Березовый сок ✔

@berezajuice · Ukrainian · active

Subscribers 143K Subscribers, last 30 days: 143K → 143K +0 24h
Reach per post (ERR) 17.5%25K avg views
Posting 25.7/day last 3 hours ago
Reactions per 1K views 64.3 💯 👍 🤬

🖤❤️🇺🇦»Не називай мене мамою, якщо мене заберуть" - сказала вона 12-річній доньці. І повела машину прямо під снайперський вогонь. Це історія Ольги Еверт з Херсона. І вона варта того, щоб її прочитати до кінця. Березень 2022-го. Херсон уже оточений. Ольга - колишня депутатка райради, волонтерка - не збиралася виїжджати. Вдень вона ходила на мітинги, а ввечері вивозила дітей і возила їжу літнім та маломобільним. Одного дня їй передали: місцевий, який здав її росіянам, сказав, що якщо вона не погодиться на співпрацю - "пограються дуже гарненько" з її малою донькою. Лише тоді вона вирішила тікати. Разом із подругою та її двома дівчатками. Машина була мала, тому чоловік Михайло залишився в окупованому місті. Своїй Софійці вона сказала: "У нас різні прізвища. Якщо мене будуть забирати - не кричи "мамо". Йди з Яною. Я обов'язково повернуся і заберу тебе". Дитина дивилася переляканими очима й не розуміла, як таке може бути. На останньому російському блокпості до машини підійшов солдат - 22 роки, у кедах та без бронежилета. Він попросив відкрити багажник. Там були речі й п'ять каністр бензину. Коли росіяни побачили бензин - у бік Ольги почали лізти буряти. Але той самий солдат наказав їм відійти й наставив на них автомат. Тихо сказав: у нього мама українка, їх відправили сюди "під приводом навчань". І додав: у них наказ стріляти в спину. Тому - "не шкодуйте машин. Гнати так, щоб вас не "зняв" снайпер. Підіймайте пил". У машині почалася істерика. Ольга прокричала: "Гробова тиша!" І додала: "Якщо дасть Бог - виїдемо. А ні - то нехай швидко". Дівчаток затулили подушками. Ольга думала, що діти в навушниках, і попросила подругу: "Яно, якщо мене "зніме" снайпер - виштовхни мене ногою і рятуй дітей". Ці слова почула Софія. Пролунав крик: "Мамо, ні!" Ольга обернулася: "Я зроблю все можливе й неможливе, щоб ми вижили. Але так буде краще. І знай: тебе і твого брата я люблю понад усе". Наступні 30-40 кілометрів росіяни "гатили по ним з усього, з чого тільки можна було". А потім - український блокпост. Наші. Дітям дали цукерки. Ольга передала координати росіян. І тільки перетнувши кордон - вона нарешті розплакалася. Дорога була настільки важкою, що її 12-річна донька посивіла. А тепер про сина. Володимир ще у 2016-му сказав: «Мамо, ця сволота все одно нападе. Де б я не був - повернуся і воюватиму". Ольга хотіла обдурити його: залишити з ним сестру за кордоном. Та син здогадався. Щойно вони евакуювалися - він сам перетнув кордон. Тільки в бік України. "Я зробив так, як має зробити кожен гідний громадянин. Ви казали, що підтримаєте. Мамо, ви зі мною?" Вона відповіла: "Звісно. Я з тобою, сину". Син попросив не казати батькові й сестрі, що він у війську. Боявся, що окупанти відправлять батька в катівню. І не хотів, щоб сестра хвилювалася. Тож більш як пів року Ольга казала всім, що Вова повернувся в Україну і працює на будівництві. Чоловік не розумів і скаржився: "Міг би донатити, допомагати війську. А він цеглу тягає". Одного разу вона не витримала: "Знаєш, на якому він будівництві? На найбільшому, яке є зараз у державі". У Франції в Софії проявився ПТСР. Вона півтора місяця не виходила з кімнати, тримала вікна заштореними. У школі її булили за те, що вона "не схожа на біженку". Мовляв, біженці мають бути "бідними й голодними, а не з айфонами". Дорослі теж говорили: "Як це ви, біженці, виїхали такими дорогими машинами?" Вони не розуміли: вони втікали не від бідності. Вони втікали від війни. У червні 2024-го Володимир разом із побратимом потрапив під удар "іскандера". Осколкові поранення всього тіла, потужна контузія, пошкодження променевого нерва. Попри статус "обмежено придатного" - повернувся до бойового батальйону. Бо не бачить себе в тилу. Сьогодні Ольга в Бельгії займається волонтерством. Допомагає дітям загиблих військових і збирає кошти на автівки та форму для фронту. Софія плете маскувальні сітки разом із мамою. А Ольга каже: "Пишаюся, що виховала гідних громадян нашої країни. Це в нас родинне - ще від прапрадідів. Усі завжди боролися за вільну Україну". (с) Олег Байрак

Views over time

010K20K30K11 Sep 09:0313 Nov 08:4125.3K11 Sep 09:03: 0 views13 Nov 08:41: 25,300 views
Snapshots we took after posting.
WhenViews
11 Sep 2026, 09:030
13 Nov 2026, 08:4125.3K

Who shared this post

Posts in other channels we index that link to this one. (Forwards with a hidden source can't be traced.)

Nobody yet.