Мало хто замислюється над тим, що за контрреволюційними статтями у 1937–1938 роках активно працювали й виносили смертні вироки, зокрема, звичайні суди, а не лише «трійки». Для засудженого головна різниця полягала в тому, що на судовий вирок він принаймні міг подати прохання про помилування. При цьому статистика розстрілів в обласних судах була окремою. Нижче представлено один із таких вироків, відмову в помилуванні та записку Руденка на бланку прокурора Донецької області з проханням про розстріл, засвідчену особистим підписом майбутнього Генерального прокурора СРСР. Засудженим був начальник транспортного цеху заводу зі станції Часів Яр. Його розстріляли за те, що він нібито «у складі фашистської організації» довів дорожнє господарство до аварійного стану, спричинив простій вагонів і несвоєчасну видачу спецодягу. Джерело: Архів СБУ, опублікував Констянтин Богуславський 📜Канал "Архівні Артефакти"