інвалідністю. Підвезення води також не організували.
Мешканці звернулися до мене. Зʼясувалося, що послугу з централізованого питного водопостачання мешканцям мікрорайону забезпечує структурний підрозділ АТ «Укрзалізниця». Тому я відкрив провадження та направив рекомендації міській раді та АТ «Укрзалізниця».
☝️Результат — аварійну ділянку замінили, водопостачання відновили. Тепер вода у людей є цілодобово і з належним тиском.
Якщо ваше право на житлово-комунальні послуги порушують — звертайтеся до мене:
📍за адресою: вул. Інститутська, 21/8, м. Київ;
✉електронною поштою: hotline@ombudsman.gov.ua;
📞за номером телефону: 1678.
🇺🇦 Facebook | Instagram | Х
⏺«Евакуація» по-російськи: 25 цивільних, серед яких діти, примусово вивезли з окупованої частини Харківщини у невідомому напрямку
Росія називає це «евакуацією». Але коли людей вивозять проти їхньої волі, залякують і не залишають вибору — це не порятунок. Це примус.
❗️Російські військові безцеремонно вивезли 25 місцевих жителів із тимчасово окупованої частини Харківщини, де тривають активні бойові дії. Серед них — молоді та літні люди, а також діти. Найстрашніше — ніхто не знає, де ці люди зараз і в яких умовах вони перебувають. Найбільше в цій історії мене непокоїть доля дітей. Їх вивозять, їхні дані збирають — а батьки та рідні можуть навіть не знати, де вони.
Без краплі сорому окупанти самі розповіли про так звану «операцію порятунку» у своїх Telegram-каналах. Та за красивим словом «евакуація» — зовсім інша реальність: людей позбавили можливості самостійно вирішувати, куди їхати і що буде з ними далі. Наявні відеоматеріали свідчать про тиск і залякування. Справжня евакуація — це коли людину вивозять заради її безпеки, і людина знає, куди їде, та погоджується на це.
‼️А коли людей без їхньої згоди вивозять з окупованої території на територію держави-агресора, «евакуація» перетворюється на примусове переміщення та депортацію. Саме тому називати такі дії «порятунком» — цинічно. Бо за цим словом стоять 25 людей, які сьогодні не знають, де їхні домівки, а їхні рідні не знають, де вони.
Ще одна небезпека — персональні дані. Окупанти вже створили Telegram-бот, через який збирають дані людей під приводом так званої «евакуації». Але такі дані можуть бути використані проти самих людей та їхніх рідних. Закликаю не передавати через нього паспортні дані, адреси, телефони чи документи — свої або своїх дітей.
І це не просто незаконно — такі дії суперечать нормам міжнародного гуманітарного права. Женевська конвенція про захист цивільного населення під час війни прямо забороняє:
📌 примусове переміщення та депортацію людей з окупованої території (стаття 49);
📌 взяття заручників (стаття 34);
📌 залякування, терор і колективні покарання (стаття 33).
Я вже звернувся до Уповноваженої з прав людини в РФ і вимагаю:
🔘повідомити місцезнаходження всіх 25 людей;
🔘надати інформацію про умови їхнього перебування;
🔘повідомити повні дані вивезених цивільних;
🔘вжити заходів для їхнього повернення в Україну.
Також звертаюся до Міжнародного комітету Червоного Хреста, ООН та інших міжнародних організацій. Мене мають почути! Цих людей не можна просто вивезти — і зробити вигляд, що їх більше не існує.
Якщо ви маєте інформацію про цих людей або втратили зв’язок із рідними на окупованій Харківщині — розкажіть про це мені:
📞 гаряча лінія: 1678;
📞 дзвінки із-за кордону: +38 (044) 299 74 08;
📞 зв’язатися із ТОТ можна: +38 093 406 80 17 (WhatsApp, Viber, Telegram);
✉ на електронну адресу: hotline@ombudsman.gov.ua.
🇺🇦 Facebook | Instagram | Х
Для доставки потрібні не всі персональні дані
☝️Якщо вас просять надати додаткові персональні дані — запитайте, навіщо вони потрібні.
Порада: повідомляйте лише необхідне.
#ЗахищайтеПерсональніДані
🇺🇦 Facebook | Instagram | Х
⏺Вчитель має вчити, а не залякувати: відео з Одещини, яке обурює!
Побачив у мережі ці кадри, де педагог під час уроку, за попередньою інформацією, дозволяє собі лайку та застосування фізичної сили до дитини.
❗️Реагую відразу. Уже направив листи до ГУНП Одещини та Служби у справах дітей Одеської області, аби ситуацію ретельно перевірили, встановили всі обставини.
Але як батько скажу прямо: насильство щодо дитини — це табу. За жодних обставин воно не може бути способом виховання чи вирішення конфлікту.
☝️Крик, матюки, штовханина чи агресія — це не педагогічні методи. Учитель може бути втомленим, може зіткнутися зі складною поведінкою учня, може виникнути конфлікт. Але дорослий у цій ситуації має залишатися дорослим. А педагог — ще й професіоналом.
Не впоралися з ситуацією? Є батьки. Є шкільний психолог, соціальний педагог, адміністрація. Є правила, є педагогічні та законні інструменти, щоб встановити межі й знайти рішення. Але бити дитину чи принижувати її — точно не можна.
Школа має бути місцем, де дитина отримує знання, підтримку та почувається у безпеці. Не місцем, де вона боїться дорослого.
‼️Як стало відомо, викладача, який потрапив на відео уже звільнили. Чекаю на офіційні результати перевірки. Якщо зафіксовані на відео факти підтвердяться, оцінка компетентних органів має бути. Дітей потрібно навчати власним прикладом і авторитетом. Не криком. Не приниженням. І точно не силою!
🇺🇦 Facebook | Instagram | Х