2 380 осель в Маріуполі окупанти визнали «безхазяйними»: на ТОТ посилюють практику націоналізації майна ☝️Заробити на власне житло — це роки роботи, заощаджень і зусиль. А потім — ремонт, меблі, шпалери, речі, які крок за кроком перетворюють порожні стіни на дім. У багатьох із нас на окупованих територіях залишилося саме таке житло: кухні, де збиралася родина, дитячі кімнати зі слідами олівця на стінах — так батьки відзначали, як ростуть їхні діти, фотографії, книжки й речі. Ціле життя, яке неможливо вмістити у валізу. А тепер уявіть: одного дня ви змушені залишити все це, рятуючи себе і своїх близьких. Згодом ви просто не можете повернутися додому, бо ваше місто окуповане. А потім хтось вирішує: якщо вас немає — значить, і господаря немає. Ваш дім оголошують «безхазяйним». У цивілізованому світі привласнення або захоплення чужого майна називають рейдерством. На тимчасово окупованих територіях для цього придумали зручніше слово — «націоналізація». Та від зміни слова суть не змінюється. Це чуже житло. Чужі ключі. Чужі спогади. Чиєсь життя, яке спочатку зруйнували війною, а тепер намагаються відібрати ще й на папері. І це вже не поодинокі випадки, а система. ❗️Окупаційна адміністрація Маріуполя регулярно публікує списки квартир і будинків, які називає «безхазяйними». Станом на 20 липня 2026 року до них уже внесли 2 380 об’єктів нерухомості. Їхні власники, за твердженням ворога, не підтвердили свої права відповідно до вимог російського законодавства. ‼️Росія не хоче розуміти просту річ: якщо власника квартири чи будинку зараз немає в Маріуполі, це не означає, що йому більше не потрібен його дім. Люди виїжджали через бойові дії, рятували дітей і близьких, опинилися в інших містах чи за кордоном. А багато хто й сьогодні просто не може повернутися до окупованого міста. Але росіяни висувають їм свої умови: право на житло потрібно підтвердити за правилами держави, яка це місто захопила. Власників змушують реєструвати нерухомість у російському Росреєстрі та подавати документи відповідно до законодавства РФ. 🗣Особисто я вважаю це механізмом примусу громадян України до переоформлення права власності відповідно до законодавства держави-окупанта. Не виконав вимоги окупаційної влади — твою квартиру можуть вилучити та передати її у власність чи користування іншим людям. У маріупольців уже забрали надто багато. У когось від будинку залишилася лише адреса в документах. У когось квартира вціліла, але повернутися до неї людина не може. І тепер навіть це право — право сказати «це мій дім» — окупаційна влада намагається поставити в залежність від російського папірця. 2 380 осель — це не «безхазяйне майно». Це 2 380 чиїхось домівок. І відсутність власника через війну та окупацію не означає відсутності права власності. Фото ілюстративне. 🇺🇦 Facebook | Instagram | Х