Україна була змушена шукати практичні відповіді на нові загрози енергетичній безпеці раніше за інших. Цей досвід важливий для кожної країни і може стати одним із наріжних каменів нової енергетичної безпеки. Зазначив про це під час зустрічі високого рівня Міжнародного центру Нізамі Гянджеві. Рішення, які Україна виробила під екстремальним тиском, дають практичні уроки для держав у всьому світі. У своєму виступі озвучив пʼять ключових уроків українського досвіду: 📍 Система повинна вміти локалізувати удар. Втрата одного елемента залишається локальною втратою і не стає катастрофою. 📍 Час відновлення стає стратегічним ресурсом. Ми формуємо резерв стратегічного обладнання за принципом потрійного запасу: один елемент працює, другий готовий до заміни, третій уже замовлений. 📍 Перетворити міжнародну солідарність на операційну спроможність. Навколо себе ми сформували велику енергетичну коаліцію: близько 40 держав та організацій. Фонд підтримки енергетики України став практичним механізмом солідарності. 📍 Розподілена енергетика створює локальну автономність та посилює стійкість. Ми будуємо нову енергетичну архітектуру «енергетичних сот». В Україні вже діє 1,8 ГВт розподіленої газової генерації. 📍 Закладати захист у сам дизайн системи. Захист стає таким самим технічним параметром проєкту, як потужність, ефективність чи строк експлуатації. Колективна готовність протистояти енергетичним кризам — це не примха, а потреба часу. Маємо перейти від координації після кризи до колективної готовності до неї. Вдячний моєму другу та доброму другу України Шарлю Мішелю за запрошення на захід і солідарність з Україною. Дякуємо всім, хто поруч із нами!